Ухвала суду № 64761326, 16.02.2017, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. (0462) 676-311, факс (04622) 77-44-62

УХВАЛА

16 лютого 2017 року справа № 927/451/15

За заявою боржника: Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» 14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 55-бСтягувач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6За участю у розгляді справи заступника прокурора Чернігівської області (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9) в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 01030, м. Київ, вул. Хрещатик, 3про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню Суддя А.С.Сидоренко

Представники сторін:

від стягувача: ОСОБА_1 гол. юриск-т, дов. від 13.05.2014р. № 14-137 (в судовому засіданні 14.02.2017р.)

від боржника: ОСОБА_2 юрист, дов. від 03.01.2017р. № 43

В судових засіданнях взяла участь заступник начальника відділу прокуратури Чернігівської області ОСОБА_3, посв. № 045073 від 29.11.2016р.

Ухвала виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 14.02.2017р. по 16.02.2017р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічним акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» (надалі Боржник) подано заяву про визнання наказу господарського суду Чернігівської області від 31.05.2016р. по справі № 927/451/15 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі Стягувач) 10 402 885,66 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 503 554,64 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 73 080,00 грн. судового збору таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно Боржник просить зупинити виконання даного наказу до розгляду поданої заяви.

В обґрунтування поданої заяви Боржник посилається на те, що 30.11.2016р. набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». Приписом ч. 3 ст. 7 вказаного Закону визначено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності даним Законом заборгованість за поставлений природний газ була погашена в повному обсязі у зв'язку з чим Боржником було списано нарахований на суму боргу індекс інфляції в розмірі 9 690 445,36 грн. та три проценти річних з простроченої суми в розмірі 503 554,64 грн.

Також, Боржником було самостійно сплачено Стягувачу нарахований на суму боргу індекс інфляції в розмірі 712 440,00 грн. та судовий збір в розмірі 73 080,00 грн.

За таких обставин, на думку Боржника, у нього відсутній обовязок перед Стягувачем по сплаті вказаних вище сум, а тому він просить визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування поданого клопотання про зупинення виконання наказу Боржник посилається на те, що Стягувач може предявити наказ для примусового виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження» у звязку з чим можливе накладення арешту на майно або грошові кошти Боржника в рамках виконавчого провадження і як наслідок порушення або зупинення господарської діяльності ПАТ «Облтеплокомуненерго». Списання грошових коштів з рахунків Боржника при умові відсутності заборгованості може спричинити необхідність здійснення повороту виконання рішення суду.

Стягувач заперечив проти поданих Боржником заяви та клопотання, вказуючи, що наказ про стягнення з Боржника на користь Стягувача 73 080,00 грн. судового збору господарським судом не видавався. Сума судового збору була присуджена до стягнення з Боржника в доход Державного бюджету України. Наказ про стягнення з Боржника на користь Стягувача 10 402 885,66 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 503 554,64 грн. трьох процентів річних з простроченої суми до примусового виконання не предявлялся у звязку з наданням господарським судом розстрочки виконання судового рішення. Таким чином, на думку Стягувача, відсутні підстави для зупинення виконання наказу суду.

Щодо обґрунтувань поданої Боржником заяви Стягувач зауважив, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості шляхом її списання теплопостачальні та теплогенеруючі організації повинні бути включені до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Однак на даний час порядок ведення та користування таким реєстром не затверджений Кабінетом Міністрів України. Таким чином, відсутні підстави вважати Боржника учасником процедури врегулювання заборгованості і, відповідно, у Боржника відсутнє право на застосування одного із механізмів її врегулювання, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». Крім того, на думку Стягувача, вищевказані обставини свідчать про наявність між сторонами спору про право на припинення зобовязань, який підлягає розгляду в межах позовного провадження.

Присутній в судовому засіданні прокурор підтримав заперечення Стягувача та просив відмовити у задоволенні заяви і клопотання Боржника.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду заяви, однак не скористалося своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні.

Після оголошеної в судовому засіданні перерви представник Стягувача в судове засідання не зявився. Про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, що підтверджується його особистою розпискою.

У відповідності з ч. ч. 2, 3 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 06.02.2017р. заяву Боржника було прийнято до розгляду в судовому засіданні. Цією ж ухвалою вирішено розглянути клопотання Боржника про зупинення виконання наказу в судовому засіданні з витребуванням від нього доказів перебування наказу на примусовому виконанні в органі державної виконавчої служби.

В судовому засіданні представник Боржника повідомив про те, що наказ господарського суду Чернігівської області від 31.05.2016р. по справі № 927/451/15 на даний час не перебуває на примусовому виконанні в органі державної виконавчої служби.

Згідно ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Виходячи зі змісту вказаних вище положень законодавства, господарський суд має право зупинити лише стягнення за наказом, тобто примусове виконання судового рішення за виконавчим документом.

Оскільки, на даний час наказ господарського суду Чернігівської області від 31.05.2016р. по справі № 927/451/15 не перебуває на примусовому виконанні в органі державної виконавчої служби, підстави для задоволення клопотання про зупинення його виконання відсутні.

Після оголошеної в судовому засіданні 14.02.2017р. перерви Боржником було подано заяву згідно якої він просить визнати такими, що не підлягають виконанню:

- наказ господарського суду Чернігівської області від 31.05.2016р. по справі № 927/451/15 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» в доход Державного бюджету України 73 080,00 грн. судового збору;

- наказ господарського суду Чернігівської області від 31.05.2016р. по справі № 927/451/15 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 10 402 885,66 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 503 554,64 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Дана заява мотивована тим, що судовий збір був присуджений до стягнення з Боржника в доход Державного бюджету України, а не на користь Стягувача, про що господарським судом було видано окремий наказ. На даний час сума судового збору сплачена Боржником в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін та прокурора, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016р. по справі № 927/451/15 частково задоволені позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України», присуджено до стягнення з ПАТ «Облтеплокомуненерго» 10 402 885,66 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 503 554,64 грн. три проценти річних з простроченої суми та 9 137 434,66 грн. пені. Крім того, присуджено до стягнення з ПАТ «Облтеплокомуненерго» в доход Державного бюджету України 206 700,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2016р. рішення господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016р. по справі № 927/451/15 скасовано в частині стягнення з ПАТ «Облтеплокомуненерго» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 9 137 434,66 грн. пені та прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних про стягнення з ПАТ «Облтеплокомуненерго» пені у розмірі 9 137 434,66 грн. відмовлено повністю.

Розподіл судових витрат за подання позовної заяви здійснено у розмірі 73 080,00 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016р. по справі № 927/451/15 залишено без змін.

Також, присуджено до стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на користь ПАТ «Облтеплокомуненерго» 45 474,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

На примусове виконання вказаного вище судового рішення 31.05.2016р. були видані відповідні накази.

Під час розгляду справи судами було встановлено, що 28.11.2013р. між сторонами було укладено Договір купівлі продажу природного газу № 1718/14-ТЕ-39 згідно умов якого продавець зобовязувався передати у власність покупця у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобовязувався прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.

Поданими актами приймання передачі природного газу за період з січня по грудень (включно) 2014 року підтверджується, що позивачем було передано відповідачеві, а відповідачем прийнято за час дії Договору (січень грудень 2014 року) 62802,640 тис. куб. м природного газу на суму 82 221 348,52 грн.

В свою чергу відповідачем до матеріалів справи надані копії платіжних доручень, а також копії укладених між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, Департаментом фінансів Чернігівської облдержадміністрації, ПАТ «Облтеплокомуненерго» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків на підставі яких здійснено платежі за платіжними дорученнями, якими підтверджується факт погашення відповідачем основної заборгованості за Договором у повному обсязі. Зазначена обставина була підтверджена прокурором, про що, зокрема, свідчила його заява про уточнення позовних вимог від 16.01.2016р. № 05/1-24-15.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016р. розстрочено виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016р. по справі № 927/451/15 на примусове виконання якого видано наказ від 31.05.2016р. на 36 місяців, починаючи з червня 2016 року, зі стягненням з боржника на користь стягувача згідно наступного графіка: червень 2016 року 56 440,30 грн., липень, серпень, вересень, жовтень 2016 року по 144 000 грн. кожного зазначеного місяця, листопад 2016 року 400 000 грн., грудень 2016 року 500 000 грн., січень, лютий, березень 2017 року по 500 000 грн. кожного зазначеного місяця, квітень 2017 року 400 000 грн., травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2017 року по 144 000 грн. кожного зазначеного місяця, листопад 2017 року 400 000 грн., грудень 2017 року 500 000 грн., січень, лютий, березень 2018 року по 500 000 грн. кожного зазначеного місяця, квітень 2018 року 400 000 грн., травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2018 року по 144 000 грн. кожного зазначеного місяця, листопад 2018 року 400 000 грн., грудень 2018 року 500 000 грн., січень, лютий, березень 2019 року по 500 000 грн. кожного зазначеного місяця, квітень 2019 року 400 000 грн., травень 2019 року 146 000 грн. Строк кожного платежу - не пізніше останнього числа місяця.

Постановами Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016р. та Вищого господарського суду України від 30.11.2016р. ухвалу господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016р. залишено без змін.

Як вбачається із наданих Боржником платіжних доручень від 23.06.2016р. № 2617, від 28.07.2016р. № 3040, від 22.08.2016р. № 3309, від 23.08.2016р. № 3346, від 25.08.2016р. № 3353, від 29.08.2016р. № 3373, від 26.09.2016р. № 3609, від 27.09.2016р. № 3640, від 20.10.2016р. № 3988, від 24.10.2016р. № 4017, від 29.11.2016р. № 4705, від 22.12.2016р. № 5143 та заяви ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про зарахування зустрічних однорідних вимог, після надання господарським судом розстрочки виконання рішення Боржником було сплачено Стягувачеві 712 440,30 грн. заборгованості, присудженої до стягнення рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016р. по справі № 927/451/15.

Крім того, платіжним дорученням від 28.07.2016р. № 3113 Боржником було перераховано в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.

25 січня 2017 року на засіданні комісії ПАТ «Облтеплокомуненерго» з питань списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних було прийнято рішення (протокол № 1 від 25.01.2017р.), зокрема, списати за договором купівлі продажу природного газу № 1718/14-ТЕ-39 від 28.11.2013р. заборгованість перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в розмірі 10 194 000,00 грн., а саме: індекс інфляції в розмірі 9 690 445,36 грн., три проценти річних з простроченої суми в розмірі 503 554,64 грн.

Протокол № 1 від 25.01.2017р. разом з супровідним листом від 26.01.2017р. № 195 був надісланий на адресу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» і отриманий останнім 31.01.2017р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 1400504120360.

Положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

За змістом ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною. Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Оскільки матеріалами справи підтверджуються факти сплати Боржником в доход Державного бюджету України судового збору в розмірі 73 080,00 грн., сплати на користь Стягувача нарахованого на суму боргу індексу інфляції в розмірі 666 966,30 грн., а також зарахування Стягувачем зустрічної однорідної вимоги в розмірі 45 474,00 грн. (сума судового збору присуджена до стягнення на користь Боржника), зобов'язання по сплаті цих сум є припиненими, а тому заява Боржника в цій частині підлягає задоволенню.

30 листопада 2016 року набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» від 03.11.2016р. № 1730-VIII (надалі Закон № 1730-VIII) який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування таких підприємств.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Боржник є теплопостачальною організацією, оскільки здійснює господарську діяльність, пов'язану з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

За змістом ст. 1 Закону № 1730-VIII:

заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону (далі - заборгованість), зокрема кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води;

процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості;

реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (далі - реєстр), - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово комунального господарства;

Частинами 1 та 4 ст. 3 Закону № 1730-VIII визначено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово комунального господарства. Порядок ведення та користування реєстром затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1730-VIII зобовязано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, прийняти нормативно правові акти, передбачені цим Законом.

На момент розгляду заяви Боржника про визнання наказів господарського суду такими, що не підлягають виконанню, Кабінетом Міністрів України не затверджений Порядок ведення та користування реєстром. Відповідно центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово комунального господарства, реєстр не ведеться.

В той же час, приписом ч. 3 ст. 7 Закону № 1730-VIII встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Матеріалами справи підтверджується факт погашення Боржником в повному обсязі основної суми заборгованості за поставлений природний газ, згідно умов Договору купівлі продажу природного газу № 1718/14-ТЕ-39 від 28.11.2013р., на момент набрання чинності Законом № 1730-VIII, а тому списання нарахованих на суму боргу інфляційних нарахувань та процентів річних суд вважає правомірним.

При цьому, заперечення Стягувача та прокурора про те, що для проведення списання відповідних нарахувань Боржник повинен бути включений до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки Законом № 1730-VIII чітко визначено, що нараховані індекс інфляції та проценти річних підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, а не після включення підприємства до реєстру.

Включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, необхідно для застосування більш складних механізмів врегулювання заборгованості, передбачених ст. ст. 4 6 Закону № 1730-VIII, таких як проведення взаєморозрахунків щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах та реструктуризації заборгованості.

Списання ж інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії не потребує додаткових умов при відсутності кредиторської заборгованості на день набрання чинності Законом № 1730-VIII.

Проведення Боржником списання цих нарахувань відповідає меті прийнятого Закону № 1730-VIII забезпечення сталого функціонування теплопостачальної організації.

За таких обставин, у звязку з списанням Боржником, на підставі ч. 3 ст. 7 Закону № 1730-VIII, нарахованого на суму боргу індексу інфляції в розмірі 9 690 445,36 грн. та трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 503 554,64 грн., зобовязання по сплаті цих сум Стягувачу припинилися, а тому заява Боржника в цій частині також підлягає задоволенню.

Посилання Стягувача на необхідність вирішення даного питання в позовному провадженні судом відхиляються, оскільки Господарським процесуальним кодексом України встановлено спрощений порядок дій Боржника у випадку припинення обовязку по сплаті присуджених до стягнення сум звернення із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Чернігівської області від 31.05.2016р. по справі № 927/451/15 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» в доход Державного бюджету України 73 080,00 грн. судового збору.

Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Чернігівської області від 31.05.2016р. по справі № 927/451/15 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 10 402 885,66 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 503 554,64 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Копію цієї ухвали надіслати сторонам та прокурору.

Суддя А.С.Сидоренко