ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" лютого 2017 р.Справа № 922/4438/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.
розглянувши справу
за позовом Управління комунального майна та приватизації ДЕКМ Харківської міської ради, м. Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 6696,44 грн. за участю представників сторін:
позивача - не з`явився;
відповідача - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
Управління комунального майна та приватизації ДЕКМ Харківської міської ради звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 27.04.2009 року № 4979 в розмірі 6696,44 грн. та пені в сумі105,26 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 грудня 2017 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 30 січня 2017 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.01.2017 року розгляд справи було відкладено на 13.02.2017 року.
Представник позивача в судове засідання 13.02.2017 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка в протоколі судового засідання від 30.01.2017 року.
Представник відповідача в судове засідання 13.02.2017 року не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, на адресу суду повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 23.12.2016 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.
Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані позивачем докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об`єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.
27.04.2009 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 4979, у відповідності до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення цокольного поверху №№ 1-:-9, загальною площею 86,8 кв.м. (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", інвентарний № 69546 від 05.07.2001 року), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, літера "А-5" та знаходиться на балансі КП "Жилкомсервіс".
Право на оренду цих приміщень отримано орендарем на підставі Розпорядження управління комунального майна та приватизації № 377 від 25.07.2001 року на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, літера "А-5".
27.03.2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2, якою внесено зміни до договору оренди.
Відповідно до п. 3.2 додаткової угоди, вартість об`єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 206159,00 грн., без ПДВ станом на 12.06.2012 року.
Відповідно до п. 3.2 додаткової угоди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорційно її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 566/11 від 23.12.2011 року.
Базова орендна плата становить за квітень 2012 року 1803,89 грн.
Ставка орендної плати становить 15% за рік.
Відповідно до п. 3.3 додаткової угоди, нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі.
Відповідно до п. 3.5 додаткової угоди, орендна плата за орендоване майно сплачується відповідачем щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця.
Відповідно до додаткової угоди № 3 від 17.04.2013 року до договору оренди, договір діє до 27.03.2014 року.
Додатковою угодою №1 від 06.04.2012 року було змінено п. 3.2 договору оренди, яким визначено, що орендна плата за січень 2012 року становить 1798,07 грн. ставка орендної плати з 01.01.2012 року складає 15% у рік.
Як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором оренди та передав відповідачу приміщення, що підтверджується підписаним між сторонами 27.03.2012 року акт приймання-передачі приміщень (а.с. 20).
Крім того в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі нежитлових приміщень від 15.01.2015 року, яким відповідач повернув позивачу орендовані приміщення (а.с. 22).
Вищезазначений акт підписаний обома сторонами.
Як зазначає позивач, відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання щодо вчасної оплати орендних платежів, у зв`язку з чим станом на 15.01.2015 (тобто на момент повернення орендованого майна) у останнього утворилась заборгованість, яка складає 6696,44 грн.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам суд виходить з наступного.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України та пунктом 3.5 Договору.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач своїм правом на участь у розгляді справи не скористався, своїх заперечень стосовно наявності заборгованості за договором оренди не надав.
Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача орендної плати в сумі 6696,44 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 105,26 грн. пені, суд зазначає наступне.
Пунктом 3.8 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).
Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 105,26 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо її задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 283, 284 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61202, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, р/р 37325007002208, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649) 6696,44 грн. заборгованості з орендної плати, 105,26 грн. пені та 1378,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 16.02.2017 р.
Суддя Н.С. Добреля
922/4438/16
Судове рішення № 64761056, Господарський суд Харківської області було прийнято 13.02.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 922/4438/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: