Рішення № 64760612, 07.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017Справа №910/22133/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Житлово-будівельного кооперативу «Мікрон»

про стягнення 50 838,85 грн.

Суддя Ярмак О.М.

За участю представників:

від позивача: Шевченко О.М. (представник за довіреністю №657 від 30.12.2016)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача 50 838,85 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за договором №00168/4-05 від 25.01.2002.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/22133/16 та призначено розгляд справи на 10.01.2017.

06.01.2017 та 10.01.2017 від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи.

Ухвалою від 10.01.2017 судом відкладено розгляд справи на 24.01.2017 та зобов'язано сторони здійснити звірку взаєморозрахунків.

Ухвалою суду від 24.01.2017 у зв'язку із неявкою представника відповідача суд відклав розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України на 07.02.2017.

В судове засідання 07.02.2017 відповідач в черговий раз уповноваженого представника не направив. Оскільки надісланий на адресу відповідача конверт з ухвалою суду повернувся з посиланням на закінчення строку зберігання, відповідач вважається таким, що повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

З огляду на те, що відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідач не подав, з метою уникнення порушення процесуальних строків розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 07.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.02.2002 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», перейменованим в Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як постачальником та Житлово-будівельним кооперативом «Мікрон», як абонентом було укладено договір №00168/4-05 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - договір).

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язався надавати послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно з умовами Договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, які втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку із введенням в дію нових Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190.

За умовами п. 2.1 договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна» та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Згідно з п. 2.2 договору абонент, зокрема, сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Згідно п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Відповідно до п. 3.3 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водо лічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з Правилами користування.

Пунктом 3.4 передбачено, що абонент розраховується за надані послуги в порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом. (п. 3.5 Договору).

В матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача щодо кількості або вартості отриманих послуг в період з 01.12.2013 по 31.03.2016.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Позивач у свою чергу зобов'язання за договором виконав, надавши абоненту послуги з водопостачання та водовідведення на суму 74 299,77 грн. в період з 01.07.2015 по 31.03.2016 (за кодом 5-241), на суму 93 755,57 грн. в період з 01.12.2013 по 31.03.2016 (за кодом 5-50241).

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, внаслідок чого на момент звернення до суду, в останнього утворилися перед позивачем непогашена заборгованість у сумі 25 443, 64 грн. за кодом 5-421 та 9 482, 36 грн. за кодом 5-50241.

Відповідач проти позовних вимог не заперечив, контррозрахунку суми позову не надав, обставини свого прострочення не спростував.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач довів наявність за відповідачем заборгованості у сумі 34 926, 00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 021,17 грн. інфляційних втрат, 1 036,77 грн. 3% річних, 2 362,31 грн. пені та 3 492,60 грн. штрафу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наведених заявником розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов до висновку, що останні є розрахованими арифметично правильно.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 10% несплаченої суми.

Відповідно до п. 4.2 Договору, за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 3 492,60 грн. та пеню в сумі 2 362,31 грн, які є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Мікрон» (04210, м. Київ, вул. Малиновського, 25-Г, код ЄДРПОУ 23494975) на користь Публічного акціонерного товариства «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 34 926 (тридцять чотири дев'ятсот двадцять шість) грн. основного боргу, 9 021 (дев'ять тисяч двадцять одну) грн. 17 коп. інфляційних втрат, 1 036 (одну тисячу тридцять шість) грн. 77 коп. 3% річних, 2 362 (дві тисячі триста шістдесят дві) грн. 31 коп. пені, 3 492 (три тисячі чотириста дев'яносто дві) грн. 60 коп. штрафу та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 15.02.2017

Суддя Ярмак О.М.