Рішення № 64760511, 10.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2017Справа №910/23313/16

Суддя господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

про стягнення 16 429,84 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Хромець А.О. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулося до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення суми страхового відшкодування в сумі 16 429,84 грн.

Позивач у судовому засіданні стверджує, що його права порушені, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.

Відповідно до п. 9.2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, а відтак відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 30.03.2015 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 097777, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобілем марки "Suzuki Grand Vitara", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску.

11 січня 2016 року у м. Вишневе Київської області відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), учасниками якої стали, зокрема:

- автомобіль марки "Suzuki Grand Vitara", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3;

- автомобіль марки "Nissan Qashqai", державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4.

Факт встановлення вини у скоєнні ДТП ОСОБА_4, за ознаками пункту 124 КУпАП підтверджено постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.01.2016 у справі № 369/395/16-п.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу "Suzuki Grand Vitara" склала 16 429,84 грн., що підтверджується страховим актом від 21.01.2016 № UA 2016011100040/L01/01 та рахунком-фактурою від 12.01.2016 № АС-00000080.

Позивач на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 30.03.2015 № АМ097777, страхового акта від 21.01.2016 року № UA 2016011100040/L01/01, виконуючи свої зобов'язання за даним договором перерахував суму страхового відшкодування в сумі 16 429,84 грн. на рахунок страхувальника (ОСОБА_3), що підтверджується платіжним дорученням від 21.01.2016 № 38852.

Згідно полісу АІ/6714732, наданого МОТОРНИМ (ТРАНСПОРТНИМ) СТРАХОВИМ БЮРО УКРАЇНИ, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля марки "Nissan Qashqai", державний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем з франшизою 0 грн. та лімітом по майну в 50 000 грн. Матеріали справи підтверджують факт скоєння ДТП, а тому позивач наполягає на стягненні з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 16 429,84 грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного:

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення суду з цивільної справи (постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.01.2016 у справі № 369/395/16-п), що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Складова шкоди доведена позивачем, а вина ОСОБА_4 установлена постановою суду про адміністративне правопорушення з цивільної справі, і є обставиною, яка не потребує доказування.

Позивачем доведений факт заподіяння шкоди в розумінні вимог статті 1166 ЦК України, а саме право регресного відшкодування виплаченої ним суми в розмірі 16 429, 84 грн. на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України. Відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю "Suzuki Grand Vitara", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, в тому числі докази відсутності вини у заподіяних позивачеві шкоди.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 16 429, 84 грн., заподіяної внаслідок ДТП, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн. покладаються на відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування", згідно зі ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.02.2017, згідно з ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 35, ч.3 ст. 43, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312, суму виплаченого страхового відшкодування (в порядку регресу) в сумі 16 429, 84 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378, 00 грн., видавши наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 15.02.2017

Суддя Ю.О.Підченко