Рішення № 64760242, 14.02.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 р. Справа № 909/27/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс", вул. Петраша, 8А, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77701

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. Зелена, 7, с. Перекоси, Калуський район, Івано-Франківська область, 77328

про стягнення 15000,00 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність №26/12 від 26.12.16),

від відповідача: представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Богородчанський спеціалізований агролісгосп ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" звернувся в суд із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 15000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі- продажу №12 від 08.04.16 в частині оплати отриманого товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просив суд позов задоволити.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судових засідань належним чином повідомлений, про що свідчить відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі від 05.01.17, ухвали про відкладення розгляду справи від 26.01.17.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Згідно з п.3.9.1 зазначеної постанови, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду від 05.01.17 та від 26.01.17 надіслані відповідачеві рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною у позовній заяві та Витязі з ЄРЮОФОП та громадських формувань: с.Перекоси, вул.Зелена,7, Калуський район, повернуто відділенням поштового зв"язку на адресу суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Станом на 14.02.17 клопотань про відкладення розгляду спору від відповідача не надходило.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Предметом позову в даній справі є матеріально правова вимога до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення 15000,00 грн. боргу за отримані пиломатеріали.

Між сторонами даного спору укладено договір купівлі-продажу №12 від 08.04.16, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов"язався по замовленню покупця (відповідача) передати у власність лісопродукцію в кількості 200м3, а покупець (відповідач) зобов"язався прийняти та оплатити лісопродукцію на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що асортимент, кількість щодо кожного замовлення зазначаються в наряді на відпуск лісоматеріалів.

Продукція реалізується по затверджених цінах Богородчанського САЛГ з ПДВ (п.3.1.).

Відповідно до п.3.2 даного договору, розрахунок за отриману лісопродукцію проводиться шляхом 100% оплати в день отримання продукції. Днем проведення оплати вважається день поступлення коштів в касу або на розрахунковий рахунок продавця.Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар - пиломатеріали на суму 15000,00 грн., що підтверджується: товарно - транспортними накладними №000776 від 28.04.16 та №000881 від 30.04.16, нарядом №117 від 28.04.16 та довіреністю серії ААЄ №0045611 від 08.04.16, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи.

В порушення договірних зобов"язань відповідач отриманий товар в сумі 15000,00 грн. не оплатив.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, заборгованість відповідача перед Богородчанським спеціалізованим агролісгоспом ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" за отриманий товар становить 15000,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Станом на день винесення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 15000,00 грн. боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст.525, 526, 610, 612, 614, 629, 655 Цивільного Кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, керуючись ст. 33, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 15000,00 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. Зелена, 7, с. Перекоси, Калуський район, Івано-Франківська область, 77328 (код НОМЕР_1) на користь Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс", вул. Петраша, 8А, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77701 (код 05442352) 15000,00 (п"ятнадцять тисяч гривень) - заборгованості, а також 1378,00 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.02.17

Суддя Максимів Т. В.