Рішення № 64760097, 16.02.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.02.2017р. Справа №905/6/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Електро», м.Запоріжжя

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ

про стягнення заборгованості в розмірі 40089,29 грн.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП «Електро», м.Запоріжжя, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 40089,29 грн., у тому числі основний борг в сумі 31134,36 грн., інфляція в сумі 2876,48 грн., три проценти річних в сумі 1035,70 грн. та пеня в сумі 5042,73 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №15/1177 від 25.12.2014р., специфікації №13 від 18.06.2015р., №18 від 09.09.2015р., видаткові накладні №411 від 02.10.2015р., №374 від 11.09.2015р., довіреності на отримання товару №1755 від 08.09.2015р., №1926 від 02.10.2015р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» зареєстровано за адресою: 84306 м.Краматорськ, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом (повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.01.2017р.).

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.42, 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України, ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

25.12.2014р. між сторонами був підписаний договір поставки №15/1177, за умовами якого позивач (постачальник) зобовязався передати у власність відповідачу (покупцю), а покупець зобовязався прийняти та сплатити товар (продукцію), загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник якого узгоджений сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Сторонами до договору №15/1177 від 25.12.2014р. було підписано:

-специфікацію №13 від 18.06.2015р., згідно якої постачанню відповідачу підлягала продукція на суму 293580,00 грн.;

-специфікацію №18 від 09.09.2015р., згідно якої постачанню відповідачу підлягала продукція на суму 17628,00 грн.

Згідно вказаних специфікацій сторонами визначено наступні умови поставки: EXW склад постачальника м.Запоріжжя, згідно Інкотермс-2010.

Договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п.13.1 договору).

Строк дії договору до 31.01.2017р. (з урахуванням додаткової угоди №3 від 27.11.2015р. до договору).

На виконання договору та специфікації №13 від 18.06.2015р. позивач поставив відповідачу товар (тканина азбестова АТ-7 1520) за видатковою накладною №411 від 02.10.2015р. на суму 13764,00 грн., який був прийнятий представником відповідача за довіреністю №1926 від 02.10.2015р. без заперечень.

На виконання договору та специфікації №18 від 09.09.2015р. позивач поставив відповідачу товар (шнур азбестовий ШАОН 10 мм) за видатковою накладною №374 від 11.09.2015р. на загальну суму 17370,36 грн., який був прийнятий представником відповідача за довіреністю №1755 від 09.09.2015р. без заперечень.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до умов специфікацій №13 від 18.06.2015р., №18 від 09.09.2015р. до договору №15/1177 від 25.12.2014р. оплата має бути проведена відповідачем протягом 10 календарних днів по факту поставки.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної сплати позивачу грошових коштів за поставлений товар в сумі 31134,36 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 22.09.2015р. по 10.11.2016р. нараховано та предявлено до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 1035,70 грн. та інфляцію в розмірі 2876,48 грн. за період з жовтня 2015р. по листопад 2016р.

Розрахунок трьох процентів річних та інфляції, проведений позивачем, є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.10.6 договору №15/1177 від 25.12.2014р. сторонами узгоджено, що при несвоєчасній оплаті продукції, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,04 % суми простроченої оплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення.

Згідно вказаного пункту договору позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 22.09.2015р. по 10.11.2016р. в розмірі 2877,30 грн. та за період з 13.10.2015р. по 10.11.2016р. в розмірі 2165,43 грн.

За висновками суду, при нарахуванні суми пені позивачем помилково не застосовано вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобовязань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобовязання повинно було бути виконано.

Як наслідок, за результатами проведеного судом перерахунку стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 2280,18 грн. за період з 13.10.2015р. по 13.04.2016р., а решта вимог про стягнення пені є неправомірною.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 31134,36 грн., трьох процентів річних в сумі 1035,70 грн., інфляції в сумі 2876,48 грн. та пені в сумі 2280,18 грн. доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення пені в сумі 2762,55 грн. є неправомірним, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 37326,72 грн., у тому числі основний борг в сумі 31134,36 грн., інфляція в сумі 2876,48 грн., три проценти річних в сумі 1035,70 грн. та пеня в сумі 2280,18 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Електро», м.Запоріжжя до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 40089,29 грн., у тому числі основний борг в сумі 31134,36 грн., інфляція в сумі 2876,48 грн., три проценти річних в сумі 1035,70 грн. та пеня в сумі 5042,73 грн., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306 м.Краматорськ, р/р 26001601004820 у ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Електро» (69095 м.Запоріжжя, вул.Дніпропетровська, буд.5, р/р 26008001305366 у АТ «ОТП Банк» м.Київ, МФО 300528, ЄДРПОУ 30408416) основний борг в сумі 31134,36 грн., інфляцію в сумі 2876,48 грн., три проценти річних в сумі 1035,70 грн. та пеню в сумі 2280,18 грн., всього заборгованість в сумі 37326,72 грн., судовий збір в сумі 1283,04 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 16.02.2017р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина