Рішення № 64759787, 14.02.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.02.2017 Справа №905/3604/16

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Світлана", с.Завидово-Кудашеве,

Добропільський район, Донецька область

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Маріупольський млинкомбінат", м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі 402945,03 грн.

Суддя Г.В. Левшина

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2-адвокат

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Селянське (фермерське) господарство "Світлана", с.Завидово-Кудашеве, Добропільський район, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства "Маріупольський млинкомбінат", м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 402945,03 грн., у тому числі основний борг в сумі 348075,00 грн. та пеня в сумі 54870,03 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 27.01.2017р. змінив позов, заявивши вимоги про стягнення заборгованості в сумі 428112,90 грн., у тому числі основний борг в сумі 348075 грн., інфляція в сумі 24017 грн. 16 коп., три проценти річних в сумі 6476 грн. 31 коп. та пеня в сумі 49544,43 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №191015/1ф від 19.10.2015р., видаткові накладні №35 від 23.10.2015р. та корегуючу до неї накладну №28 від 09.12.2015р., №36 від 26.10.2015р., №37 від 27.10.2015р. та корегуючу до неї накладну №42 від 25.12.2015р., №38 від 29.10.2015р. та корегуючу до неї накладну №43 від 25.12.2015р., №39 від 30.10.2015р. та корегуючу до неї накладну №44 від 25.12.2015р., №40 від 02.11.2015р. та корегуючу до неї накладну №29 від 09.12.2015р., №41 від 04.11.2015р. та корегуючу до неї накладну №30 від 09.12.2015р., №42 від 05.11.2015р. та корегуючу до неї накладну №42 від 05.11.2015р., №31 від 09.12.2015р., №43 від 06.11.2015р. та корегуючу до неї накладну №32 від 09.12.2015р., довіреність на отримання цінностей, банківську виписку №26003147258 від 07.09.2016р., розрахунок суми позову.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Закрите акціонерне товариство "Маріупольський млинкомбінат" зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом (повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.12.2016р.).

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.42, 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

19.10.2015р. між позивачем та ТОВ «Маріупольський млинкомбінат» (правонаступником прав та обовязків якого згідно наявного у справі витягу з ЄДР є відповідач) був підписаний договір поставки №191015/1ф, за умовами якого позивач зобовязався поставити, а відповідач прийняти та оплатити пшеницю 2-3 класу (згідно ДСТУ 3768-2010) врожаю 2015р. за ціною та на умовах встановлених договором (п.1.1 договору).

Кількість товару, що підлягає поставці, орієнтовно складає 240 тон пшениці 2 класу, 310 тон пшениці 3 класу +/- 10% за вибором покупця. Товар передається рівновеликими партіями. Кінцева кількість товару визначається по всім додатковим угодам та по всім поставленим партіям товару (п.2.1 договору).

За умовами п.п.2.2, 2.3 договору кількість поставленого товару визначається накладними, приймання товару за кількістю виробника згідно з вимогами Інструкції П-6, затвердженою постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965р.

Згідно з п.3.1 договору ціна 1 тони товару пшениці 2 класу складає 1750 грн. 00 коп., пшениці 3 класу 1500 грн. 00 грн. Кінцева вартість поставленого товару встановлюється в додаткових угодах до 01.06.2016р., що є невідємною частиною договору.

Товар передається покупцю на наступних умовах: СРТ- склад покупця ТОВ "Маріупольський млинкомбінат", м.Маріуполь, зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з міжнародними правилами ІНКОТЕРМС -2010 (п.4.1 договору).

Відповідно до п.4.2 договору весь товар повинен бути переданий покупцю у термін до 19.11.2015р. Зберігання товару з моменту його передачі та до моменту переходу права власності додатково не оплачується та входить до вартості товару.

Вказаний договір №191015/1ф від 19.10.2015р. набирає чинності з 19.10.2015р. та діє до 01.06.2016р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Виходячи зі змісту наданих до матеріалів справи видаткових накладних та корегуючих накладних №35 від 23.10.2015р. та №28 від 09.12.2015р., №36 від 26.10.2015р., №37 від 27.10.2015р. та №42 від 25.12.2015р., №38 від 29.10.2015р. та №43 від 25.12.2015р., №39 від 30.10.2015р. та №44 від 25.12.2015р., №40 від 02.11.2015р. та №29 від 09.12.2015р., №41 від 04.11.2015р. та №30 від 09.12.2015р., №42 від 05.11.2015р. та №42 від 05.11.2015р., №31 від 09.12.2015р., №43 від 06.11.2015р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято продукцію на суму 348075,00 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості відповідачем.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму з боку відповідача не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п.3.2, 3.3 договору №191015/1ф від 19.10.2015р. формою оплати поставленого товару є безготівковий розрахунок, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в наступному порядку: 100% передплати у розмірі 885000 грн. та кінцевий розрахунок протягом 5 банківських днів з дати підписання відповідної додаткової угоди, але не пізніше 14 червня 2016 року.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 348075,00 грн. за договором №191015/1ф від 19.10.2015р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми інфляції в сумі 24017, 16 грн. за період липня 2016р. по грудень 2016р. та трьох процентів річних в сумі 6476, 31 грн. за період з 15.06.2016р. по 27.01.2017р.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.6.3 договору №19101/1ф від 19.10.2015р. у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець сплачує пеню у розмірі 0,5 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Таким чином позивачем нараховано та предявлено до стягнення пеню у розмірі 49544,43 грн. за період з 15.06.2016р. по 30.11.2016р.

Розрахунок суми інфляції, трьох процентів річних та пені, проведений позивачем, є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач заперечень проти вказаних позовних вимог не надав.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 428112 грн. 90 коп., у тому числі основний борг в сумі 348075 грн. 00 грн., інфляція в сумі 24017 грн. 16 коп., три проценти річних в сумі 6476 грн. 31 коп. та пеня в сумі 49544,43 грн., підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

Позивачем у резолютивній частині позовної заяви, заяви про зміну позову також заявлено про віднесення на відповідача витрат в сумі 4500,00 грн., повязаних зі сплатою послуг адвоката.

В обгрунтування даного клопотання позивачем до матеріалів справи додано договір про надання правової допомоги адвокатом від 29.09.2016р. №112 з додатком, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2019 від 25.05.2009р., банківську виписку від 27.12.2016р.

У відповідності до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, з урахуванням цієї норми, виходячи з того, що судові витрати за участь адвоката у цій справі сплачені позивачем адвокату, клопотання позивача підлягає задоволенню.

Крім цього, враховуючи, що позивачем при подачі позову та зміни його предмету судовий збір сплачено в сумі більшій ніж передбачено чинним законодавством, надлишково сплачений судовий збір в сумі 15,07 грн. згідно ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 22, 33, 43, 44, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "Світлана", с.Завидово-Кудашеве, Добропільський район, Донецька область до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Маріупольський млинкомбінат", м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 428112,90 грн., у тому числі основний борг в сумі 348075 грн. 00 коп., інфляція в сумі 24017 грн. 16 коп., три проценти річних в сумі 6476 грн. 31 коп. та пеня в сумі 49544,43 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Маріупольський млинкомбінат" (87510 Донецька область, просп.Луніна, 50, ЄДРПОУ 31419401) на користь Селянського (фермерського) господарства "Світлана" (85030 Донецька обл., Добропільський район, с.Завидово-Кудашеве, вул.Леніна, 15, ЄДРПОУ 31449237) основний борг сумі 348075 грн. 00 грн., інфляцію в сумі 24017 грн. 16 коп., три проценти річних в сумі 6476 грн. 31 коп. та пеню в сумі 49544 грн. 43 коп., всього заборгованість 428112 грн. 90 коп., судовий збір в сумі 6421 грн. 69 коп., витрати, повязані зі сплатою вартості послуг адвоката в сумі 4500 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Селянському (фермерському) господарству "Світлана" (85030 Донецька обл., Добропільський район, с.Завидово-Кудашеве, вул.Леніна, 15, ЄДРПОУ 31449237) з державного бюджету України надлишково сплачений згідно платіжного доручення №453 від 28.11.2016р. судовий збір в сумі 15 грн. 07 коп.

В судовому засіданні 14.02.2017р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина