Ухвала суду № 64759384, 13.02.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

13 лютого 2017 р. Справа № 902/1246/15

Господарський суд Вінницької області в складі головуючого судді Тісецького С.С., при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1", 81118, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Ставчани, код 32602104

до: Державного підприємства "Бджілянський спиртовий завод", 23840, Вінницька область, Теплицький р-н, с. Бджільна, вул. Радянська, буд. 53

про стягнення 203 482,96 грн.

представники сторін:

від ТОВ "Транс - Сервіс-1": ОСОБА_1, за довіреністю

від ДП "Бджільнянський спиртовий завод" : ОСОБА_2А, за довіреністю

від відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області : ОСОБА_3, за довіреністю

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Міліціанова Р.В. перебувала скарга № 191 від 25.07.2016 року Державного підприємства "Бджілянський спиртовий завод" про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про арешт коштів боржника від 12.07.2016 року по зведеному виконавчому провадженню № 39903768, до складу якого входить наказ Господарського суду Вінницької області по справі № 902/1246/15, зняття арешту на кошти боржника та зобов'язання органу ДВС до відкликання з банківських установ постанови про арешт коштів боржника, на які було накладено арешт.

Ухвалою суду від 09.09.2016 року скаргу Державного підприємства "Бджілянський спиртовий завод" № 191 від 25.07.2016 року задоволено частково.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 року ухвалу Господарського суду Вінницької області від 09.09.2016 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 року ухвалу Господарського суду Вінницької області від 09.09.2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

12.01.2017 року матеріали справи надійшли до суду.

За результатами повторного автоматизованого розподілу, здійсненого на підставі розпорядження керівника апарату суду від 12.01.2017 року, скаргу Державного підприємства "Бджілянський спиртовий завод" № 191 від 25.07.2016 року (вх. № 06-57/71/16 від 29.07.2016 року) у справі № 902/1246/15 розподілено судді Тісецькому С.С..

Ухвалою суду від 13.01.2017 року зазначену скаргу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 13.02.2017 року о 14:30 год..

Також, ухвалою суду від 30.01.2017 року ухвалено судове засідання 13.02.2017 року о 14:30 год. у справі № 902/1246/15 провести в приміщенні господарського суду Вінницької області у режимі відеоконференції через господарський суд Львівської області за участю представника ТОВ "Транс-Сервіс-1".

10.02.2017 року від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 до суду надійшло письмове пояснення № 648/02.2-25/3 від 08.02.2017 року слідуючого змісту.

На виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 39903768 про стягнення коштів з ДП "Бджільнянський спиртовий завод" на користь юридичних осіб, до складу якого входить виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 902/1246/15 від 22.02.2016 року про стягнення коштів з ДП "Бджільнянський спиртовий завод" на користь ТОВ "Транс-Сервіс-1".

Державним виконавцем відділу 14.06.2016 року прийнято до виконання виконавче провадження ВП № 50600075 з виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 902/1246/15 від 22.02.2016 року про стягнення коштів з ДП "Бджільнянський спиртовий завод" на користь ТОВ "Транс-Сервіс-1" 165 842,79 грн..

Того ж дня, виконавче провадження № 50600075 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 39903768, про що державним виконавцем винесена відповідна постанова.

В ході провадження виконавчих дій, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень прийнято до виконання дане виконавче провадження та 12.07.2016 року винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника.

22.09.2016 року державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника.

02.11.2016 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, відповідно до п. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, до складу зведеного виконавчого провадження № 39903768 входить 18 виконавчих проваджень на суму 3 175 383,27 грн., які станом на сьогоднішній день зупинені відповідно до вимог ЗУ "Про виконавче провадження" (п. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" - порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника).

Також, у поясненнях вказується, що за змістом рішення господарського суду Вінницької області від 22.02.2016 року по справі № 902/1246/15, термін виконання грошових вимог стягувача - ТОВ "Транс-Сервіс-1" за основним зобов'язанням настав з 2016 року, тобто після дня введення судом мораторію у справі № 15/109-10 про банкрутство ДП "Бджільнянський спиртовий завод".

Крім того, оскільки грошові вимоги стягувача у справі № 902/1246/15 виникли після порушення провадження у справі № 15/109-10, в зв'язку з чим, ТОВ "Транс-Сервіс-1" згідно наведених у поясненні приписів законодавства являється поточним кредитором перед ДП "Бджільнянський спиртовий завод".

Беручи до уваги те, що грошові зобов'язання відповідача перед стягувачем у даній справі виникли після введення мораторію у справі № 15/109-10 та стягувач є поточним кредитором, в зв'язку з чим, на думку органу ДВС, відповідний мораторій не поширюється на грошові вимоги ТОВ "Транс - Сервіс-1" до ДП "Бджільнянський спиртовий завод" згідно рішення суду від 22.02.2016 року по справі № 902/1246/15, а тому відсутні правові підстави для зупинення виконавчого провадження.

З огляду на викладене, державний виконавець просить суд відмовити в задоволенні клопотання ДП "Бджільнянський спиртовий завод" від 19.07.2016 про зняття арешту з коштів, що містяться на рахунках боржника ДП "Бджільнянський спиртовий завод", накладених державним виконавцем постановою від 12.07.2016 року.

На визначену дату 13.02.2017 року в судове засідання, яке проведено режимі відеоконференції з'явилися представники сторін та відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

В ході розгляду скарги по суті, представник скаржника, вимоги викладені у скарзі підтримала в повному обсязі.

Представник відділу примусового виконання рішень заперечила щодо обставин викладених у скарзі та просила відмовити у її задоволенні. Представник позивача заперечив щодо скарги.

Заслухавши пояснення представників сторін та представника відділу примусового виконання рішень, дослідивши матеріали поданої скарги, надавши юридичну оцінку наявних у справі доказів, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту скарги, рішенням господарського суду Вінницької області по справі № 902/1246/15 від 16.11.2015 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" та вирішено стягнути з Державного підприємства "Бджілянський спиртовий завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" 121 700,00 грн. - основного боргу за надані послуги з перевезення, 19 295 грн. - пені, 17 362,29 грн. - витрат від інфляції, 4 233,69 грн. - 10% річних, 3 251,81 грн. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року вказане судове рішення суду залишено без змін.

В подальшому, на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 року по справі № 902/1246/15, 22.02.2016 року судом було видано відповідний наказ.

На підставі наказу Господарського суду Вінницької області від 22.02.2016 року по справі № 902/1246/15 та заяви ТОВ "Транс-Сервіс-1", 28.03.2016 року головним державним виконавцем відділу ДВС Теплицького районного управління юстиції, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 50600075.

Постанова ВП № 50600075 від 28.03.2016 року разом із супровідним листом відділу державної виконавчої служби Теплицького районного управління юстиції від 28.03.2016 №3/644-16 надійшла на адресу скаржника 11.04.2016 року за вх. № 71.

Також, боржником були надані письмові пояснення від 12.04.2016 року вих. № 98 щодо виконання рішення, а також зазначено обставини, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

21.06.2016 року на адресу скаржника надійшов супровідний лист відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Вінницькій області від 14.06.2016 року № 4564/02.2-27/3 (вх. № 135) та постанова ВП № 50600075 від 14.06.2016 року про прийняття до виконання виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 22.02.2016 року по справі № 902/1246/15.

15.07.2016 року на адресу скаржника надійшов супровідний лист відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Вінницькій області від 12.07.2016 року № 5436/02.2-27/3 (вх. № 151) та постанова ВП № 34239593 від 12.07.2016 року про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні № 39903768, до складу якого входить виконавчий лист №802/2864/15-а, виданий 16.11.2015 року Вінницьким окружним судом про стягнення коштів з ДП "Бджілянський спиртовий завод" на користь ДФІ у Вінницькій області та наказ Господарського суду Вінницької області № 902/1246/15 від 22.02.2016 року про стягнення коштів з ДП "Бджілянський спиртовий завод" на користь ТОВ "Транс-Сервіс-1".

На підставі вказаної вище постанови, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 у зведеному виконавчому провадженні № 39903768 (№ 34239593) в межах суми 637 310,47 грн. накладено арешт на кошти, що містяться на банківських рахунках Державного підприємства "Бджілянський спиртовий завод" (код 05459140), а саме: р/р № 26001010832394 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023; р/р № 26002310747921, № 60073107479 в ВФ ОУАТ "Ощадбанк", МФО 302076; р/р № 26007279471002, № 26008279471001, № 6045060123190 в ВФ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 302689; р/р № 26008010043090, № 26008010043090, №26008010043090, № 26059000143090 в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313; р/р №26004411187, № 26002411446 в АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві МФО 380805; р/р 26002411446 в АБ "Укргазбанк".

При цьому, скаржник зазначає, що р/р 26002411446 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, не є розрахунковим рахунком ДП "Бджілянський спиртовий завод".

Крім того, скаржник вказує, що накладаючи арешт на кошти боржника, державний виконавець не взяв до уваги письмові пояснення ДП "Бджільнянський спиртзавод" від 12.04.2016 року вих. № 98 щодо виконання рішення, а також обставини, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, у відповідності до положення п. 8 ч. 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" та не виконав ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.10.2010 року у справі № 15/109-10 про банкрутство ДП "Бджілянський спиртовий завод", зокрема, п. 5, яким визначено введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, скаржник, посилаючись на наведені у скарзі норми законодавства, зазначає, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про арешт коштів боржника від 12.07.2016 року, винесена з порушенням встановленого нормами чинного законодавства порядку здійснення виконавчого провадження, в зв'язку з чим вона є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, скаржник просить суд : визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про арешт коштів боржника від 12.07.2016 року по зведеному виконавчому провадженню № 39903768; зняти арешт на кошти боржника, накладений постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області відкликати з банківських установ постанову про арешт коштів боржника, на які було накладено арешт.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону станом на 12.07.2016 року), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону станом на 12.07.2016 року), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Принагідно, суд звертає увагу на вказівки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 21.12.2016 року по справі № 902/1246/15.

Як встановлено судом, 28.03.2016 року головним державним виконавцем відділу ДВС Теплицького районного управління юстиції ОСОБА_4 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 50600075 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 902/1246/15 від 22.02.2016 року.

В подальшому, 14.06.2016 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3, прийнято постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження № 50600075.

При цьому, 14.06.2016 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3, прийнято постанову про приєднання виконання виконавчого провадження № 50600075 з примусового виконання вищевказаного наказу до зведеного виконавчого провадження № 39903768.

12.07.2016 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 у зведеному виконавчому провадженні № 39903768 (№ 34239593), винесено постанову про накладення в межах суми 637 310,47 грн. арешту на кошти, що містяться на банківських рахунках Державного підприємства "Бджілянський спиртовий завод".

12.09.2016 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3, прийнято постанову про виправлення помилки в постанові про арешт коштів боржника від 12.07.2016 року, зазначивши у верхньому правому кутку постанови "ВП № 39903768", замість "ВП № 34239593", та зазначити № р/р 26001265221 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, замість р/р 26002411446 в АБ "Укргазбанк".

В поданій скарзі, скаржник не погоджується із зазначеною постановою органу ДВС про арешт коштів боржника та просить суд визнати її незаконною та скасувати.

Згідно ч.1, ч. 2, ч. 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону станом на 12.07.2016 року), звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.10.2010 року порушено провадження у справі № 15/109-10 про банкрутство Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, у зв'язку з чим заборонено органам стягнення та органам державної виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Також, згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.09.2016 року продовжено строк процедури розпорядження майном Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" та повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна) ОСОБА_5 на шість місяців.

Згідно п. 1-1 ч.1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19.01.2013 року), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення вказаного Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення даного Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Беручи до уваги, що провадження у справі № 15/109-10 порушено до набрання чинності даного Закону в редакції чинній з 19.01.2013 року, в зв'язку з чим застосуванню підлягають норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній до 19.01.2013 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній до 19.01.2013 року), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

В силу ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній до 19.01.2013 року), мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів : забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Стаття 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній до 19.01.2013 року) стосується вимог конкурсних кредиторів та передбачає виявлення кредиторів та осіб, які виявлять бажання взяти участь у санації боржника.

Таким чином, згідно вказаної вище норми Закону, дія мораторію не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Принагідно, суд звертає увагу на правові позиції наведені у постановах Верховного суду України від 15.04.2008 року по справі № 08/94 та від 07.11.2006 року.

Зокрема, у постановах вказуєтьться, що системний аналіз змісту норм ст. 1, ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій ґрунтуються на законі.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

З огляду на наведене, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними, правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

За змістом рішення господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 року по справі № 902/1246/15, термін виконання грошових вимог стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" за основним зобов'язанням настав з 2015 року, тобто після дня введення судом мораторію у справі № 15/109-10 про банкрутство Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод".

Крім того, оскільки грошові вимоги стягувача у справі № 902/1246/15 до відповідача виникли після порушення провадження у справі № 15/109-10, в зв'язку з чим, ТОВ "Транс-Сервіс-1" згідно наведених приписів законодавства являється поточним кредитором перед ДП "Бджільнянський спиртовий завод".

Беручи до уваги те, що грошові зобов'язання відповідача перед стягувачем у даній справі виникли після введення мораторію у справі № 15/109-10 та стягувач є поточним кредитором, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідний мораторій не поширюється на грошові вимоги ТОВ "Транс-Сервіс-1" до ДП "Бджільнянський спиртовий завод" згідно рішення суду від 16.11.2015 року по справі № 902/1246/15, а тому дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 щодо прийняття постанови від 12.07.2016 року про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні № 39903768 є правомірними.

Також, суд звертає увагу на вимоги скаржника щодо зняття арешту, накладеного на кошти боржника та зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області відкликати з банківських установ постанову про арешт коштів боржника, на які було накладено арешт.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3, прийнято постанову (ВП 39903768) від 22.09.2016 року про зняття арешту з коштів, що знаходяться на рахунках та належать ДП "Бджільнянський спиртовий завод", накладений постановою державного виконавця від 12.07.2016 року, а саме : р/р № 26001010832394 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023; р/р № 26002310747921, № 60073107479 в ВФ ОУАТ "Ощадбанк", МФО 302076; р/р № 26007279471002, № 26008279471001, № 26045060123190 в ВФ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 302689; р/р № 26008010043090, № 26008010043090, №26008010043090, № 26059000143090 в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313; р/р №26004411187, № 26002411446 в АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805; р/р 26001265221 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478.

Крім того, 02.11.2016 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3, прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження № 50600075.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги в частині зняття арешту, накладеного на кошти боржника та зобов'язання органу ДВС відкликати з банківських установ постанову про арешт коштів боржника, на які було накладено арешт.

Відповідно до ч. 3 ст. 121-2 ГПК України, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 9.13 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги Державного підприємства "Бджілянський спиртовий завод" № 191 від 25.07.2016 року на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Вінницькій області в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 115, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні скарги Державного підприємства "Бджілянський спиртовий завод" № 191 від 25.07.2016 року (вх. № 06-57/71/16 від 29.07.2016 року) на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Вінницькій області повністю.

2. Копію ухвали направити згідно переліку рекомендованим листом.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (81118, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Ставчани);

3 - відповідачу (23840, Вінницька обл., Теплицький р-н, с. Бджільна, вул. Радянська, буд. 53);

4- арбітражному керуючому ОСОБА_5;

5- відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7).