Постанова № 64758835, 09.02.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

09 лютого 2017 року № 826/7927/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Літвінової А.В., суддів Балась Т.П., Мазур А.С., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Центральної атестаційної комісії Національної поліції України Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України Національної поліції України Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції Українипровизнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центральної атестаційної комісії Національної поліції України, Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України, Національної поліції України, Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, в якому просить (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 13.07.2016):

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 20.11.2015 №210 о/с «Про проведення атестування поліцейського апарату Національної поліції України, Головних управлінь Національної поліції в Київській області та у м. Києві» та наказ Національної поліції України від 23.11.2015 №102 «Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України» в частині зобов'язання включити позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, скласти на нього атестаційний лист, підготувати на нього для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження ним служби, доведення до його інформації про час і місце проведення атестаційної комісії та забезпечення його прибуття, а також в частині доведення до відома позивача під підпис умови проведення атестування працівників, визначені Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, забезпечення його реєстрації у Єдиній центральній відомчій телекомунікаційній мережі за відповідною інтернет адресою у період з 24 до 26 листопада 2015 року, позивач не буде допущений до участі в атестуванні та не зможе продовжити роботу у поліції;

- визнати протиправними дії Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії Національної поліції України та Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України щодо проведення атестування позивача, у тому числі щодо включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, складення на нього атестаційного листа, підготовки на нього для надання на засідання атестаційної комісії додаткових матеріалів щодо проходження ним служби, доведення до його відома інформації про час і місце проведення атестаційної комісії та забезпечення його прибуття, а також в частині доведення до відома позивача під підпис умов проведення атестування працівників, визначені Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, забезпечення його реєстрації в Єдиній центральній відомчій телекомунікаційній мережі за відповідною інтернет адресою у період з 24 до 26 листопада 2015 року, інформування позивача про те, що в разі його не реєстрації в Єдиній центральні відомчій телекомунікаційній мережі за відповідною інтернет адресою у період з 24 до 26 листопада 2015 року позивач не буде допущений до участі в атестуванні та не зможе продовжити службу в поліції, здійснених на підставі наказу Національної поліції України від 20.11.2015 №210 о/с «Про проведення атестування поліцейського апарату Національної поліції України, Головних управлінь Національної поліції в Київській області та у м. Києві», наказу Національної поліції України від 23.11.2015 №102 «Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України», Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465;

- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 10.02.2016, оформлене протоколом, яке міститься в атестаційному листі, викладене у формі висновку про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;

- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України від 23.02.2016, оформлене протоколом, яке міститься в атестаційному листі, викладене у формі висновку про те, що відхилено скаргу на рішення Центральної атестаційної комісії від 10.02.2016, оформлене протоколом, яке міститься в атестаційному листі, викладене у формі висновку про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 16.03.2016 №167 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 (М-119052), старшого оперуповноваженого територіального управління (з обслуговування міста Києва, Київської та Чернігівської областей) Департаменту протидії наркозлочинності, зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», підстава: висновок центральної атестаційної комісії від 10.02.2016 та висновок центральної апеляційної атестаційної комісії від 23.02.2016;

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого територіального управління (з обслуговування міста Києва, Київської та Чернігівської областей) Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України з 16.03.2016;

- стягнути з Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 21 178,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що атестування, на підставі якого прийнято оскаржувані рішення (висновки та наказ), проведено щодо ОСОБА_1 безпідставно, оскільки останній не підлягав такій атестації у порядку Закону України «Про Національну поліцію» як колишній працівник міліції. Крім того, позивачем наголошено, що Центральною атестаційною комісією Національної поліції України необґрунтовано, необ'єктивно та односторонньо, без врахування всіх критеріїв прийнято рішення (висновок) про невідповідність позивача займаній посаді та звільнення останнього, яке безпідставно залишено без змін Центральною апеляційною атестаційною комісією Національної поліції України.

Департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України та Національна поліція України проти задоволення позовних вимог заперечували, вказавши про правомірність оскаржуваних рішень, за результатами яких ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, з огляду на висновок Центральної атестаційної комісії Національної поліції України про невідповідність останнього займаній ним посаді, залишеною без змін Центральною апеляційною атестаційною комісією Національної поліції України.

Центральна атестаційна комісія Національної поліції України та Центральна апеляційна атестаційна комісія Національної поліції України явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, заперечень проти заявлених позовних вимог на надала.

З урахуванням викладеного, розгляд справи №826/7927/16 здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом Національної поліції України від 07.11.2015 №58 о/с «По особовому складу Департаменту протидії наркозлочинності» ОСОБА_1 (М-119052), який мав спеціальне звання «майор міліції», відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», призначено старшим оперуповноваженим, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання «майор поліції» в порядку переатестування по п'ятому територіальному управлінню (з обслуговуванням міста Києва, Київської та Чернігівської областей).

Наказом Національної поліції України від 20.11.2015 №210 о/с «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києва» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, на виконання вимог статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських наказано провести атестування поліцейських апарату Національної поліції України та створити центральну атестаційну комісію у відповідному складі.

Наказом Національної поліції України від 23.11.2015 №102 «Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України» з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої можливості та відповідно до пункту 10 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, визначено перелік таких заходів, який підлягає забезпеченню структурними підрозділами Національної поліції України.

Наказом Національної поліції України від 16.03.2016 №167 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 (М-119052), старшого оперуповноваженого п'ятого територіального управління (з обслуговуванням міста Києва, Київської та Чернігівської областей) Департаменту протидії наркозлочинності звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». В якості підстави під прийняття вказаного наказу зазначено висновок центральної атестаційної комісії від 10.02.2016 та висновок центральної апеляційної атестаційної комісії від 23.02.2016.

Вважаючи вказані висновок (рішення) атестаційної комісії та наказ, а також накази Національної поліції України від 20.11.2015 №210 о/с та від 23.11.2015 №102 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України «Про Національну поліцію» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом частини першої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Приписами частини другої статі 57 Закону України «Про Національну поліцію» визначений вичерпний перелік підстав для проведення атестування поліцейських, до яких належить призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Прийняття рішення про проведення атестування поліцейських з інших підстав, ніж зазначені у частині другій статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не передбачено, а, відтак, вказаний перелік є вичерпним, що відповідає правовій позиції, викладеній у пункті 2 висновків Аналізу судової практики оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації, затвердженого Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації» від 29.09.2016 №11.

Відповідно до частини четвертої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», рішення про проведення атестування, приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

При цьому, згідно з пунктом 2 висновків Аналізу судової практики оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації, затвердженого Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації» від 29.09.2016 №11, вказане положення у взаємозв'язку з положенням частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» необхідно розуміти таким чином, що у відповідному наказі керівника органу поліції щодо заходів із підготовки та проведення атестування повинно бути зазначено: ім'я поліцейського (перелік імен поліцейських), які підлягають атестуванню; необхідність та підстава атестування щодо кожного поліцейського, який включений до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

На підтвердження вказаного відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не надано суду доказів прийняття керівником органу поліції наказу про проведення атестування саме позивача із зазначенням причин його проведення у відповідності до переліку, визначеного приписами частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

У той же час, суд звертає увагу, що відповідачами не надано суду копії рішення керівника Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України чи Національної поліції України, яким позивача включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, з огляду на що суд виходить з відсутності такого рішення.

Натомість, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, у даному випадку тестування позивача проводилося з метою з'ясування під час проведення атестування рівня їх професійних якостей, мотивації особи, що спонукає до поведінки на досягнення цілей у службі, що в свою чергу передбачає встановлення рівня розвинутості у суб'єкта, емоційного ставлення до професійної діяльності, вміння адаптувати свою поведінку відповідно до ситуації, що виникають, вміння будувати процес спілкування, сформованості здібностей як мислення, уявлення, спостережність, комунікативних умінь і широкого набору професійно значущих властивостей: емоційної стабільності, самоконтролю, щирості, доброти, наполегливості тощо.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що вказана підстава не відповідає наведеним вище приписам частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», відтак, у Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії Національної поліції України та Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України були відсутні законодавчо мотивовані підстави для проведення атестації ОСОБА_1 у межах спірних правовідносин.

Разом з тим, оскаржувані позивачем накази Національної поліції України від 20.11.2015 №210 о/с «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києва» та від 23.11.2015 №102 «Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України», виходячи з їхнього змісту, містять у собі виключно загальні положення щодо проведення атестування поліцейських, якими безпосередньо не створено обов'язків та обмежень по відношенню до позивача, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У свою чергу, порядок призначення на посади поліцейських працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, визначений у пункті 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якого працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Вимоги до кандидатів на службу в поліції визначені у статтях 49, 61 Закону України «Про Національну поліцію», до яких, зокрема, належать досягнення 18 років, наявність повної загальної середньої освіти, відповідність рівня фізичної підготовки вимогам, що затверджені Міністерством внутрішніх справ України.

Докази такої невідповідності позивача у матеріалах справи відсутні, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано.

У відповідності до статті 58 Закону України «Про Національну поліцію», призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Доказів того, що позивач був призначений на одну з посад, передбачених частиною другою статті 58 Закону України «Про Національну поліцію», відповідачі не надали.

Отже, суд виходить з того, що позивач не був прийнятий на службу на тимчасовій основі. Іншого з матеріалів справи не вбачається, а відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що проведення атестування відносно позивача не відповідає вимогам Закону України «Про Національну поліцію», а дії з проведення такого атестування є протиправними.

Крім того, на виконання вимог частини п'ятої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» наказом Міністра внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465 була затверджена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських (ту і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами пункту 5 розділу І Інструкції передбачено, що атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

У свою чергу, відповідно до пункту 8 розділу IV Інструкції, на поліцейського, який атестується, складається атестаційний лист, у якому зазначаються такі відомості: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Згідно з пунктами 10-13 розділу IV Інструкції, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Згідно з пунктом 15 розділу IV Інструкції, атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); показники службової діяльності; рівень теоретичних знань та професійних якостей; оцінки з професійної і фізичної підготовки; наявність заохочень; наявність дисциплінарних стягнень; результати тестування; результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Приписами частини першої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що під час проведення атестування підлягають оцінці не тільки критерії, зазначені у пункті 16 розділу IV Інструкції, а також ділові та особисті якості поліцейського.

Усі рішення атестаційної комісії, згідно з пунктом 20 розділу IV Інструкції, оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

З наявної у матеріалах справи копії протоколу засідання Центральної атестаційної комісії №1 Національної поліції України від 10.02.2016 №15.00003140.0004775 вбачається, що під час проведення атестування позивача було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на поліцейського, перелічених у самій формі бланку, а саме: декларацію про доходи, послужний список (форма1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» та інформацію з відкритих джерел, за результатами розгляду яких вказано, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Жодних інших документів (заяви чи скарги на дії позивача, акти службових розслідувань, відомості про притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо) атестаційна комісія не досліджувала. Крім того, протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) комісії не містять будь-яких відомостей про те, яким саме вимогам, що пред'являються до особи, яка перебуває на посаді, яку обіймав позивач, він не відповідає, у чому саме проявляється така невідповідність.

При цьому, у протоколі Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 від 23.02.2015 №15.00003787.0004775, копія якого наявна у матеріалах справи, вказано відхилити скаргу поліцейського, оскільки кандидат викликає недовіру, підтвердив майже всю негативну інформацію, яка містилась у розшифруванні поліграфу.

З огляду на викладене вбачається, що під час атестування позивача не досліджувалась можливість або неможливість переведення позивача за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направлення його на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією, з урахуванням того, що результатами тестування не є єдиним джерелом інформації, яким повинна керуватися атестаційна комісія при складенні висновків.

Під час судового розгляду відповідачі також не пояснили суду, які ж саме причини чи мотиви стали підставою для висновків про невідповідність позивача займаній посаді.

Також, суд звертає увагу, що за результатами тестування позивачем отримано 31 бал (загальні навички) та 33 (профільне тестування), що є більшим показником за мінімальний бал, встановлений приписами Інструкції.

Також, суд звертає увагу, що відомості, отримані комісією за результатами тестування позивача на поліграфі, згідно з пунктом 7.2 Інструкції щодо застосування комп'ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.2004 №842, орієнтувальна інформація, що отримується в результаті скринінгової перевірки, є підставою зробити додаткову перевірку наданих відомостей про кандидата, здійснити службову перевірку щодо працівників органів внутрішніх справ України.

З огляду на наведені положення безпосередньо виявлені під час тестування на поліграфі обставини не є самостійною підставою для прийняття комісією рішення про невідповідність особи займаній посаді, а є підставою для проведення додаткової перевірки таких відомостей та здійснення службової перевірки щодо такого працівника, що не було зроблено відповідачами у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, з огляду на безпідставність проведення атестування позивача, про що вказано вище, наслідки такого атестування - рішення Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 10.02.2016, рішення Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України від 23.02.2016 та наказ Національної поліції України від 16.03.2016 №167 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 - не можуть мати будь-якої юридичної значимості для позивача, відтак, вказані рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

При цьому, суд звертає увагу на необґрунтованість заявленого представником Національної поліції України клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 10.02.2016 та рішення Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України від 23.02.2016, оскільки позивачем пропущено встановлений приписами частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду з даними вимогами, з огляду на те, що дані рішення (висновки) атестаційної комісії та апеляційної атестаційної комісії мають свою форму вираження у наказі Національної поліції у місті Києві від 16.03.2016 №167, відтак, враховуючи похідний характер таких рішень (висновків) від наказу про звільнення позивача з займаної ним посади та відсутність самостійного юридичного значення у такого висновку (рішення) атестаційної комісії (без наказу), суд дійшов до висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даними позовними вимогами, враховуючи те, що оскаржуваний наказ, як завершальна стадія атестування ОСОБА_1 датований 16.03.2016, позивач з ним ознайомлений 29.04.2016 (що не заперечувалось відповідачами під час судового розгляду справи), а із заявленими позовними вимогами останній звернувся до суду 25.05.2016, тобто з дотриманням місячного строку, встановленого положеннями частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 10.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.

При визначенні розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд виходить з того, що при обчисленні належної до виплати суми застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Так, згідно з вимогами пункту 2 Порядку, обчислення середньомісячної заробітної плати здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

З урахуванням викладеного, на користь позивача підлягає стягненню сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 17.03.2016 (наступний день за днем звільнення) по 09.02.2017 (день ухвалення судового рішення), кількість днів вимушеного прогулу станом на 09.02.2017 становить 226 робочих дня.

З довідки Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України про доходи від 04.04.2016 вбачається, що за останні два повних календарних місяці роботи перед звільненням, грошове забезпечення позивача склало: 6210,00 грн. за січень 2016 року та 7820,25 грн. за лютий 2016 року.

Таким чином, середньоденне грошове забезпечення складає 356,41 грн. обраховане як (6210,00 грн. грошове забезпечення за січень 2016 року + 7820,25 грн. грошове забезпечення за лютий 2016 року)/ 40 кількість робочих днів = 350, 76 грн.

Отже, сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яку належить стягнути на користь позивача, становить: 350,76 грн. х 226 робочих днів вимушеного прогулу = 79271,76 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд виходить з того, що за змістом пунктів 1.5 та 1.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 №499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби.

Враховуючи, що позивач проходив службу у Департаменті протидії наркозлочинності Національної поліції України суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу слід стягнути саме з останнього.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії Національної поліції України та Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України щодо проведення атестування ОСОБА_1.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної атестаційної комісії Національної поліції України, оформлене протоколом, яке міститься в атестаційному листі, викладене у формі висновку про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України від 23.02.2016, оформлене протоколом, яке міститься в атестаційному листі, викладене у формі висновку про відхилення скарги на рішення Центральної атестаційної комісії від 10.02.2016, оформлене протоколом, яке міститься в атестаційному листі, викладене у формі висновку про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

5. Визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 16.03.2016 №167 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1.

6. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого територіального управління (з обслуговування міста Києва, Київської та Чернігівської областей) Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України з 16.03.2016.

7. Стягнути з Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу за період з 17.03.2016 по 09.02.2017 у розмірі 79271,76 грн.

8. В іншій частині позовних вимог відмовити.

9. Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службу у Департаменті протидії наркозлочинності Національної поліції України та в частині стягнення з Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць 7015,13 грн. підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Головуючий суддя Літвінова А.В.

Судді Балась Т.П.

Мазур А.С.