Ухвала суду № 64758697, 13.02.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1092/17

Головуючий у першій інстанції Бабаков В.П.

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів - Гірняк Л.А., Станкевича В.А., при секретарі Колмакові В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одесі від 30 вересня 2015р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Станції технічного обслуговування в особі ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

10 вересня 2013р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, якій остаточно уточнив, просив суд стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 61490грн., на лікування 311037грн., упущену вигоду в сумі 70400грн., моральну шкоду в сумі 150000грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 21 грудня 2012р. він передав відповідачу автомобіль марки «ПАЗ-32051», реєстраційній номер НОМЕР_1 для поточного ремонту на підставі усної домовленості. 22 червня 2013р. він виявив, що доки автомобіль був у відповідача з нього зникли деталі та агрегати, які були демонтовані та викрадені.

Позивач зазначив, що загальна сума матеріального збитку становить 61490грн. Також у зв'язку з вказаною крадіжкою він сильно захворів та витратив на лікування 311037грн. Позивач вказав, що вказаний автомобіль він використовував як маршрутне таксі, тому просив стягнути упущену вигоду в сумі 70400грн., і моральну шкоду в сумі 150000грн. (том 1 а.с.1-4,51-53, 180-184).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одесі від 30 вересня 2015р. у задоволені позову ОСОБА_2 було відмовлено (том 1 а.с.208).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2016р. було скасовано рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково в сумі 61490грн. (том 1 а.с.265-268).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від було скасовано рішення апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2016р. з направленням справи на новий апеляційний розгляд (том 2 а.с.50-52).

Апелянт ОСОБА_2 просить рішення суду від 30 вересня 2015р. скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що суд в порушені вимог процесуального і матеріального права безпідставно не задовольнив його позов, не прийняв до уваги усі обставини по справі і надані ним докази (том 1 а.с.211-217).

Справу розглянуто у відсутності позивача і апелянта ОСОБА_2, який був належним чином сповіщений про слухання справи відповідно до вимог ч.5 абз.5 ст.74 ЦПК України, що підтверджується телефонограмою на а.с.62 том 2, яка була зареєстрована за №3372 в журналі реєстрації телефонограм, передана помічником судді, та особисто прийнята позивачем ОСОБА_2

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги не доведені ним у встановленому законом порядку.

Судова колегія погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, який відповідає вимогам закону і встановленим обставинам по справі.

Позивач ОСОБА_2 стверджував, що він 21 грудня 2012р. передав відповідачу ОСОБА_3 автобус марки «ПАЗ-32051», реєстраційний номер НОМЕР_1, для поточного ремонту на підставі усної домовленості. Вказаний факт сторонами не заперечувався.

Судова колегія звертає увагу на те, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автобуса є ОСОБА_4, якій за довіреністю від 18 жовтня 2012р. передав вказаний автобус у розпорядження ОСОБА_2 строком до 18 жовтня 2017р. (том 1 а.с.6, 7).

Позивач надав суду акт огляду автобуса марки «ПАЗ-32051» від 14 вересня 2013р., з якого вбачається, що у вказаному транспортному засобі відсутні деталі, а саме: стартер, паливний агрегат, коробка передач, корзина зчеплення, диск зчеплення, обігрівальний апарат; головний циліндр зчеплення, вижимний підшипник, дві акумуляторні батареї марки 6 СТ 90, генератор, карданний вал, дзеркала, протитуманні фари, склоочищувачі, дві стійки (том 1 а.с.93).

Вказаний акт огляду автотранспортного засобу, підписаний лише позивачем, та не відомими особами, завірений печаткою ФОП ОСОБА_2, та не може бути прийнятий як доказ на підтвердження позову, оскільки позивач не надав суду першої та суду апеляційної інстанції відповідні та допустимим докази на підтвердження того, що саме з вини відповідача відсутні вищевказані деталі (том 1 а.с.93).

Крім того, вищевказаний акт було надано відповідачем на вимогу суду першої інстанції лише 26 травня 2014р., тобто через рік після подачі позовної заяви.

Не була встановлена вина відповідача ОСОБА_3 в ході відповідної перевірки в спричиненні шкоди ОСОБА_2, та постановою слідчого СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 13 березня 2014р. кримінальне провадження за фактом крадіжки майна закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину (том 1 а.с.203).

Не може бути відповідним доказом на підтвердження позову наданий позивачем рахунок на оплату деталей № 1700 від 18 березня 2014р. на суму 60594грн. на а.с.94 том 1, оскільки із вказаних доказів не вбачається, що під час повернення автомобіля позивачу були відсутні саме перелічені деталі, оскільки, як вказав позивач, про вчинення злочину йому стало відомо у червні 2013р., але акт огляду автотранспортного засобу на предмет відсутності деталей було складено лише 14 вересня 2013р., тобто майже через три місяці.

Судова колегія звертає увагу на те, що 11 вересня 2015р. позивач ОСОБА_2 подав заяву про збільшення позовних вимог (том 1 а.с.180-184).

До вказаної заяви позивач знову подав рахунок на оплату деталей вже від 10 вересня 2015р., з якого вбачається, що він придбав деталі на суму 60201грн.09коп., та серед придбаних деталей є на транспортні засоби марок МТЗ, МАЗ, ГАЗ, ЗИЛ, в той час як позивач стверджує, що йому потрібні деталі на автобус марки «ПАЗ-32051». При цьому не зрозуміло де поділилися деталі за наданим позивачем рахунком від 18 березня 2014р. на суму 60594грн. на а.с.94 том 1. Позивачем крім наданих рахунків взагалі не надано доказів саме про сплату за придбані деталі за вказаними рахунками.

З постанови про закриття кримінального провадження від 13 березня 2014р. вбачається, що ОСОБА_2 вказав про загальну суму збитку всього в розмірі 37374грн., в той час, як він просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 61490грн., не надав при цьому доказів на підтвердження свого позову (том 1 а.с.203).

Інших доказів на підтвердження розміру завданої позивачу ОСОБА_2 шкоди матеріали справи не містять.

Судом касаційної інстанції також було звернуто увагу на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно було частково задоволено позов ОСОБА_2, оскільки ним не були надані суду першої та суду апеляційної інстанції відповідні та допустимі докази на підтвердження його позову.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: І.П.Сидоренко

Судді: Л.А. Гірняк

В.А. Станкевич