Ухвала суду № 64756862, 10.02.2017, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1288/16-к

Номер провадження 1-кп/438/39/2017

У Х В А Л А

про повернення обвинувального акту

10 лютого 2017 року Бориславський міський суд Львівської області

в складі : головуючого судді Слиша А.Т.

при секретарі Дробчак Г.К.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

та стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

за участі сторін судового провадження прокурора Федини Л.М., представника потерпілого ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_5, -

в с т а н о в и в :

29 грудня 2016 року від заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_6 до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та стосовно ОСОБА_2, повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016140100000948 від 14 грудня 2013 року.

Ухвалою судді від 04 січня 2017 року було призначено підготовче судове засідання з розгляду кримінального провадження на 19 січня 2017 року.

Разом з тим, проведення підготовчого судового засідання було відкладено через неявку сторін кримінального провадження з поважних причин.

В судовому засіданні прокурор просить провести підготовку до судового розгляду та призначити судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акту, вважаючи, що по кримінальному провадженні дотримані вимоги, передбачені ст.ст.32,291 КПК України.

Представник потерпілого ОСОБА_3 просить призначити судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акту.

Захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_4 заявлено клопотання про повернення обвинувального актув кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як такого, що не відповідає вимогам КПК України. Зазначене клопотання було підтримане обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також захисником адвокатом ОСОБА_5 В обґрунтування заявленого клопотання, захисник посилається на те, що в обвинувальному акті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.185 КК України. Окрім того, зазначає, що прокурором, в порушення вимогст.291 КПК України, належним чином не викладено формулювання обвинувачення, не деталізовано в який спосіб обвинувачені попередньо домовились між собою про вчинення злочину та яку роль за попередньою домовленістю виконував той чи інший обвинувачений. Також стверджує, що реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогамст.109 КПК України. Відтак, обвинувачені та захисники вважають неможливим призначити розгляд кримінального провадження у судовому засіданні у зв'язку з не виконанням стороною обвинувачення вимог щодо складання обвинувального акту.

Заслухавши думку сторін судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогамКПК України.

Відповідно до ч. 4ст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченимст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Так, зокрема, п. 5 ч. 2ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Крім цього, Європейський суд з прав людини у справі «ОСОБА_6 проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Таким чином, обвинувачений має право знати у чому він обвинувачується, а тому обвинувальний акт повинен бути конкретним за своїм змістом. Неконкретність обвинувального акта, коли в ньому замість обвинувачення міститься формулювання підозри порушує право особи на захист.

Як убачається зі змісту обвинувального акту, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2М підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.185 КК України. Зокрема зазначено, що досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_1, 13.12.2016 року, приблизно 0 20 год.00 хв., за попередньою змовою групою осіб з гр.ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, через незасинені двері зайшов до приміщення травматологічного відділення ЦМЛ м.Борислав, що знаходиться за адресою м.Борислав, вул.Потік,12, звідки таємно, шляхом вільного доступу, викрав належне ЦМЛ м.Борислав майно, а саме інвалідний візок для перевезення хворих у відділенні, балансова вартість якого становить 192 гривні, цим заподіяв ЦМЛ м.Борислав матеріальної шкоди на вище вказану суму.

Аналогічно викладені фактичні обставині кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, відносно ОСОБА_2

Проте, відповідно до п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, наслідки та інші дані, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статтіКримінального кодексу Україниможна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

Даний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та стосовно ОСОБА_2, повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016140100000948 від 14 грудня 2013 року, суд вважає, що в обвинувальному акті не міститься персоніфікації діянь кожного із обвинувачених, зокрема сформульоване обвинувачення як відносно ОСОБА_1, так і відносно ОСОБА_2 викладене однаково, у ньому в повній мірі не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, не конкретизовано спосіб й механізм його вчинення. Відповідно, з обвинувального акта у даному кримінальному провадженні неможливо зробити висновок про ступінь співучасті обвинувачених та форму вини кожного стосовно вчиненого діяння, оцінити фактичні обставини в повному обсязі та дійти висновку щодо кваліфікації їх діянь.

Крім цього, відповідно до вимог ч.1ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Суд звертає увагу на те, що при кваліфікації діянь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в обвинувальному акті зазначено, що вони підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, що у свою чергу нівелює обвинувальний акт, який відповідно до ч. 4ст. 110 КПК Україниє процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування; а формулювання лише підозри порушує право особи на захист.

При цьому суд враховує, щост. 338 КПК Українипередбачена можливість зміни обвинувачення в суді, однак це є правом прокурора, а не його обов'язком, а відповідно до ч. 3ст. 26 КПК Українисуд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження захисника що реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогамст.109 КПК України, оскільки доданий до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування містить лише номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення.

Зазначені недоліки обвинувального акту та його невідповідність вимогамст. 291 КПК Україниперешкоджають об'єктивному розгляду справи, оскільки порушують вимоги закону, зокрема права на захист обвинувачених, і позбавляє суд можливості призначити дане провадження до судового розгляду.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 3,109, 110,291, 314-316,337,339, 369-372 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та стосовно ОСОБА_2, повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016140100000948 від 14 грудня 2016 року повернути прокурору Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_7., зобов'язавши останнього усунути виявлені недоліки протягом розумного строку.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Головуючий суддя А.Т.Слиш