Постанова № 64756457, 15.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №336/6058/16-п Головуючий в 1 інст. Зарютін П.В.

Провадження №33/778/40/17 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Гриценко С.І., за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за апеляційною скаргою останнього на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працевлаштованого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно з постановою, ОСОБА_2 визнано винним у тому, що 11 жовтня 2016 року о 20-08 годин, ОСОБА_2 керував автомобілем «Тойота», державний номер НОМЕР_1, по пр. Соборному, 96 у м. Запоріжжі у стані алкогольного спяніння, чим порушив вимоги п.. 2.9а Правил дорожнього руху України, відповідно до яких водію заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вищевказану постанову суду скасувати, та закрити провадження по справі, у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що за згодою працівників поліції та на його наполягання вони поїхали в КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер», де лікар ОСОБА_3 склав акт про те, що ознак спяніння у нього не виявлено.

Вислухавши ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу і наполягав на скасуванні постанови суду першої інстанції, перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи, які викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 7 КУпАПпередбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають зясуванню питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність.

Всупереч вказаним вимогам закону, суд в достатній мірі не зясував всіх обставин справи, не перевірив докази, які наявні в матеріалах адміністративної справи, та не дав їм належної оцінки. Свої висновки, викладені у постанові, суд належним чином не вмотивував.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 11 жовтня 2016 року, о 20-08 годині водій ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції, та в нього виявлено ознаки алкогольного спяніння (запах з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці).

Згідно акту огляду на стан спяніння з використанням спеціальних технічних засобів, у присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, було проведено огляд ОСОБА_2 за допомогою «Drager Alkotest 6820 ARNJ 0268» з результатами огляду на стан спяніння 0,33%.

Результати даного пристрою не можуть вважатися остаточними у випадку незгоди водія з таким результатом, без проведення огляду на стан алкогольного спяніння у спеціальному медичному закладі згідно дост. 266 КУпАП.

Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП, уповноважена особа (поліцейський) забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного чи наркотичного спяніння в медичному закладі охорони здоровя на протязі двох годин з моменту виявлення відповідного факту

У звязку з тим, що з даним результатом тесту ОСОБА_2 не погодився, останній разом з працівниками поліції проїхали до КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер», де ОСОБА_2 о 20 годині 35 хвилин здав сечу на аналіз.

Медичний огляд на стан алкогольного спяніння ОСОБА_2 пройшов у КУ «ОКНД» МОЗ України, який підпадає під перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану спяніння №6087 від 11 жовтня 2016 року, який складений лікарем ОСОБА_3 об 20-35 годині, «у гр. ОСОБА_2 ознак спяніння не виявлено». встановлено факт вживання алкоголю».

У судовому засіданні апеляційним судом досліджено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №6087 від 11 жовтня 2016 року, який складний у відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Підстави для сумніву у достовірності даних відповідного медичного висновку та законності проведення медичного огляду відсутні. А що стосується запису у висновку щодо встановлення факту вживання алкоголю, то цей запис, на думку апеляційного суду, не може слугувати підставою для визнання ОСОБА_2Я винним у керувані транспортним засобом в стані алкогольного спяніння.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №6087 від 11 жовтня 2016 року, а саме те, що у ОСОБА_2 ознак спяніння не виявлено, та помилково визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 11 жовтня 2016 року у стані алкогольного спяніння не перебував, а тому в його діях не має складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП, і провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2016 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити у звязку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1