Ухвала суду № 64755356, 15.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/2874/16-ц Головуючий у І інстанції Висоцька Г. В.Провадження № 22-ц/780/838/17 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н. В.Категорія 58 15.02.2017

УХВАЛА

Іменем України

15 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Ігнатченко Н.В.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Яворського М.А.,

за участю секретаря: Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області виділені матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 9 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, державного підприємства «Сетам», треті особи: ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про визнання торгів недійсними,

у с т а н о в и л а:

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернулася з вищевказаним позовом, в якому просила визнати електронні торги, проведені 29 вересня 2016 року ДП «Сетам» з реалізації предмета іпотеки, а саме приміщення № 6 загальною площею 34,1 кв.м по АДРЕСА_1, такими, що не відповідають вимогам закону та визнати протокол електронних торгів від 29 вересня 2016 року № 201556 недійсним.

Після відкриття провадження у справі позивач подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони державному виконавцю та начальнику Обухівського МРВ ДВС ГТУЮ у Київській області вчиняти певні дії щодо спірного нерухомого майна, посилаючись на те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання потенційного рішення суду про задоволення позову через ймовірність видачі покупцю ОСОБА_2 документів, необхідних для зміни власника приміщення.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 9 листопада 2016 року заяву задоволено.

Заборонено Обухівському МРВ ДВС ГТУЮ у Київській області вчиняти певні дії щодо нерухомого майна - приміщення № 6, загальною площею 34,1 кв.м, яке знаходить по АДРЕСА_1, а саме: складати та затверджувати акт про проведенні електронні торги, видавати указані документи ОСОБА_2

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2, через представника за довіреністю ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

За правилами ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні. При цьому види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з виділених матеріалів справи, позивач з метою захисту своїх прав оскаржує в суді результати проведення електронних торгів, на яких було відчужено належне їй на праві власності нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором.

Вказуючи, що електронні торги були проведені з порушенням встановленого законом порядку, а Обухівський МРВ ДВС ГТУЮ у Київській області продовжує реалізацію нерухомого майна шляхом наміру видати покупцю документи, необхідні для зміни його власника, просила суд вжити заходів забезпечення позову, а саме тих заходів, які б унеможливили перехід права власності на спірне приміщення до третьої особи до вирішення справи по суті.

Таким чином матеріалами справи чітко установлено, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до труднощів або взагалі зробить неможливим виконати можливе рішення суду про задоволення позову, оскільки при складанні, затвердженні та видачі ОСОБА_2 актів про проведенні електронні торги у останнього буде існувати реальна можливість набути право власності на придбане майно, а відтак й вільно розпорядитися ним.

Отже, суд першої інстанції на підставі поданих доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), правильно застосувавши положення цивільного процесуального закону та врахувавши наведені обставини справи, дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд фактично заборонив державному виконавцю виконувати його обов'язки, є власними тлумаченнями представником третьої особи спірних правовідносин та підлягають відхиленню з урахуванням вимог ст. ст. 151-153 ЦПК України.

Також не заслуговують на увагу посилання на те, що оскаржувана ухвала перешкоджає виконанню рішення суду від 5 жовтня 2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором, оскільки вжитті заходи забезпечення позову шляхом заборони здійснювати оформлення результатів прилюдних торгів не впливає на права та обов'язки банку з огляду на відсутність заборони перераховувати кошти, отримані від реалізації спірного приміщення.

Крім того, в резолютивній частині постановленої ухвали не вказано про зупинення виконання рішення суду, яке ухвалено з приводу стягнення заборгованості, а не звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції щодо задоволення заяви про забезпечення позову у даній справі постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства й підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 9 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: Ю.М. Кулішенко

М.А. Яворський