Ухвала суду № 64753763, 15.02.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 298/1275/13-к

Провадження № 11-кп/777/170/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

про повернення апеляційної скарги

15.02.2017 м. Ужгород

Суддя Апеляційного суду Закарпатської області Стан І.В., перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційну скаргу, яку подав заступник керівника Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 16 грудня 2016 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Новоселиця Перечинського району Закарпатської області, мешканка с. Дубриничі, вул. Миру, 46, Перечинського району Закарпатської області, громадянка України, українка, не одружена, ІНФОРМАЦІЯ_2, працююча головним бухгалтером ТОВ «СІО-К», не судима,

визнана невинуватою за предявленим їй обвинуваченням за ч. 2 ст. 366 КК України та виправдана.

Речові докази: бухгалтерські документи ухвалено зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати за проведення судово-економічної експертизи в сумі 21184 грн. віднесено на рахунок держави.

Органом досудового розслідування, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що в період 2011-2012 років, перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «СІО-К» (наказ про призначення на посаду № 18/к від 03.02.2009), будучи відповідальною за ведення та оформлення звітної документації про фінансово-господарську діяльність підприємства, дотримання вимог податкового законодавства, з метою умисного ухилення від сплати податків, усупереч визначеного законодавством України порядку складання, використання і видачі офіційних документів, вчинила службове підроблення.

В апеляційній скарзі заступник керівника Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 вказує на те, що вирок є незаконним та необґрунтованим у звязку з невідповідністю викладених у ньому висновків фактичним обставинам кримінального провадження та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Посилається на те, що суд у вироку не вмотивував висновки про надання переваг доказам сторони захисту й відхилення доказів сторони обвинувачення. Крім того, вказує на те, що висновок судово-економічної експертизи № 4184 є безпідставним та необґрунтованим; що суд не вжив заходів, спрямованих на спростування помилкових висновків експертизи; не викликав експерта в судове засідання для допиту й надання ним розяснення методики проведених досліджень та обґрунтованості висновків; не дав належної оцінки показанням свідків (працівників податкової служби) ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які проводили документальну податкову перевірку господарської діяльності ТОВ «Сіо-К», за наслідками якої було виявлено порушення податкового законодавства, викладені в акті документальної перевірки. Вважає за необхідне призначити повторну експертизу, на вирішення якої необхідно поставити більш чіткі та конкретні питання, які б дали однозначну відповідь про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_2 порушень податкового законодавства. Просить вирок скасувати, ухвалити новий, яким ОСОБА_2 визнати винною за ч. 2 ст. 366 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк два роки з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк три роки зі сплатою грошового штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн.). У ході апеляційного розгляду просить допитати судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, обвинувачену ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, та працівників податкової служби ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також дослідити акт документальної перевірки № 969/22-0/22101670 від 13.06.2013 та висновок судово-економічної експертизи № 4184.

Ухвалою судді Апеляційного суду Закарпатської області від 27 січня 2017 року вказана апеляційна скарга залишена без руху, як така що не відповідає вимогам ст. 396 КПК України. В ухвалі вказується на те, що, зазначаючи в апеляційній скарзі про те, що суд у вироку не вмотивував висновок про надання переваги доказам сторони захисту й відхилення доказів сторони обвинувачення, прокурор не вказав яким саме доказам сторони захисту суд надав перевагу, а які докази сторони обвинувачення відхилив. Посилаючись на те, що висновок експерта є необґрунтованим та безпідставним, прокурор не послався на докази, які спростовують висновок експерта; не вказав яким саме вимогам закону не відповідає висновок експерта; порушення яких нормативно-правових актів допущено при проведенні експертних досліджень і дачі висновку; у чому саме полягає помилковість висновків експерта. Зазначаючи в апеляційній скарзі про необхідність призначення повторної експертизи, на вирішення якої поставити більш чіткі та конкретні питання, які б дали однозначну відповідь про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_2 порушень податкового законодавства, прокурор не вказує на те, які саме питання підлягають зясуванню при проведенні повторної експертизи; у чому саме полягає неповнота та поверховість при проведенні експертизи. Заявляючи клопотання про допит судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, прокурор не вказав кого саме з експертів необхідно допитати та які саме питання необхідно зясувати під час його допиту. Заявляючи клопотання про допит обвинуваченої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та працівників податкової служби ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, прокурор не вказав у чому саме полягає неповнота або поверховість при допитах вказаних осіб судом першої інстанції. Заявляючи клопотання про дослідження акту документальної перевірки № 969/22-0/22101670 від 13.06.2013 та висновку судово-економічної експертизи № 4184, прокурор не вказав на те, які порушення були допущені судом першої інстанції при дослідженні цих доказів.

Апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 (десять) днів із дня отримання копії даної ухвали.

Усуваючи недоліки апеляційної скарги, заступник керівника Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 08.02.2017 подав доповнення до апеляційної скарги.

Перевіривши вказане доповнення до апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апелянтом не усунуто вказані в ухвалі від 27 січня 2017 року недоліки апеляційної скарги.

Так, усуваючи недоліки апеляційної скарги та подавши, при цьому, доповнення до апеляційної скарги, прокурор не врахував, що за наслідками усунення недоліків апеляційної скарги, апелянт повинен подати саме апеляційну скаргу, а не доповнення до раніше поданої апеляційної скарги, внаслідок чого прокурор не дотримався положень ст. 399 КПК України.

Крім того, як в апеляційній скарзі, так і в доповненні до неї, прокурор не вказує в чому саме полягає істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону.

Зі змісту доповнення до апеляційної скарги вбачається, що прокурором не усунуті недоліки про які вказується в ухвалі апеляційного суду Закарпатської області від 27 січня 2017 року. Зокрема, зазначаючи в доповненні до апеляційної скарги про те, що суд у вироку не вмотивував висновок про надання переваги доказам сторони захисту й відхилення доказів сторони обвинувачення, прокурор повторно не вказав яким саме доказам сторони захисту суд надав перевагу, а які докази сторони обвинувачення відхилив. Посилаючись на те, що висновок експерта є необґрунтованим та безпідставним, прокурор повторно не послався на докази, які спростовують висновок експерта; не вказав яким саме вимогам закону не відповідає висновок експерта; порушення яких нормативно-правових актів допущено при проведенні експертних досліджень і дачі висновку; у чому саме полягає помилковість висновків експерта.

Крім того, зазначаючи в доповненні до апеляційної скарги про необхідність призначення додаткової чи повторної експертизи, на вирішення якої поставити більш чіткі та конкретні питання, які б дали однозначну відповідь про наявність чи відсутність у діях виправданої ОСОБА_2 порушень податкового законодавства, прокурор повторно не вказує на те, які саме питання підлягають зясуванню при проведенні додаткової чи повторної експертизи (дослівно до тексту доповнення : «Враховуючи, що суд першої інстанції не вжив заходів, спрямованих на спростування помилкових висновків експертизи, в судове засідання для розяснення методики проведених досліджень та обґрунтованості висновків експерта для проведення допиту не викликав, тому виникає обґрунтована потреба викликати та допитати безпосередньо в апеляційному суді як експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_14, так і вищезазначених працівників податкової інспекції. У випадку «неспівпадіння» їхніх показів (як прогнозований варіант розвитку подій у процесі дослідження доказів судом апеляційної інстанції) закономірно виникне необхідність у призначенні додаткової чи повторної експертизи, а питання, які слід поставити на її вирішення будуть «сформовані» залежно від роз'яснень експерта та показань свідків»); у чому саме полягає неповнота та поверховість при проведенні експертизи. При цьому прокурором не зазначено і не вмотивовано, чи виникне необхідність у призначенні судом апеляційної інстанції додаткової чи повторної експертизи у випадку співпадіння їхніх показів (як не прогнозований варіант розвитку подій у процесі дослідження доказів судом апеляційної інстанції) і чи будуть за таких обставин поставлені перед експертом будь-які питання. Апеляційний суд твердження прокурора в цій частині вважає припущенням.

Заявляючи клопотання про допит обвинуваченої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та працівників податкової служби ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, прокурор повторно не вказав у чому саме полягає неповнота або поверховість при допитах вказаних осіб судом першої інстанції, - внаслідок чого не дотримався вимог ст. 404 КПК України. Крім того, заявляючи клопотання про дослідження акту документальної перевірки № 969/22-0/22101670 від 13.06.2013 та висновку судово-економічної експертизи № 4184, прокурор також не вказав які порушення були допущені судом першої інстанції при дослідженні цих доказів.

Посилаючись, як в апеляційній скарзі, так і доповненні до неї на те, що «суд першої інстанції не вжив заходів, спрямованих на спростування помилкових висновків експертизи, у судове засідання для розяснення методики проведених досліджень та обґрунтованості висновків експерта для проведення допиту не викликав», прокурор не врахував положення ст. 17 КПК України про те, що саме сторона обвинувачення повинна довести винуватість особи поза розумним сумнівом ; ст. 23 цього Кодексу, відповідно до якої саме сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом, а також ст. 22 цього Кодексу про те, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, повинен створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Зміст указаних вище доводів свідчать про те, що обовязок доведення винуватості особи, прокурор перекладає на суд, що у свою чергу є порушенням вищезазначених вимог процесуального закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, установивши, що особа в установлений строк не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, повертає її апелянту.

У звязку з вищевикладеним, вважаю, що апелянтом не усунуто зазначені в ухвалі апеляційного суду від 27 січня 2017 року недоліки, що апеляційна скарга, яку подав заступник керівника Тячівської місцевої прокуратури не відповідає вимогам ст. 396 КПК України, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню останньому.

Керуючись ст. 399 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав заступник керівника Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 на вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 16 грудня 2016 року, ухвалений у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України злочину, повернути апелянту разом з усіма доданими до неї матеріалами, а також надіслати йому копію даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців із дня її проголошення.

Суддя І.В. Стан