Ухвала суду № 64753330, 14.02.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1416/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про відновлення становища, яке існувало до порушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_2, від імені ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відновлення становища, яке існувало до порушення.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: заява повинна містити найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до ч. 8 ст. 119 ЦПК України якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Статтею 42 ЦПК України встановлено, повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: 1) довіреністю фізичної особи; 2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; 3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обовязково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

Дана позовна заява підписана від імені ОСОБА_1 ОСОБА_2, яка вказує, що діє в інтересах позивача згідно доручення, натомість до справи долучена фотокопія довіреності на підтвердження повноважень ОСОБА_2. Разом з тим, позивачу слід долучити до матеріалів позовної заяви оригінал такої довіреності.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження у справі суд виходить з того, що згідно з положеннями ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту субєктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини другої статті 119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до п. 7 Постанови ПВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»,власник земельної ділянки або землекористувачможе вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьоюУкраїни; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001 статті 152 ЗКУкраїни шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту стаття16 ЦКУкраїни).

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено й висновок суду по суті позовних вимог:які саме права позивача визнано або поновлено; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.

Позивач просить суд ухвалити рішення, яким зобовязати ОСОБА_3 відновити становище, що існувало до порушення шляхом демонтажу влаштованого ним паркану з бетонних блоків довжиною 43,2 м. починаючи з фасадної частини огорожі та відновлення металевого паркану на існуючій бетонній підмуровці, при цьому в прохальній частині позовної заяви неконкретизовані вимоги щодо місця знаходження влаштованого паркану з бетонних блоків довжиною 43,2 м. (адреса місця знаходження, кадастровий номер, загальна площа земельної ділянки), не зазначено який має бути відновлений металевий паркан на існуючій бетонній підмуровці. Крім того, позивачем не вказано, якою конкретно частиною належної їй земельної ділянки слід зобовязати відповідача усунути перешкоди у користуванні та де така (частина) конкретно розташована.

Крім того, позивач, посилається на ст.. 152 ЗК України вказуючи про необхідність усунення порушення його прав як власника земельної ділянки, разом з тим, в поданій позовній заяві позивач не обґрунтовує своє право вимоги та правові підстави звернення до відповідача відповідно до вимог нормативних актів у сфері містобудування, державних будівельних норм, тобто саме, які права позивача порушені, як вони взаємоповязані, тобто який характер мають правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем саме з приводу даного спору, якими правовими нормами вони регулюються.

Суд не може самостійно змінити предмет позовних вимог, однак сприяє учасникам судового процесу у всебічному та повному зясуванні всіх обставин справи, а також попереджає про наслідки вчинення або невчинення відповідних процесуальних дій (ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України в новій редакції.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про відновлення становища, яке існувало до порушення - залишити без руху.

Повідомити позивача (представника) про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви до 24 лютого 2017 року, але не більше трьох днів з дня отримання копії ухвали. Розяснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4