Ухвала суду № 64751772, 16.02.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/6296/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року Костянтинівський міскрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Міросєді А. І.,

суддів Наумик О.О., Каліуш О.В.,

при секретарі Ульянцевій С.А.,

за участю:

прокурора Цукарєвої В.А.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

при розгляді у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінального провадження (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050380000696 від 19 травня 2014 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився 16 листопада 1985 року у с. Диліївка Костянтинівського району Донецької області,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014050380000696 від 19 травня 2014 року) за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України.

Прокурор у судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки не перестали існувати обставини, які були враховані при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу останньому під час досудового слідства.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_1 проти клопотання прокурора заперечували.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2016 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 лютого 2017 року.

На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_2 не завершено, строк тримання під вартою ОСОБА_2 закінчується 18 лютого 2017 року.

Обговоривши з учасниками кримінального провадження клопотання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд вважає за доцільне продовжити дію обраного відносно останнього запобіжного заходу, оскільки на час розгляду справи не відпали підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду з огляду на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні у т.ч. особливо тяжкого злочину, отже ризик втечі може бути розцінений ним менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання; ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків, що не допитані судом.

На переконання суду, враховуючи викладені обставини, не зважаючи на соціальні звязки, вік обвинуваченого, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого за допомогою більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.

Зазначені ризики виправдовують продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (пункт 139 Рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2012 року по справі Ідалов проти Російської Федерації, Рішення у справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року, серія А, №254-А, п.30).

Керуючись ст. 331 КПК України, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2, який народився 16 листопада 1985 року, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, який народився 16 листопада 1985 року у с. Диліївка Костянтинівського району Донецької області, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України, терміном по 15 квітня 2017 року включно.

Обвинуваченого ОСОБА_2 тримати від вартою в в Бахмутській УВП (№ 6) УДПтСУ в Донецькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Цукарєву В.А.

Копію ухвали надіслати/вручити учасникам судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає

Головуючий Судді