Постанова № 64750421, 15.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6919/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 за довіреністю,

представника відповідача ОСОБА_3 за довіреністю,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Градо-строй» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкової вимоги, -

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Градо-строй» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. Позивач з урахуванням уточнення до позову просив суд:

1.Визнати неправомірною та скасувати податкову вимогу від 28.07.2016 року № 6309-17 ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській в Одеській області.

2. Зобовязати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області внести коригування до інтегрованої картки платника податків по платежу «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) по товариству з обмеженою відповідальністю «СК Градо-строй (код ЄДРПОУ 35768704) шляхом скасування суми пені, нарахованої на помилково здані уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за серпень 2015 року від 26.07.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за весь період нарахування по дату винесення судового рішення».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.12.2016 року одержав від ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкову вимогу від 28.07.2016 року на суму 1565992,46 грн.

Також позивач зазначив, що товариство подало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року. За підсумками податкової декларації у рядку 24 колонка Б задекларована сума відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду.

Позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме розрахунок № НОМЕР_2 від 26.07.2016 року за період липень 2016 року, в якому була допущена арифметична помилка. Одразу ж ненавмисне допущена механічна помилка, була виправлена у наступному уточнюючому розрахунку № НОМЕР_1 від 26.07.2016 року за період липень 2016 року, звітний період, що уточнюється серпень 2015 року.

Позивач зазначив, що уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 26.07.2015 року № НОМЕР_1 був наданий та зареєстрований ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області одразу ж за тридцять хвилин після надання уточнюючого розрахунку (з арифметичною помилкою) № НОМЕР_2, про що свідчать неодноразово надані до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області квитанції.

Тобто податкові зобовязання за уточнюючим розрахунком №9130115692 від 26.07.2016 р. (з механічною помилкою) станом на 26.07.2016 року не виникли і не можуть бути узгодженими.

ТОВ «СК Градо-строй» 27.07.2016 року звернулось до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області листом №231 з проханням не визнавати , як податкову звітність уточнюючі розрахунки декларації з ПДВ за серпень 2015 року, надані 26.07.2016 року.

28.07.2016 року позивач вдруге звернувся до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області листом №232 з проханням не визнавати як податкову звітність помилково поданий уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок реєстраційний номер документу НОМЕР_2 від 26.07.2016 року за період липень 2016 року, звітний період, що уточнюється серпень 2015 року.

Листом від 04.08.2016 року №233 товариство звернулось до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з проханням не визнавати як податкову звітність помилково подані уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, реєстраційний номер першого документу НОМЕР_2 від 26.07.2016 року за період липень 2016 року, звітний період, що уточнюється серпень 2015 року та реєстраційний номер другого документу НОМЕР_1 від 26.07.2016 року за період липень 2016 року, звітний період, що уточнюється серпень 2015 року.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області складено акт про результати проведення електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «СК Градо-строй» за серпень 2015 року. Однак, на думку позивача акт складений з порушенням норм податкового законодавства, оскільки товариство заяви на проведення перевірки не надавало. Фахівцями ДПІ для електронної перевірки був обраний лише уточнюючий розрахунок від 26.07.2015 № НОМЕР_2, при цьому додаток 5 уточнюючого розрахунку і додаток 5 звітної декларації за серпень 2015 року до уваги податківців не брався.

Позивач надав до ДПІ у Приморському районі м. Одеса заперечення на акт про проведення електронної перевірки .

Відповідач надав відповідь на заперечення та прийняв податкове повідомлення рішення .

02.09.2016 року позивач звернувся з апеляційною скаргою до ГУ ДФС в Одеській області .

11.11.2016 року позивач одержав від ГУ ДФС в Одеській області рішення про результати розгляду первинної скарги, в якій було перекваліфіковано вид перевірки з електронної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість на камеральну перевірку.

24.11.2016 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження по справі № 815/6291/16 за позовом ТОВ «СК Градо-строй» у звязку з чим сума штрафної санкції згідно з податковим повідомленням рішенням стала неузгодженою.

Позивач вважає, що податкова вимога від 28.07.2016 року № 6309-17 прийнята з порушенням норм податкового законодавства, а тому належить до скасування.

Представники позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та уточненнях до неї ( а.с.5-14,49-58).

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просила відмовити з підстав зазначених в запереченні на позов (а.с.98-103).

В обґрунтування заперечення представник відповідача зазначила, що фахівцями ДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «СК Градо-строй» з питання недонарахування та несплати штрафу у розмірі трьох відсотків від суми недоплати по уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2015 року.

Так, перевіркою встановлено, що в порушення п.50.1 ст.50 ПК України позивачем не нараховано та не сплачено суму штрафу у вигляді 3% по уточнюючому розрахунку за серпень 2015 року у розмірі 271 693,74 грн.

В ході перевірки уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за серпень 2015 року від 26.07.2016 року № НОМЕР_2 встановлено, що ТОВ «СК Градо-строй» збільшено суму податку на додану вартість до сплати у розмірі 9 056 458,00 грн., але не задекларовано по рядку 18.3 графи 6 Суму штрафу нарахованого платником самостійно у звязку з виправленням помилки у розмірі 271693,74 грн.

Представник відповідача зазначила, що діючим податковим законодавством не передбачено можливості звільнення платника від сплати штрафу вказаного абз.4 п.50.1 ст.50 ПК України розділу ІІ ПК України при подані наступних уточнюючих розрахунків у т.ч. тих якими самостійно зменшується раніше самостійно задекларована сума податку до сплати в бюджет.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СК «Градо-строй» включено до єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців 22.02.2008 року № 15561020000031276.

ТОВ «СК «Градо-строй» знаходиться на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси з 25.02.2008 року №49163.

18.09.2015 року позивач подав до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, у рядку 1.1 колонка А декларації: «Обсяги постачання (без податку на додану вартість)» задекларував 4497689 грн., автоматично програмою розрахована колонка Б «Сума податку на додану вартість» 899538 грн.

За підсумками податкової декларації у рядку 24 колонка Б задекларована сума відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 122708 грн. (а.с.15-21).

26.07.2016 року о 19:30 год. позивач подав до ДПІ Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме: розрахунок № НОМЕР_2 від 26.07.2016 року за період липень 2016 року, в якому зазначена сума 47498689, що призвело до завищення суми у колонці А на 43000100 грн., та автоматично розрахована програмою колонка Б «Уточнений показник» на суму 9499738 грн., що призвело до завищення суми на 8600200 грн. (а.с.22-29).

У цей же день, 26.07.2016 року о 20:30 год. позивач подав ще одне уточнення № НОМЕР_1 за період липень 2016 року, звітний період, що уточнюється серпень 2015 року (а.с.30-36).

Розрахунки були прийняті податковим органом, про що свідчить квитанція №2 (а.с.21,29).

Також суд встановив, що позивач звертався з відповідними листами № 231 від 27.07.2016 рок, № 232 від 28.07.2016 року та №233 від 04.08.2016 року до відповідача, про не визнання помилки допущеної позивачем при поданні уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість (а.с.76-78).

В листі №231 від 27.07.2016 року позивач вказав, щодо не визнання відповідачем податкову звітність уточнюючі розрахунки декларації з ПДВ за серпень 2015 року надані 26.07.2016 року.

В листі № 232 від 28.07.2016 року позивач зазначив, що помилково поданий уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, реєстраційний номер документу НОМЕР_2 від 26.07.2016 року за період липень 2016 року звітний період, що уточнюється серпень 2015 року.

В листі №232 від 04.08.2016 року позивач вказав, щодо не визнання відповідачем податкову звітність, помилково подані уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок реєстраційний номер першого документу НОМЕР_2 від 26.07.2016 року за період липень 2016, звітний період, що уточнюється серпень 2015 року, та реєстраційний номер другого документу НОМЕР_1 від 26.07.2016 року за період липень 2016 року звітний період, що уточнюється серпень 2016 року.

05.08.2016 року відповідач здійснив перевірку та склав акт № 4142/15-53/12-02 про результати проведеної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «СК «Градо-строй» за серпень 2015 року (а.с.73-74).

В акті перевірки зазначено, що при перевірці термінів подання податкової звітності порушень не встановлено. При перевірці показників уточнюючого розрахунку податкових зобовязань х податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2015 року на арифметико-логічні помилки встановлено порушення:

-платником подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2015 р., згідно якого збільшено суму до сплати у розмірі 9056458,00 грн., але не задекларовано р.18.3 «Сума штрафу, нарахована платником самостійно у звязку з виправленням помилки, що привело до не сплати штрафу по уточнюючому розрахунку за серпень 2015 року на суму 271693,74 (у розмірі 3-х % від збільшеної сплати)».

28.07.2016 року відповідач на підставі ст. ст. 20,59,60 ПК України прийняв податкову вимогу № 6309-17, якою позивачу нараховану пеню у розмірі 1565992,46 грн. (а.с.40).

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні норми права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі Податковий кодекс України).

Відповідно до п. 16.1.3 ч.16.1. ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Впродовж судового розгляду справи суд дійшов висновку, що вимога від 28.07.2016 року є безпідставною та по своїй суті необґрунтованим рішенням з боку відповідача, яке було прийняте без врахування всіх відповідних обставин.

В судовому засіданні обидві сторони підтвердили той факт, що при поданні податкової декларації з ПДВ за серпень 2015 року та уточнюючих розрахунків позивач надав додатки №5 до неї.

Зокрема, додаток №5 до уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок в розділі 1 «Податкові зобовязання» не заповнений, що підтверджує помилковість складання уточненого розрахунку № НОМЕР_2 від 26.07.2016 року.

Однак податковий орган проводячи електрону перевірку не вказував цей факт. Так само не були ним прийняті до уваги і листи відповідача №231, №232,№233.

В судовому засіданні представник відповідача на запитання суду вказав, що уточнений розрахунок № НОМЕР_1 від 26.07.2016 року, в якому була виправлена арифметична помилка, він взагалі не врахував при прийнятті спірного рішення. З яких підстав суду не пояснив.

Зокрема у четвертому абзаці акту електронної перевірки зазначені використані при перевірці документи, а саме: уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2015 р. (від 26.07.2015р. №9130115692).

Тоді, як відповідно пункту 3 Розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Мінфіну України №21 від 28.01.2016р. та зареєстрованого в Мінюсті України 29 січня 2016 р. за N 159/28289 « У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників». Такі додатки були надані ТОВ «СК «Градо- строй» код ЄДРПОУ 35768704, до відповідних уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 26.07.2015р. №9130115692 та від 26.07.2015р. №9130119693.

Однак фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області для електронної перевірки був обраний лише уточнюючий розрахунок від 26.07.2015р. №9130115692, при цьому додаток 5 уточнюючого розрахунку і додаток 5 звітної декларації за серпень 2015 року до уваги податківців не бралися

16.08.2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області надала відповідь №18427/10/15-53/12-02 на запити від 27.07.2016 року №231 «Про невизнання податкової звітності», від 28.07.2016 року №232 та від 04.08.2016 року №233, якою, листи ТОВ «СК Градо-строй» залишено без виконання, посилаючись на п. 49.11, ст. 49 Податкового Кодексу України, а саме, що «У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови».

Тобто, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області наголошено, що немає причин невизнавати уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 26.07.2015р. №9130115692 за період липень 2016 року, при цьому уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 26.07.2015р. №9130119693 за період липень 2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області взагалі проігноровано.

18.08.2016 року TOB «СК «Градо-строй» надало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області заперечення до Акту №4142/15-53/12-02 про результати проведення (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість TOB «СК «Градо-строй», код ЄДРПОУ 35768704 за серпень 2015 року.

В запереченні запропоновано переглянути висновок зазначений у Акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №4142/15-53/12-02/35768704 (дата отримання 15.08.2016 року), а саме: нарахування штрафу у сумі 217 693,74 грн., на підставі наданого, з механічною помилкою, уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 26.07.2015р. №9130115692 за період липень 2016 року (копія звіту та квитанція №2 додано), який було виправлено уточнюючим розрахунком податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 26.07.2015р. №9130119693 за період липень 2016 року, та надано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (копії звіту та квитанції №2) впродовж 30 хвилин. після подання помилкового уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 26.07.2015р. №9130115692 за період липень 2016 року.

Крім того у запереченні зазначено, що за результатами перевірки у Акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №4142/15-53/12-02/35768704 у пункті 3 Результату перевірки, інспектором зазначено наступне: При перевірці показників з метою встановлення наявності розбіжностей реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних порушень не встановлено. При цьому, ТОВ «СК «Градо-строй» в Єдиному реєстрі податкових накладних за податковий період серпень 2015 року зареєструвало «Обсяги постачання (без податку на додану вартість)» на суму 4 497 689 грн. Саме цю суму постачання підтверджено у пункті 3 Акту перевірки №4142/15-53/12-02/35768704.

На «Обсяги постачання» 56998426,80 грн. у т.ч. ПДВ 9499738,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних за податковий період серпень 2015 року, ТОВ «СК «Градо- строй» не реєструвало податкові накладні на відповідну суму, так, як господарських операцій на вказану суму ТОВ «СК «Градо-строй» не здійснювало. Актом перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №4142/15-53/12-02/35768704 у пункті 3 Результату перевірки розбіжностей в Єдиному реєстрі податкових накладних за період серпень 2015 року не встановлено.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, а саме: п. 185.1 ст. 185«Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а)постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізинго отримувачу/орендарю; б)постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом»;

-п. 187.1. ст. 187 «Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку»;

-п. 188.1, ст. 188. Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Враховуючи наведені приписи Податкового кодексу України, у податкового органу були відсутні підстави донарахування штрафних санкцій, оскільки податкові зобовязання (на суму 9499738,00) взагалі не виникали та не підтверджувались відповідними первинними документами, що і зафіксовано у пункті 3 Акту електронної перевірки від 05.08.2016р. №4142/15-53/12-02/35768704 про результати проведення (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість TOB «СК «Градо-строй», код ЄДРПОУ 35768704 за серпень 2015 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши всі наявні докази в даній адміністративній справі, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятої ним податкової вимоги від 28.07.2016 року №6309-17.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача належать до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати неправомірною та скасувати податкову вимогу від 28.07.2016 року № 6309-17 ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській в Одеській області.

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області внести коригування до інтегрованої картки платника податків по платежу «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) по товариству з обмеженою відповідальністю «СК Градо-строй (код ЄДРПОУ 35768704) шляхом скасування суми пені, нарахованої на помилково здані уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за серпень 2015 року від 26.07.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за весь період нарахування по дату винесення судового рішення».

4.Стягнути з Головного управління Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Градо-строй» ( код ЄДРПОУ 35768704) судовий збір у розмірі 24867 (двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят сім),89 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст постанови складений 15 лютого 2017 року.

Суддя О.Я. Бойко

.