Постанова № 64750406, 13.02.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2268/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання Шулик Н.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

09 грудня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.11.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, рішення про застосування фінансової санкції від 25.11.2016 № НОМЕР_6, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.11.2016 № Ф-0101851304.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26.08.2016 у справі №761/30064/16-к проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, вимог валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 22.08.2016. Вказував на те, що доказів наявності судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили щодо позивача контролюючим органом не надано, а тому вважає прийняті за її результатами оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску незаконними та таким, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні роти позову заперечував просив відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та податкова вимога є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 22.08.2016, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 22.08.2016.

Вказана перевірка проведена на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26.08.2016 у справі №761/30064/16-к.

За результатами перевірки складений акт №2920/16-01-13-04-10/НОМЕР_7 від 08.11.2016, яким встановлені порушення позивачем:

- пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291, п.44.6 ст.44, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст.138. пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, ст.164, ст.167, п.177.1 п.177.2 п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 287237,88 грн., у тому числі за 2014 рік у сумі 85131,60 грн. та за 2015 рік у сумі 202106,28 грн.;

- пп.16.1.2. п. 16.1 ст.16, п.44.1, п.44.3 ст. 44 , п.177.10 ст.177, пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України, п.6 ст.128 Господарського Кодексу України, а саме не надання книги обліку доходів та витрат за період з 01.01.2013 по 22.08.2016;

- пп. б, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України , а саме не подання «Податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них доходу» за період з 4 кварталу 2014 року по 2 квартал 2016 року;

- п.2 частини першої ст.7 та частини 11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», у результаті чого занижено єдиний внесок у сумі 176214,90 грн. у тому числі по періодам : за 2014 рік у сумі 86219,76 грн., за 2015 рік у сумі 89995,14 грн.;

- п.181.1 ст. 181, п.183.2. ст. 183, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 360656,00грн., а саме за листопад 2014 року у сумі 11655,00 грн., за грудень 2014 року у сумі 20608 грн., за січень 2015 року у сумі 18200 грн., за лютий 2015 року у сумі 17082 грн., за березень 2015року у сумі 18543 грн. , за квітень 2015 року у сумі 17996 грн., за травень 2015 року у сумі 15743грн., за червень 2015 року у сумі 17174 грн., за липень 2015 року у сумі 18393грн., за серпень 2015 року у сумі 15036грн., за вересень 2015 року у сумі 18193грн., за жовтень 2015 року у сумі 16929 грн., за листопад 2015 року у сумі 18268 грн., за грудень 2015 року у сумі 17857 грн., за січень 2016 року у сумі 16711 грн., за лютий 2016 року у сумі 17967 грн., за березень 2016 року у сумі 17325 грн., за квітень 2016 року у сумі 16098 грн., за травень 2016 року у сумі 17261 грн., за червень 2016 року у сумі 17213грн. та за липень 2016 року у сумі 16406грн. ;

- п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.4, п.п.1.5 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по військовому збору у сумі 15706,07грн., у тому числі по періодам: за 2015 рік у сумі 15706,07грн.

- п.10 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та п.8 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ФОП ОСОБА_3 за перевіряємий період з 01.01.2013 по 22.08.2016 здійснював діяльність у сфері телекомунікацій, а саме надання телекомунікаційних послуг (послуги з доступу до мережі Інтернет, програмні послуги, послуги експлуатації телекомунікаційних мереж) кінцевим споживачам (абонентам) без отримання ліцензії.

На підставі вище зазначеного акта перевірки 25.11.2016 контролюючим органом винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0101891304, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем в розмірі 287237,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 71809,47 грн;

- податкове повідомлення-рішення №0101931304, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем «військовий збір» за основним платежем в розмірі 15706,07 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3926,52 грн;

- податкове повідомлення-рішення №0101901304, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати» в розмірі 510 грн;

- податкове повідомлення-рішення №0101871304, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» в розмірі 510 грн;

- податкове повідомлення-рішення №0101951304, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 360656 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 90164 грн;

- вимогу №Ф-0101851304 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 176214,90 грн;

- рішення №0101861304 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 17621,49 грн.

Із даними рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватися вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до п. 75.1 ст.є 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувані рішення прийнято на підставі висновків акту перевірки №2920/16-01-13-04-10/НОМЕР_7 від 08.11.2016 за результатами документальної позапланої невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 22.08.2016, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 22.08.2016, призначеної на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26.08.2016 у справі №761/30064/16-к, проти чого представники сторін не заперечували.

Зазначеною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.08.2016 у справі №761/30064/16-к про надання дозволу на проведенні документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, зокрема, ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2013 по 22.08.2016, за матеріалами досудового розслідування №32015220000000139, внесеного в ЄДР 28.07.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у редакції, чинній до 01.09.2015 року, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи-підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

З 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 17.07.2015 №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо зменшення тиску на платників податків», яким внесені зміни до Податкового кодексу України, а саме відмінено норми, які передбачають особливості прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок, проведених за визначених підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України обставин, у зв'язку з наявністю кримінального провадження щодо кримінального правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків.

Враховуючи наведене, з 1 вересня 2015 року за результатами таких перевірок запроваджується загальний порядок та терміни прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачений пунктом 86.8 статті 86 розділу II Кодексу.

В той же час, пунктом 36 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (із змінами, внесеними Законом №655) визначено, що у разі якщо судом за результатами кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Таким чином, загальний порядок прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачений пунктом 86.8 статті 86 розділу II Кодексу, застосовується за результатами перевірок, які проводяться у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих після набрання чинності вказаним Законом.

Щодо перевірок, які проводяться (проводились) у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків", то у цьому випадку податкові повідомлення-рішення за результатами перевірок, розпочатих та закінчених до 1 вересня 2015 року, розпочатих до, але закінчених після 1 вересня 2015 року, а також розпочатих та закінчених після 1 вересня 2015 року, приймаються протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Зазначене викладено також і в листі Державної фіскальної служби України №32067/7/99-99-22-04-02-17 від 28.08.2015.

Як встановлено, позапланова документальна невиїзна перевірка позивача, за результатами якої прийнято оскаржуване повідомлення-рішення, проведена на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.08.2016 у справі №761/30064/16-к в межах кримінального провадження № 32015220000000139, розпочатого (внесеного) до ЄРДР 28.07.2015, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" (до 01.09.2015 року), а судового рішення (обвинувального вироку, ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили, у кримінальному провадженні, по якому призначено та проведено контролюючим органом перевірку, на момент складання контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій, позивачу - прийнято не було, а тому, відповідно, підстави для прийняття оскаржуваних рішень у відповідача були відсутні.

Доказів наявності судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили відповідач не надано.

Щодо тверджень представника відповідача про відсутність кримінального провадження відносно безпосередньо фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, а відтак у відповідача не було підстав не виносити оскаржувані рішення, суд зазначає наступне.

В ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 серпня 2016 року у справі № 761/30064/16-к, крім іншого, зазначено, що: "... відомості, які свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення викладено у висновку старшого судового експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №4 від 19.01.2016 року, яким встановлено, що фізичними особами-підприємцями, які входять до складу групи компаній ТМ "Тріолан", перебуваючи на другій групі спрощеної системи оподаткування в період 2014 року було отримано доход від провадження діяльності не зазначеної у реєстрі платників податку, в результаті чого сума податків несплачених внаслідок вказаного порушення становить 12013210,20грн.".

"Встановлено, що в протиправній діяльності групи компаній ТМ "Тріолан" задіяні фізичні особи-підприємці, зареєстровані на території Полтавської області, а саме: ... ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_7)...".

Таким чином, за матеріалами кримінального провадження №32015220000000139, крім інших, ФОП ОСОБА_3 входить до групи компаній ТМ "Тріолан".

В той же час, суд звертає увагу на необґрунтованість тверджень представника відповідача про необхідність окремого кримінального провадження (в тому числі не по факту вчинення кримінального правопорушення) як підставу контролюючому органу не виносити податкові повідомлення-рішення до моменту отримання обвинувального вироку, ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, оскільки зміст статті 86.9 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент внесення до ЄДР матеріалів досудового розслідування) вказує лише про наявність кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно ... фізичної особи-підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Як вже зазначалося судом, в матеріалах кримінального провадження, на підставі яких було винесено ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва, на підставі якої відповідачем проведено перевірку позивача та винесено оскаржувані рішення, зазначено про досудове розслідування у кримінальному проваджені №32015220000000139 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами суб'єктів господарської діяльності, які входять до складу групи компаній ТМ "Тріолан", в тому числі, як визначено ж у вказаній ухвалі - ФОП ОСОБА_3

З огляду на викладене, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.11.2016 №0101891304, №0101931304, №0101901304, №0101871304, №0101951304, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.11.2016 №Ф-0101851304 та рішення від 25.11.2016 №0101861304 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в порушення вимог пункту 36 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків"), а винесення відповідачем спірних рішень є передчасним та вчиненим за наявності порушень прямих норм закону.

Згідно з ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийняття ним рішень.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 25.11.2016 №0101891304, №0101931304, №0101901304, №0101871304, №0101951304, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.11.2016 №Ф-0101851304 та рішення від 25.11.2016 №0101861304 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску винесено Державною податковою інспекцією у м. Полтава Головного управління ДФС у Полтавській області з порушенням норм чинного законодавства України, а відтак оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 25 листопада 2016 року №0101891304, від 25 листопада 2016 року №0101931304, від 25 листопада 2016 року №0101901304, від 25 листопада 2016 року №0101871304, від 25 листопада 2016 року №0101951304.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 листопада 2016 року №Ф-0101851304, винесену Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 25 листопада 2016 року №0101861304 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 890 грн. (шість тисяч вісімсот девяносто гривень).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 16 лютого 2017 року.

СуддяІ.Г. Ясиновський