Ухвала суду № 64749898, 16.02.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 лютого 2017 року Справа № 805/1164/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., ознайомившись з груповим позовом позивача 1 ОСОБА_1, позивач 2 Невизначеного кола осіб захворівших від недоліків Організації, позивач 3 Необмеженого кола споживачів до України в особі її керівника представлена СВ Краматорського ГВ УМВД України в Донецькій області, третьої особи 1 ОСОБА_2, третьої особи 2 ОСОБА_3, третьої особи 3 ОСОБА_4 про визнання протиправними та зобовязання вчинити дії, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до Донецького окружного адміністративного суду із груповим позовом до України в особі її керівника представлена СВ Краматорського ГВ УМВД України в Донецькій області, третьої особи 1 ОСОБА_2, третьої особи 2 ОСОБА_3, третьої особи 3 ОСОБА_4 про визнання протиправними та зобовязання вчинити дії.

Згідно п.6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.4 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і пятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

В контексті приписів КАС України має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку, а обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 (справа № 1-10/2004) у загальносоціологічному значенні категорія «інтерес» розуміється як об'єктивно існуюча і суб'єктивно усвідомлена соціальна потреба, як мотив, стимул, збудник, спонукання до дії; у психології - як ставлення особистості до предмета як до чогось для неї цінного, такого, що притягує. В юридичних актах термін «інтерес», враховуючи його як етимологічне, так і загальносоціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об'єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.

У п.3.4 цього ж Рішення зазначено, що, виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України, охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Конституційний Суд України вирішив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже позивачам необхідно визначитися із колом учасників процесу, уточнити прохальну частину адміністративного позову з урахуванням суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, та подати до суду оформлений у відповідності до вимог ст.106 КАС України адміністративний позов із доказами, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Окрім того, відповідно до ст. 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень (ст. 50 КАС України).

Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.

Адміністративна процесуальна правосуб'єктність визначена ст. 48 КАС України.

До адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративних справ визначена у Главі 1 Розділу ІІ «Організація адміністративного судочинства» КАС України.

Статтею 56 КАС України передбачено, що сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

Таким чином, законодавець чітко визначив хто має право звертатися до адміністративного суду, однак поняття груповий позов Кодексом адміністративного судочинства не передбачено.

Крім того, разом з позовом позивачі надалі клопотання про забезпечення позову.

З цього приводу суд зазначає, що згідно з преамбулою до Закону України «Про судовий збір» цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (абз.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір»).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Так, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення належить сплатити судовий збір за ставкою 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, позивач за подання заяви про забезпечення позову зобовязаний сплатити судовий збір у сумі 480,00 грн., однак доказів сплати судового збору до суду не надав.

Разом з тим, відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016р. № 1774-VIII, внесено зміни до Закону України Про судовий збір, частину 1 статті 4 якого викладено у такій редакції: "1. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі"; у частині другій слова "мінімальної заробітної плати" замінено словами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб".

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік установлено, що у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, позивачам необхідно надати докази сплати судового збору у встновленому розмірі, відповідно до заявлених вимог.

З урахуванням вищевикладеного, груповий позов позивача 1 ОСОБА_1, позивач 2 Невизначеного кола осіб захворівших від недоліків Організації, позивач 3 Необмежене коло споживачів до України в особі її керівника представлена СВ Краматорського ГВ УМВД України в Донецькій області, третьої особи 1 ОСОБА_2, третьої особи 2 ОСОБА_3, третьої особи 3 ОСОБА_4 про визнання протиправними та зобовязання вчинити дії подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України.

Згідно ст.108 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

При таких обставинах позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 106, 108, 160, 165 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Груповий позов позивача 1 ОСОБА_1, позивач 2 Невизначеного кола осіб захворівших від недоліків Організації, позивач 3 Необмежене коло споживачів до України в особі її керівника представлена СВ Краматорського ГВ УМВД України в Донецькій області, третьої особи 1 ОСОБА_2, третьої особи 2 ОСОБА_3, третьої особи 3 ОСОБА_4 про визнання протиправними та зобовязання вчинити дії залишити без руху.

Надати строк до 06 березня 2017 року для усунення вказаних недоліків, роз`яснивши, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде повернута.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'яти днів з дня її отримання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Галатіна О.О.