Ухвала суду № 64749013, 15.02.2017, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/181/17-ц

Провадження №2/190/182/17

УХВАЛА

15 лютого 2017 року м. Пятихатки

Суддя Пятихатського районного суду Дніпропетровської області Легкошерст Ю.В., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 57594,15 грн.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій посилаються на те, що відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобовязання, не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість. В ході відпрацювання проблемної заборгованості банку стало відомо, що відповідачу ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1. У звязку з чим просять накласти арешт на зазначене майно шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Суд, вивчивши матеріали позовної заяви, ознайомившись з поданою заявою про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається у випадку, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта № 69442124 від 30.09.2016 року, яка додана до позову, постановою державного виконавця від 15.10.2012 року у виконавчому провадженні № 34864456 накладено арешт на все майно ОСОБА_1

Крім того, згідно вказаної Інформаційної довідки ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2.

Таким чином, на даний час накладено арешт на все майно відповідача.

Доказів стосовно того, що на даний час існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, ПАТ КБ «Приватбанк» суду не надав.

З урахуванням зазначеного та з урахуванням посилання позивача тільки на те, що існує ризик відчуження чи передачі іншим способом боржником належного йому майна третім особам, вказане не дає суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, в тому числі шляхом заборони будь-яким способом укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Тому суд, приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 151-153, ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суддя,

у х в а л и л а:

Відмовити в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Пятихатський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю.В. Легкошерст