Ухвала суду № 64747754, 08.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

8 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Росік Т.В., Рибака І.О.

при секретарі судового засідання - Проаспет К.О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката Кучерука МаксимаВасильовича, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 січня 2017 року,

за участю прокурора - Пархоменка В.В.

підозрюваного - ОСОБА_2

захисника - адвоката Шевчишина Р.О.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12015110230001221 від 21.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, задоволено клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Брульова Г.Ю., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Пархоменком В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, який народився в м. Обухів Київської області, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, несудимого, -

якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 24 березня 2017 року включно.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя суду першої інстанції врахував наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, про який йому повідомлено 23.01.2017 року, що об'єктивно підтверджується наданими слідчим доказами, які носять вагомий характер, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, за яким оголошено підозру, особу підозрюваного ОСОБА_2, та прийшов до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості ухилитися від слідства та суду, переховуватися, перешкоджати вчиненню процесуальних дій у кримінальному провадженні, на підставі чого задовольнив клопотання слідчого.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді місцевого суду адвокат Кучерук Максим Васильович, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 січня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту або застави.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що судом під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не взято до уваги, що ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений.

Зазначає, що жоден ризик, передбачений ст. 177 КПК України не доведений, оскільки підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, що унеможливлює настання ризиків, вказаних слідчим та прокурором.

Звертає увагу, що слідчий суддя безпідставно не визначив розмір застави, оскільки ч. ч. 3, 4 ст. 183 КПК України встановлено обов'язок суду визначити розмір застави, при цьому підстав, які б давали суду можливість не визначати розмір застави не встановлено.

Заслухавши доповідь судді, захисника та підозрюваного, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів справи, слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12015110230001221 від 21.10.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України.

23.01.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вербуванні та переміщенні людини, вчиненої з метою експлуатації, з використанням обману, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

23.01.2017 року слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Брульов Г.Ю., за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області Пархоменком В.В., звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Мотивування клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 слідчий обґрунтовує метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, посилаючись на наявність ризиків, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

23.01.2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 24 березня 2017 року включно.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.

Обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнів не викликає.

Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме ризики того, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати вчиненню процесуальних дій у кримінальному провадженні.

Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.

Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.

Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 та відомості про його особу.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2, оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя залишив поза увагою вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, яка передбачає, що слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_2 підозрюється у вербуванні та переміщенні людини, вчиненої з метою експлуатації, з використанням обману, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, отже підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачається.

На підставі чого, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_2, яка зможе забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, у випадку внесення застави.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, можливі тяжкі наслідки від вчинення злочину, особу підозрюваного, колегія суддів вважає, що в даному кримінальному провадженні можливо встановити заставу в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, з метою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України, а саме заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Саме такий запобіжний захід є достатнім, необхідним та доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_2 та виконання покладених на нього обов'язків.

За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до остаточного висновку, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргуадвоката Кучерука Максима Васильовича, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12015110230001221 від 21.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, якою задоволено клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Брульова Г.Ю., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Пархоменком В.В., про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 24 березня 2017 року включно, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Брульова Г.Ю., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Пархоменком В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 24 березня 2017 року включно.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок №37310016015850).

У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,за умови внесення застави, наступні процесуальні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, якими здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити термін дії зазначених процесуальних обов'язків до 24 березня 2017 року включно.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО УДДУПВП в м. Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО УДДУПВП в м. Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається на користь держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Термін дії ухвали встановити до 24 березня 2017 року включно.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. В. Д з ю б і н Т.В. Р о с і к І. О. Р и б а к