Постанова № 64747034, 08.02.2017, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2915/16-п

Провадження № 3/163/16/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

за участі секретаря Горпинко К.О.,

особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1,

розглянувши, направлені Любомльським відділом поліції ГУНП у Волинській області, матеріали справ за протоколами: серії АП1 №995190 та серії АА №010406 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, юриста Любомльської філії ПАТ «Волиньобленерго», інваліда ІІІ групи загального захворювання, паспорт громадянина України серії АС №480740, виданий Любомльським РВ УМВС України у Волинській області 01.09.1999 року, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 21 листопада 2016 року приблизно о 17 годині 30 хвилин на автодорозі «Київ-Ковель-Ягодин», поблизу с. Вишнів Любомльського району, шарпав працівника поліції за формений одяг та на законну вимогу останнього припинити протиправні дії - не реагував, чим вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 21 листопада 2016 року о 17 год. 09 хв. керував автомобілем марки «Део-Ланос», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, на 488 км автодороги М-07, сполученням «Київ - Ковель Ягодин», з явними ознаками алкогольного спяніння (почервоніння обличчя, відчутний різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук), та на вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Справи за протоколами серії АП1 №995190 та серії АА №010406 року від 21.11.2016 року відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП надійшли до суду одночасно 23.11.2016 року.

Згідно ч.2 ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП, за номерами: 163/2916/16-п (провадження №3/163/17/17) та 163/2915/16-п (провадження №3/163/16/17), слід об'єднати в одне провадження, якому присвоїти номер справи № 163/2915/16-п (провадження №3/163/16/17) та розглядати одночасно.

ОСОБА_1 в суді вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень не визнав та пояснив, що 21 листопада 2016 року приблизно о 17 год. 10 хв. він керував автомобілем марки «Део Ланос», р.н.з. АС1319АО, а в якості пасажирів в автомобілі перебували: його матір - ОСОБА_2 та водій Любомльської філії ПАТ «Волиньобленерго» - ОСОБА_3 Слідуючи з м. Любомль до населеного пункту с. Вишнів, по дорозі звернули на автозаправну станцію «Укрпетроль», щоб заправити автомобіль. Через декілька хвилин до його автомобіля підійшов працівник поліції та пояснив, що на даний автомобіль відреагувала система «Рубіж», у звязку із чим він зобовязаний пройти на патрульний пост для зясування даної обставини. Після цього, він зателефонував у відділ державної виконавчої служби та зясував, що у звязку з несплатою кредиту на його автомобіль накладено арешт. В ході цих подій, працівник поліції зауважив, що від нього чути запах алкоголю та запропонував йому «продути трубку», на що він відмовився, пояснивши, що дійсно у цей день вживав «струю бобра», яка містила спирт, оскільки вже декілька днів хворів грипом. На його відмову продути трубку, інспектор вдарив його по руках своїми руками, а він, в свою чергу, відіпхнув останнього. Після цього, працівники поліції вказали, що відвезуть його на медичне освідування в медичний заклад для визначення стану його алкогольного спяніння, на що він не заперечував, однак, через деякий час повідомили, що нікуди його не повезуть, так як мають двох свідків і цього буде достатньо для складання протоколу за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП. Вказав, що під час складання протоколів працівниками поліції не було допитано свідків, які слідували разом з ним в автомобілі, а сам протокол ґрунтується лише на припущеннях, оскільки пройти медичний огляд на стан алкогольного спяніння в медичному закладі йому ніхто не пропонував, протокол складений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння. Просив суд врахувати наведені ним обставини та його суворо не карати.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, доводиться дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №010406 від 21.11.2016 року (а.с.1); протоколом про адміністративне затримання серії ВН №000128 від 21.11.2016 року (а.с.2); рапортами інспекторів дорожнього нагляду Любомльського ВП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 21.11.2016 року (а.с.3-5); письмовими поясненнями правопорушника від 21.11.2016 року, відповідно до яких останній свою вину у вчиненні правопорушення визнав повністю (а.с.8).

Крім цього, допитаний в якості свідка, інспектор дорожнього нагляду Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 21.11.2016 року під час несення служби на стаціонарному посту в с. Вишнів Любомльського району разом з інспекторами дорожнього нагляду: ОСОБА_6 та ОСОБА_5, приблизно о 17 год., на автомобіль марки «Део-Ланос», р.н.з. АС1319АО, під керуванням ОСОБА_1, який, слідував з м. Любомль та заїхав на автозаправну станцію «Укрпетроль», спрацювала інформаційна відеосистема «Рубіж», що свідчило про перебування даного автомобіля в розшуку. Після чого він зупинив зазначений транспортний засіб та, пояснивши водію причини його зупинки, під час спілкування з останнім, від нього було чути різкий запах алкоголю, у звязку із чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти тестування для визначення стану його алкогольного спяніння за допомогою алкотестера «Драгер», на що останній відмовився в категоричній формі, при цьому пояснив, що приймає ліки, а саме, вживає «струю бобра». Після цього, в присутності двох свідків ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного спяніння в медичному закладі, від проходження якого останній також категорично відмовився. Разом з тим, під час складання протоколу за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП, перебуваючи в приміщенні стаціонарного поста, через вікно він побачив, як ОСОБА_1 шарпав інспектора Домця А.С. за формений одяг. Крім цього, вказав, що він був очевидцем того, як ОСОБА_1 виражався в адресу працівників поліції нецензурною лайкою та на зауваження останніх припинити протиправні дії - не реагував.

Допитані в якості свідків, інспектори дорожнього нагляду Любомльського ВП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 дали суду аналогічні показання, що й допитаний судом інспектор Демчук В.М. Крім цього, інспектор Домець А.С. підтвердив ту обставину, що ОСОБА_1 шарпав його за формений одяг.

Інспектор СРПП №1 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7, який складав протокол про адміністративне правопорушення серії АА №010406 за ознаками ст. 185 КУпАП відносно ОСОБА_1, в судовому засіданні в якості свідка показав, що очевидцем подій, зазначених у протоколі, він не був, 21.11.2016 року знаходився на чергуванні в Любомльському відділі поліції та в той час до чергового зателефонували інспектори дорожнього нагляду: ОСОБА_5 і ОСОБА_4 та повідомили, що вони затримали особу, яка керувала в стані алкогольного спяніння і чинила злісну непокору законному розпорядженню працівника поліції. Протокол про адміністративне правопорушення він складав в Любомльському відділі поліції на підставі рапортів інспекторів дорожнього нагляду: ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а також пояснень ОСОБА_1, який не заперечував, що вчинив злісну непокору.

Підстав не вірити таким показанням зазначених свідків у суду немає, оскільки причин оговорювати ОСОБА_1 зі сторони останніх під час розгляду справи не встановлено.

Усі вище перелічені докази, кожен зокрема,та їх сукупність, вказують на вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, та, водночас, спростовують висловлене останнім невизнання винуватості.

Таким чином, на підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Крім цього, ст. інспектором Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 21.11.2016 року відносно ОСОБА_1 складено протокол серії АП1 №995190 за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП.

У даному протоколі свідками правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1, зазначені: ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

В судовому засіданні ОСОБА_8, будучи приведеним до присяги свідка та попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України за завідомо неправдиве показання та за відмову від давання показань, суду показав, що проїжджаючи повз стаціонарного поста в с. Вишнів Любомльського району, його зупинили працівники поліції та попросили, щоб він розписався в протоколі в якості свідка, оскільки громадянин ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на предмет перевірки стану його тверезості, тобто «продути Драгер». Ствердив, що в його присутності ОСОБА_1 тричі було запропоновано продути алкотестер «Драгер», на що останній відмовлявся та причин відмови не пояснював. Чи перебував ОСОБА_1 в той час у стані алкогольного спяніння йому невідомо, оскільки він знаходився від нього за 1 метр та запаху алкоголю від нього не чув, як і не бачив ознак спяніння. Вказав, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від продування трубки-алкотесту, однак в його присутності працівники поліції не пропонували останньому пройти медичний огляд у встановленому порядку для перевірки стану алкогольного спяніння, хоча ОСОБА_1 був згідний пройти такий огляд.

Крім цього, показаннями допитаної в якості свідка матері ОСОБА_1 ОСОБА_2, яка слідувала разом з останнім в транспортному засобі, стверджено, що на вимогу працівника поліції продути алкотестер, її син ОСОБА_1 відмовився, однак в її присутності працівники поліції не пропонували останньому пройти медичний огляд на стан алкогольного спяніння в медичному закладі, пояснивши, що підставою для проходження такого огляду в закладі охорони здоровя є лише наявність ДТП.

Інший свідок, зазначений у протоколі, ОСОБА_9 неодноразово викликався в судові засідання для допиту, однак, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення йому поштової кореспонденції, жодного разу в судові засідання не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив та будь-яких заяв з приводу розгляду судом зазначеної справи, у якій він давав письмові свідчення, до суду не подавав.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обовязковому порядку має бути зясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, тощо.

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Викладені положення статті більш детально відображені в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України,Міністерства охорони здоровя України 09.11.2015за № 1452/735, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858. Зокрема, відповідно до п.п.1.6, 1.7 вказаної Інструкції, з метою встановлення стану алкогольного спяніння огляд особи на стан спяніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).

Дослідженими доказами судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду за допомогою спеціальних технічних засобів, про що також особисто ствердив останній, як в протоколі серії АП1 №995190 від 21.11.2016 року, так і в судовому засіданні. У такому випадку інспектору поліції необхідно було б діяти у відповідності до пункту 1.7 вищезгаданої Інструкції, однак доказів виконання даного положення надано не було та судом їх не здобуто, хоча в протоколі про адміністративне правопорушення про це зазначено. Однак протокол не може бути єдиним та беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення. При цьому, судом вичерпані усі можливі засоби для перевірки доводів ОСОБА_1, а за відсутності показань свідка ОСОБА_9, суд не може дати обєктивної оцінки письмовим поясненням останнього, наявним в матеріалах справи, та відповідно брати їх за основу доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину.

Разом з тим, суд критично відноситься до показань допитаних в якості свідків інспекторів поліції з приводу відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду для визначення стану його алкогольного спяніння у медичному закладі, оскільки вказані особи є заінтересованими та їх показання не в повній мірі узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, зокрема, показаннями незалежного свідка ОСОБА_8, який вказав, що ОСОБА_1 був згідний на проходження огляду у медичному закладі.

Згідно ч.3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи, що пояснення особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 жодними належними та допустимими доказами не спростовані, допитаний судом свідок ОСОБА_8 факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у встановленому порядку з метою перевірки стану його алкогольного спяніння не підтвердив, тому з огляду на те, що судове рішення не може ґрунтуватись на всякого роду сумнівах та протиріччях, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги вищенаведене, провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАПслід закрити, у звязку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення, а вилучене, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, посвідчення водія серії ВНА №083846 повернути останньому.

Вирішуючи питання про вид та розмір відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу винного, те, що останній вперше притягується до адміністративної відповідальності, є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, його працевлаштованість, перебування на утриманні останнього двох малолітніх дітей, матері-пенсіонерки та дружини, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною по досягненню нею трьохрічного віку, ступінь його вини у вчиненому, відсутність обставин, що обтяжують та помякшують відповідальність, та приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст. 185 КУпАП.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 320 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 221, п.1 ст. 247, ст.283, ч.1 п.1 ст. 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті пятдесят пять) гривень.

Штраф в розмірі 255 (двісті пятдесят пять) гривень підлягає стягненню на рахунок 31110106700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу адміністративні штрафи).

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 320 (триста двадцять) гривень судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Вилучене посвідчення водія серії ВНА №083846 повернути ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_10