Рішення № 64746667, 13.02.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/23309/14

Провадження № 2/522/5063/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Нікітіной С.И.

при секретарі - Виноградовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з Обмеженої Відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом, у якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні Ініціативи» заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Банк Кіпр» за кредитним договором №30/ 22-674/2011 від 27.05.2011року у розмірі 557 019,98грн., стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму судового збору у розмірі 3654,00грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.07.2014р. між Публічним акціонерним товариством «НЕОС БАНК», яке є правонаступником усіх прав та обовязків ПАТ «БАНК КІПРУ» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.п.2.1, 2.2. Договору Клієнт (ПАТ «Неос Банк» відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи»)свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право вимоги якої належить Клієнту на підставі документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками, щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими йому.

У судовому засіданні представник позивача, позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

В останнє судове засідання представник позивача, сповіщений належним чином, не зявився, причину неявки у судове засідання не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти позову, та просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечувала, та подала заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти позову і просив позовні вимоги залишити без задоволення.

Вислухавши представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, вивчивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних обставин.

27.05.2011р. ПАТ «Банк Кіпр», та ОСОБА_1 підписали кредитний договір №30/22-674/2011. Відповідно до умов зазначеного договору ПАТ «Банк Кіпр» зобовязується надати ОСОБА_1 кредит у сумі 800000 гривен.

Відповідно до умов кредитний договір №30/22-674/2011 від 27.05.2011р., ОСОБА_1 зобовязується в порядку та на умовах що визначені в договорі повертати кредит, та виплачувати проценти за користування кредиту, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, в строки та на умовах передбачених договором.

Позивачем надано до позовної заяви Договір факторингу, в якому передбачено, що Клієнт (ПАТ «Неос Банк» відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право вимоги якої належить Клієнту на підставі документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками, щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими йому. На момент підписання Договору факторингу від 21.07. 2014р. заборгованість за кредитним договором на думку позивача склала 557 019,98грн.

Судом не приймається до уваги сума заборгованості 557 019,98 грн., так як представником ОСОБА_1 надано до огляду квитанцію №599515 від 27.11 2012р. про сплату 120272,00 гривен в погашення заборгованості згідно кредитного договору №30/22-674/2011, що не відображено в розрахунках заборгованості наданих позивачем.

Позивачем надано до позовної заяви Статут Публічного Акціонерного Товариства «Неос Банк» (нова редакція) 2014р., де передбачено правонаступництво ПАТ «Банку Кіпру».

Не може бути належно допустимим доказом, так як Статут ПАТ «Неос Банк» затверджено та підписано Головою правління ПАТ «Банк Кіпр» - ОСОБА_4 Законодавством не передбачено, локальний нормативно правовий документ юридичної особи ПАТ «Банк Неос» затверджувати та підписувати іншою юридичною особою ПАТ «Банк Кіпр», судом не приймається до уваги доказ факту правонаступництва.

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншим засобом доказування.

В супереч зазначеним нормам процесуального права, Позивач не надав жодного належно, допустимого доказу про виникнення в нього права вимагати зазначені в позовної заві грошові кошти.

Відповідно до ч. 1ст. 1082 ЦК України, боржник зобовязаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або від фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом не приймається до уваги докази про належне повідомлення відповідачів, так як в додатку до позовної заяви є повідомлення від 25.07.2014р. на фірмовім бланку ПАТ «Неос Банк», але ні ким не підписаний та не закріплено печатками, що не може бути належно допустимим доказом про звернення до відповідачів. В списку №053150976402 згрупованих рекомендованих відправлень від 13.08. 2014р. для ОСОБА_1 вказані дві адреси: м. Одеса, вул. Ніжинська, 53/13, та м. Одеса, Книжковий 13/14, ні за одним з вказаних адресів він не проживає, тому ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином, та факт відправлення рекомендованої кореспонденції не є доказом, про доказ факту отримання відповідачами повідомлень.

В повідомлення від 25.07.2014р. на фірмовім бланку ПАТ «Неос Банк», вказано Договір факторингу від 21 липня 2014р., але в саме в цей час Приморським районним судом м. Одеси розглядається цивільна №522/10124/14ц, справа за позовом ПАТ «Банк Кіпр» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №30/22-674/2011 від 27.05.2011р. Що підтверджує відсутність доказів про виконання Договору факторингу від 21.07.2014р.

Згідно із ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязані, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно із ч.2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові.

Оскільки, як правило, заміна кредитора в зобовязані здійснюється без згоди (участі) боржника, останній в праві вважати ту особу, яка була кредитором з моменту виникнення зобовязання, до надання йому належних доказів переходу прав до нового кредитора. Якщо боржникові не були надані докази переходу прав до нового кредитора, боржник має право виконувати зобовязання первісному кредиторові. В даному випадку ОСОБА_1, згідно з кредитним договором №30/22-674/2011 від 27.05.2011р. має зобовязання перед ПАТ «Банк Кіпр», який в липні 2014 року ліквідовано.

У відповідності до ч.1 ст. 609 ЦК України зобовязання припиняється ліквідацією юридичної особи.

Суд прийшов до висновку, керуючись вимогами наведених вище нормами матеріальними права у ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитні ініціативи» ніяких зобовязань немає.

Надані до позовної заяви докази про відправлення до судових вимог від 06.11.2014р., не є належно, допустимим доказами, так як досудові вимоги підписані невідомою особою ОСОБА_5, без підтвердження повноважень на звернення до боржників за договором факторингу про що свідчить відсутність копії довіреності у матеріалах цивільної справи №522/23309/14ц. Також слід відмітити, що в наданих Позивачем копії реєстру поштових відправлень від 07.11.2014р. адреса ОСОБА_1 зазначена невірно, так як він там не проживає.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Факт порушення виконання зобовязання повинен бути посвідчений відповідно до встановлених законодавством вимог. Порушення цих вимог, хоча б вони були формальними, може означати, що документи, які засвідчують факт неналежного виконання зобовязання, втрачають доказову силу.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Положення ст. 11 ЦПК України передбачають, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами наведених норм права, позовна заява розглядається в межах заявлених позивних вимог та на підставі належних і допустимих доказів, які обґрунтовують кожну обставину, кожну подію.

Згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушених цивільних прав або інтересів.

На підставі викладеного керуючись вимогами статей 1,2,3,4,5,6,8,10, 11, 57, 59, 60,169, 209,212, 213, 214, 215, ЦПК України,ст. ст. 3, 13, 516, 517, 609, ч.2 ст. 1082 ЦК України, ст. ст.

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягненню солідарно заборгованості у розмірі 557019, 98 гривен, та стягненню солідарно витрат по сплаті судового збору у сумі 3564 гривен відмовити в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

13.02.2017