Постанова № 64746331, 16.02.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 521/1419/17

провадження № 2а/521/144/17

16 лютого 2017 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі головуючого судді Михайлюка О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -

Встановив:

ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що йому призначена пенсія за вислугу років довічно на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми заробітної плати.

06.01.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку розміру її пенсії у зв'язку з підвищенням розміру посадових окладів працівників прокуратури, додавши до свого звернення відповідну довідку про розмір грошового забезпечення № 18-3вих-17 від 05.01.2017 року.

Рішенням Управління пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси № 154347 від 13.01.2017 року відповідачу відмовлено у здійсненні такого перерахунку.

Оскільки позивач вважає такі дії відповідача протиправними, він вимушений звернутись з позовом до суду.

Управління пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси надало заперечення на позов, в яких заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається в порядку скороченого провадження без присутності сторін відповідно до ст. 183-2 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 2002 року перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми місячного (чинного) заробітку.

06.01.2017 року позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси із заявою про проведення перерахунку розміру його пенсії у зв'язку з підвищенням розміру посадових окладів працівників прокуратури, додавши до свого звернення відповідну довідку про розмір грошового забезпечення № 18-3вих-17 від 05.01.2017 року.

Рішенням Управління пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси № 154347 від 13.01.2017 року позивачу відмовлено у здійсненні такого перерахунку.

Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року, який набрав чинності 01.10.2011 року, внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якими при виході на пенсію працівникам прокуратури пенсія призначається у розмірі 80 відсотків від суми місячної зарплати.

Частиною 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено право на перерахунок вже призначеної пенсії при наявності зазначених у ч. 17 підстав, а саме - призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 року перерахунок має бути проведено виходячи з розміру раніше призначеної позивачеві пенсії, тобто, 90 відсотків від суми місячного заробітку з урахуванням підвищення заробітної плати та з урахуванням вже проведених виплат.

Верховний Суд України в постанові від 10.12.2013 року у справі № 21-348а13 дійшов правового висновку, що внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини 13 та 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ.

Положеннями статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В рішеннях Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06.07.1999 (у справі щодо права на пільги) та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 (у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) вказано, що Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, поліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10.12.2013(справа №21-348а1), від 17.12.2013 (справа №21-445а13), від 06.10.2015 (провадження №127/11720/14-а).

У рішенні Конституційного Суду України №1-9/2015 від 13.05.2015 зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України). Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту (пункт 1,3 статті 116 Конституції України).

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний суд України у рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження, а саме: звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики.

Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати згідно довідки військової прокуратури Південного регіону № 18-3вих-17 від 05.01.2017 року, з 01.09.2016 року без обмеження граничного розміру пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в сумі 640,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси № 154347 від 13.01.2017 року «Про відмову у перерахунку пенсії».

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати згідно довідки військової прокуратури Південного регіону № 18-3вих-17 від 05.01.2017 року, починаючи з 01.09.2016 року без обмеження граничного розміру пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору в сумі 640,00 гривень.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: /підпис/ О.Михайлюк