Ухвала суду № 64746320, 16.02.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/574/15-ц

Провадження № 2п/521/39/17

У Х В А Л А

Іменем України

15 лютого 2017 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.,

за секретаря - Ардаковської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_6, треті особи: Малиновський РВ ГУ ДМС в Одеській області, Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття з реєстраційного обліку, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Малиновського районного суду м Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_6, треті особи: Малиновський РВ ГУ ДМС в Одеській області, Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття з реєстраційного обліку.

28 квітня 2015 року Малиновським районним судом м. Одеси ухвалено заочне рішення по цій справі, яким позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано ОСОБА_1, ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_6 такими, що втратили право користування жилою площею квартирою № 34 у будинку № 51 по вулиці Богдана Хмельницького в м. Одесі.

Зобов'язано ОСОБА_1, ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_6 усунути ОСОБА_4 перешкоди у користуванні власністю - квартирою № 34 у будинку № 51 по вулиці Богдана Хмельницького в м. Одесі шляхом зняття з реєстраційного обліку. Встановлений порядок виконання рішення суду, відповідно до якого після набрання ним законної сили, це рішення є підставою для Малиновського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1, ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір в сумі 243,60 грн.

Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що відповідач участі у справі не приймав через неналежне сповіщення. Суд не сповістив відповідачів через засоби масової інформації про дату, час та місце судового засідання. Вирішити питання про наявність підстав для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду стало можливим лише після ознайомлення з матеріалами справи. Відсутність в судовому засіданні відповідачів позбавило їх можливості довести свою позицію в спорі.

Крім того, існують не скасовані рішення суду, а саме:

Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», Реєстраційної служби ОМУЮ, за участю третьої особи ОСОБА_7 про визнання протиправними рішення та дій, визнання недійсною реєстрації, за якою позов задоволено.

Визнано протиправним рішення про реєстрацію права власності від 18.04.2007 року та дії Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» щодо проведення реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 51 за ОСОБА_8 на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2006 року по справі № 2-7736/2006.

Визнано недійсною реєстрацію за ОСОБА_8 права власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 51 (номер запису 550 в книзі 63неж-172), проведену Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 18.04.2007 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року вказана постанова залишена без змін.

В судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні заяви.

Представник позивача заперечувала проти задоволення заяви.

Дослідивши заяву, представлені докази, матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких причин.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню за наявності двох обставин: якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і, якщо докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відсутність однієї з умов виключає можливість скасування заочного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи за адресою спірної квартири зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Судові засідання призначалися сім разів. Відповідачі відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України повідомлялися за адресою їх місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, тобто: АДРЕСА_2.

В справі мають місце сповіщення про судові засідання відповідачів з поверненням повідомлень «залишено сповіщення». Що є додатковим доказом фактичного не проживання відповідачів за адресою реєстрації.

Посилання представника відповідача на те, що суд мав сповістити відповідачів про судові засідання через засоби масової інформації, не може бути прийнято судом, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України таке сповіщення стосується відповідачів, зареєстроване місце проживання (перебування) яких невідоме.

Щодо неврахування судом доказів, на які посилається представник відповідача.

Судом не заперечується існування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», Реєстраційної служби ОМУЮ, за участю третьої особи ОСОБА_7 про визнання протиправними рішення та дій, визнання недійсною реєстрації, за якою позов задоволено. Постанова набрала законної сили.

При цьому, по-перше.

28 липня 2014 року Малиновським районним судом м. Одеси ухвалено рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, треті особи: Одеська міська рада, Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, Пята одеська державна нотаріальна контора.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 липня 2014 року залишено без змін.

Цим рішенням, що не потребує доказування, встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2006 року за позивачем ОСОБА_8 було визнано право власності на нежиле приміщення - колишню квартиру АДРЕСА_3. До ухвалення зазначеного рішення - 11 вересня 2006 року ОСОБА_8 помер.

30 жовтня 2007 року державним нотаріусом п'ятої державної нотаріальної контори

було видано на ім'я дружини померлого ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину

за законом на спадкове майно ОСОБА_8 нежитлове приміщення в буд. № 51 площею

30,5 кв. м. по вул. Б. Хмельницького у м. Одесі.

15 січня 2008 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси було скасоване рішення суду від 27 листопада 2006 року, яким визнано за ОСОБА_8 право власності на спірне майно.

Розпорядженням голови Малиновської районної адміністрації ОМР № 20/01-06 від 23 січня 2008 року спірне приміщення колишньої квартири було закріплено за дільницею № 5 КП «ЖКС Хмельницький».

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2008 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_4 площею 30,7 кв. м. Права набувача на підставі зазначеного рішення на вказаний об'єкт нерухомості 06 липня 2009 року зареєстровані в КП «ОМБТІ та РОН».

10 вересня 2010 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси скасоване рішення цього ж суду від 10 листопада 2008 року, відповідно до якого за ОСОБА_1 було визнано право власності на спірну квартиру.

Судове рішення було переглянуто у зв'язку за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_7 з тих підстав, що приміщення, на яке за ОСОБА_1 визнано право власності на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2008 року фактично належить ОСОБА_4 як підсобне, яке в вона отримала в порядку спадкування відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 жовтня 2007 року, виданого п'ятою державною нотаріальною конторою.

Проте, оскільки судове рішення, яким визнано право ОСОБА_8 на спірне нерухоме майно скасовано, ОСОБА_1 вважає свідоцтво про право на спадщину на ім'я ОСОБА_4 недійсним.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Ст. 328 ч. 1, 2 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Досліджуючи обставини позову суд обґрунтовано дійшов висновку, що рішення суду, яким за ОСОБА_1 визнано право власності на спірне майно скасовано, ОСОБА_1 не є власником зазначеного спірного майна, тому її вимоги , заявлені у позові є необґрунтованими.

По-друге, 17 листопада 2009 року Малиновським районним судом м. Одеси ухвалено рішення про задоволення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та звільнення приміщення.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2015 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2009 року залишено без змін.

Цим рішенням, що не потребує доказування, встановлено, що з 25.05.2005 року ОСОБА_4Е.к. знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого ОМР 15.05.2006 року, ОСОБА_8 належала на праві власності квартира АДРЕСА_5.

ОСОБА_8 була надана колишня квартира АДРЕСА_6 як підсобне нежиле приміщення, загальною площею 30,5 кв. м.

На підставі рішення Малиновського районного м. Одеси від 27.11.2006 року за ОСОБА_8 було визнано право власності на нежиле приміщення, загальною площею 30,5 кв. м. у будинку № 51 по вул. Б. Хмельницького в м. Одесі. 11.09.2006 року ОСОБА_8 помер.

ОСОБА_4Е.к. як дружина померлого, прийняла спадщину та відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.09.2007 року ОСОБА_4Е.к. належить на праві власності квартира АДРЕСА_5, загальною площею 13,9 кв. м., жилою площею 9,9 кв. м.

Крім того, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.10.2007 року ОСОБА_4Е.к. належить на праві власності нежиле приміщення, загальною площею 30,5 кв. м. в будинку № 51 по вул. Б. Хмельницького у м. Одесі, що є невід'ємною частиною квартири № 43 цього ж будинку. Дана обставина також підтверджується й технічним паспортом на ім'я ОСОБА_8 від 22.02.2007 року.

У подальшому рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2006 року було скасовано ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15.01.2008 року та позов залишений без розгляду ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.11.2008 року.

ОСОБА_4Е.к. є законним власником вказаного приміщення на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, право власності зареєстровано у КП «ОМБТІ та РОН».

Скориставшись тимчасовою відсутністю позивача за вказаною адресою, відповідач зайняла спірне нежитлове приміщення, власником якого є позивач.

Право власності ОСОБА_4Е.к. не скасовано, у зв'язку з чим ОСОБА_4Е.к., як власник вказаного приміщення, обґрунтовано має право на захист свого порушеного права.

Так, ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4Е.к. про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28.07.2014 року,залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29.10.2014 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4Е.к. про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.

Колегія суддів звернула увагу, що станом па теперішній час ОСОБА_1 не є власником спірного приміщення.

Таким чином, жодного доказу, який би вказував на те, що на момент ухвалення заочного рішення, розгляду заяви про перегляд цього рішення, право власності ОСОБА_4Е.к. на спірне приміщення скасовано, стороною відповідача не надано.

Посилання представника відповідача на той факт, що судом не враховані норми чинного законодавства, а тому відповідач не згоден із зазначеним заочним судовим рішенням, вважає, що висновки суду по справі зроблені без його присутності, не відповідають фактичним обставинам справи і порушуючи тим самим його права та інтереси, то ці обставини мають бути по суті оцінені судом апеляційної інстанції, а не судом, який ухвалив рішення по справі.

Таким чином, до заяви сторона відповідача не надала жодних доказів, які б на його думку при їх належній оцінці в сукупності з іншими доказами, які є у справі, вказували б на те, що при повторному розгляді справи рішення суду буде іншим.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні підстави для скасування заочного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Керуючись ст. 231, 232 Цивільного процесуального кодексу України, СУД

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_6, треті особи: Малиновський РВ ГУ ДМС в Одеській області, Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття з реєстраційного обліку - залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення ухвали суду.

СУДДЯ: Гуревський В.К.