Рішення № 64744905, 13.02.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/2667/14-ц 13.02.2017 13.02.2017 13.02.2017

Провадження №22-ц/784/362/17

Справа №490/2667/14 -ц

Провадження № 22Ц -784/362/ 17 Головуюча першої інстанції: Подзігун Г.В.

Категорія - 24 Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

Іменем України

13 лютого 2017 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Лисенка П.П.

ОСОБА_2

із секретарем

судового засідання: ОСОБА_3

з участю -

відповідачки ОСОБА_4

представників:

позивача - ОСОБА_5,

ОСОБА_6

відповідачки - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго ( далі ПАТ «Миколаївобленерго», або Постачальник) на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.11.2016 р., постановлене за

позовом

ПАТ «Миколаївобленерго» до ОСОБА_4 та ОСОБА_8 про відшкодування збитків, завданих порушенням правил користування електроенергією,

встановила:

26.02.2014 р. р. Постачальник звернувся з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих порушенням правил користування електроенергією.

В подальшому за клопотанням позивача до участі у справі як солідарного боржника залучено ОСОБА_8 яким укладено з Постачальником договір про користування електричною енергією.

Позивач зазначав, що 29.10.2013 р. працівниками філії ПАТ Миколаївобленерго м. Миколаєва зафіксовано порушення відповідачем п. 42 Правил користування електроенергією для населення ( далі- ПКЕЕн), яке полягає в самовільному підключенні електроустановок, струмоприймачів та електропроводки прихованою електропроводкою до власної електричної мережі поза приладом обліку з порушенням схеми підключення, що неможливо виявити підчас проведення контрольного огляду приладу обліку.

По даному факту складено акт № Д -5315 на підставі якого комісією постачальника, відповідно до вимог п. 53 ПКЕЕн, п.п. 2.7, 3.3, 3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕн (далі- Методика), визначено розмір завданих збитків на суму 14581 грн. 77 коп. за період безоблікового споживання з дня здійснення останньої технічної перевірки 08.06.2012 р. до дати виявлення порушення.

Посилаючись на ці обставини Постачальник просив про відшкодування збитків у солідарному порядку відповідно до наданого розрахунку.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.11.2016 р. ухвалено про відмову у задоволенні вимог Постачальника.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового про задоволення позову щодо відшкодування збитків у солідарному порядку, з посиланням на порушення судом норм процесуального права щодо оцінки доказів, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд виходив з того, що Постачальником порушено порядок проведення перевірки та складання відповідного акта про порушення ПКЕЕн, а також неправомірно для визначення розміру збитків застосовано Методику, в той час, як місце самовільного підключення прихованої електропроводки не встановлено і таким чином, не доведено наявності вини споживачів у порушенні правил користування електроенергією.

Але з такими висновками погодитись неможливо, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи, наявним доказам та не відповідають вимогам норм матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини.

Відповідно до вимог ст.ст. 57- 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги чи заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Докази мають відповідати вимогам належності та допустимості.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 212 ЦПК України жоден доказ, у тому числі, висновок експерта, не має для суду наперед встановленого значення.

Відносини з постачання електроенергії та користування нею врегульовані Законом України «Про електроенергетику» ( далі- Закон), Правилами користування електроенергією (затверджені постановою Національної комісісї з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.96 з наступними змінами, в редакції постанови № 105 від 04.02.2010, далі - Правила) та Правилами користування електроенергією для населення ( затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07 1999 р. № 1357 з наступними змінами в ред. постанови КМУ № 1408 від 26.12.2011р., далі ПКЕЕн)

Для визначення розміру збитків, завданих порушенням ПКЕЕн підлягає застосуванню Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕн (затверджена постановою Національною комісією регулювання електроенергетики № 562 від 04.05.2006 р. з наступними змінами в редакції постанови №1338 від 14.10.2010 р., далі - Методика)

Згідно з приписами ст. 11, 526 ЦК України зобовязання виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що цими актами не передбачені, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У разі порушення зобовязанння настають правові наслідки передбачені ст.. 611 ЦК України.

Відповідальність за порушення зобовязання за наявності вини ( умислу або необережності) несе особа, яка його порушила, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.. 614 ЦК).

Солідарна відповідальність, відповіднодо приписів ст..541 ЦК України виникає лише у випадках встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільного предмета зобовязання.

Відповідно до ст. 27 Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці є:

порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах;

крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Абзацем 20 ст. 1 Закону визначено, що споживачами енергії являються суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Пунктом 1.2 Правил (абзаци 29, 30, 45, 47, 70, 71) наведено визначення термінів, які мають правове значення у правовідносинах постачальника електричної енергії та її споживачів.

Зокрема, електропроводка - сукупність проводів і кабелів з кріпленнями, деталями монтажу та захисту, які прокладено на поверхні чи всередині конструктивних елементів споруд;

прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, підчас попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити;

точка підключення- контактні зєднання повітряних або кабельних ліній електропередач у місці їх приєднання до відкритих або закритих розподільних пристроїв, місця відгалужень ліній електропередач;

електроустановка - комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії;

недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно;

населення - споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької та/або незалежної професійної діяльності;

Пунктом 37.ПКЕЕн встановлено права та обов'язки енергопостачальника.

Зокрема енергопостачальник має право:

пропонувати побутовим споживачам додаткові послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії;

перевіряти справність засобів обліку, знімати покази відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок побутових споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку;

встановлювати технічні засоби, які обмежують постачання електричної енергії побутовому споживачу у межах, передбачених договором;

вимагати від побутового споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними побутовим споживачем під час користування електричною енергією;

Що стосується споживача то його обовязки визначені пунктом 42 ПКЕЕн.

Зокрема, побутовий споживач електричної енергії зобов'язаний:

дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору;

забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів;

забезпечувати збереження засобів обліку і пломб на них у разі розміщення засобу обліку в квартирі або на іншому об'єкті побутового споживача;

невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі засобу обліку;

оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил;

узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності;

вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок постачальника із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку;

забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об'єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки;

Такого ж змісту обовязки споживача передбачені також і договором про користування електроенергією.

Пунктом 2 ПКЕЕн визначено поняття побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником; та «об'єкт споживача», яким є житловий будинок, гараж, майстерня або інша електрифікована споруда, що належить споживачу на правах власності або користування;

Самовільним підключенням вважається споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил;

Тобто і Законом і Правилами до споживачів віднесено фізичних осіб, які фактично користуються електрифікованою спорудою (будинком) та використовують електичну енергію для власних потреб, на підставі укладеного договору.

Пунктом 53 ПКЕЕн передбачено складення акту, яким має фіксуватися факт порушення ПКЕЕн, його обставини із зазначенням осіб, що приймали участь у перевірці дотримання ПКЕЕн, їх підписів та підпису споживача.

Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову.

Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

За змістом акту, який є додатком до Методики, перевірка може проводитися з участю уповноваженої споживачем особи в разі відсутності самого споживача.

Уповноважена особа має право подати свої зауваження, підписати акт перевірки, або відмовитися від підпису.

З огляду на обовязок споживача забезпечувати безперешкодний доступ працівникам енергопостачальника для обстеження електроустановки, зазначені нормативні акти не передбачають особливої форми уповноваження.

Акт про порушення цих Правил КЕЕн розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Споживач або його представник має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.

Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил та відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії , розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти ПКЕЕн та Методики.

Відповідно до наведених нормативних приписів, у справах, які виникають у спорах щодо порушення правил користування електроенергією, доказом такого порушення, в першу чергу, має бути акт про порушення, що складається у відповідності до порядку встановленого ПКЕЕн, а також інші допустимі та належні докази.

Згідно з вимогами п. 53 ПКЕЕн порушенням, яке тягне нарахування збитків, у відповідності до приписів п. 2.7, 3.1., 3.3, 3.5 Методики, є самовільне підключення електроустановок та електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, прихованою електропроводкою, тобто поза засобом обліку з порушенням схеми обліку, що неможливо виявити підчас проведення контрольного огляду засобу обліку

Таке формулювання порушення зумовлює необхідність доведення у судовому засіданні того факту, що підключення було самовільним, тобто поза розрахунковим приладом обліку та здійснене саме споживачем (або з його дозволу), який є відповідальним за договором або фактично користується електроенергією для власних потреб.

З матеріалів справи вбачається, що договір про користування електроенергією за адресою м.Миколаїв вул.. Ворошилова , 23 «А» укладено з ОСОБА_8, який на той час був неповнолітнім.

Попередня технічна перевірка на цьому обєкті побутового споживача проводилася енергопостачальником 08.06.2012 р.

Зазначений будинок є власністю ОСОБА_8 в ньому зареєстроване його місце проживання та матері ОСОБА_9.

На останню, як законного представника неповнолітнього споживача оформлено особовий рахунок.

Станом на час останньої технічної перевірки двері будинку контролерам відкрила та безперешкодно допустила до проведення перевірки електроустановки ОСОБА_10, яка є матірю ОСОБА_4 та рідною бабусею ОСОБА_8 При перевірці дотримання ПКЕЕн працівниками постачальника виявлене самовільне підключення прихованої електропроводки до електричної мережі власника будинку, поза розрахунковим засобом обліку з порушенням схеми обліку, що неможливо було виявити підчас проведення контрольного огляду приладу обліку

При цьому було виявлене улаштування під шпалерами перемикача, за допомогою якого при вимкнених після облікових автоматах на лічильнику, енергія в усіх кімнатах будинку споживається безобліково.

Зазначені обставини виявлення зазначеного порушення підтверджуються змістом акту, письмовими поясненнями контролерів про виявлене порушення та його демонстрацію у присутності ОСОБА_10 з фото та відеофіксацією та аналогічними їх показами у судовому засіданні; вилученим для замірів фрагменту дроту, яким здійснено самовільне підключення.

В акті зазначено місце самовільного підключення в стіні будинку під оздобленням. Схемою, яка додана до акту підтверджено виявлення місця підключення схованої проводки.

Підчас перевірки спеціальним приладом здійснено заміри навантаження в мережі споживача, а його величина (струму споживання - 32 а) відображена у відповідній графі акту.

З пояснень та показів контролерів вбачається, що уповноважена особа не дозволила здійснити частковий демонтаж оздоблення для виявлення саме точки підключення прихованої проводки, а спеціальним приладом це зробити неможливо в таких будівельних конструкціях.

Відповідачі не надали доказів, які б спростовували таку заборону та свідчили про наявність у постачальника можливості іншим способом встановити місце підключення.

При вирішенні питання про місце підключення слід виходити з того, що Методика ( п.3.1) та зміст акту мають на увазі необхідність виявлення місця підключення, під яким розуміється місце приєднання дротів схованої проводки до дротів електричної мережі власника будинку.

Тобто такого місця, яке приховане в глибині будівельних конструкцій та не може бути візуально виявлене без демонтажу частини стіни чи оздоблення.

На відміну від точки підключення, визначення якої дано в абз. п.1.2 Правил.

Точка підключення позначається на схемі як точка приєднання електроустановки споживача до мережі енергопостачальника відповідно до укладеного договору та рішень проектної документації.

В той час, як місце підключення самовільної проводки здійснюється приховано та без належних правових підстав.

І за таких обставин в акті відповідно до наведених нормативних актів зазначене місце підключення схованої проводки в стіні на ввідних проводах з відповідним позначенням на схемі (літ.С), яка є додатком до акту (а.с.-8 зворот,12)

Що стосується обставин проведення перевірки за відсутності споживача.

З матеріалів справи видно що відповідальною особою за дотриманням вимог ПКЕЕн є власник будинку ОСОБА_8, який на час перевірки не досяг віку повноліття і на цій підставі його інтереси представляла у зносинах з енергопостачальником його мати ОСОБА_4

З пояснень самої ОСОБА_4, яка відповідно до змісту положень Закону та Правил і ПКЕЕн є також споживачем, вона залишила доглядати за будинком свою матір ОСОБА_10

Остання допустила безперешкодно контролерів для проведення перевірки та з дозволу самої ОСОБА_4 підписала акт без будь-яких зауважень.

Зазначені обставини підтверджені показами свідків, а тому обгрунтовано встановлені також і судом першої інстанції.

Відповідачі доказів на спростуваня цих обставин не надали.

За таких обставин відсутні правові підстави для висновку про те, що сама відсутність відповідачки при проведенні перевірки є підставою для визнання акту перевірки недійсним.

При цьому, слід мати на увазі, що підпис в акті трьох представників енергопостачальника вимагається лише у разі відмови споживача від підпису акту, чого в даному випадку не мало місяця.

Посилання на висновки експерта з питань встановлення місця підключення та розрахункової величини потужності і струму самовільного підключення, у формулі визначення збитків не можуть бути покладені в основу рішення, виходячи з таких міркувань.

По-перше, місце підключення передбачене Методикою не може ототожнюватися з точкою підключення, визначення якої наведене у п.1.2 Правил;

по-друге, встановлення місця підключення самовільної прихованої проводки віднесене Методикою та ПКЕЕн до компетенції осіб, які проводять технічну перевірку.

Із змісту акту та схеми самовільного підключення видно, що місце самовільного підключення знаходиться в стіні будинку на ввідних проводах на ділянці електричної мережі власника електроустановки між межою розподілу та лічильником, але до нього.

В акті та на схемі це місце позначене літерою «С».

Таким чином, свій висновок щодо відсутності місця підключення експерт зробив без врахування цих фактичних даних та без застосування спеціальних знань, внаслідок чого такий висновок не має ознак достовірності, а тому не може бути покладений в обгрунтування обставин справи, які підлягають доведенню.

Що стосується показників потужності та струму.

Застосування експертом показника потужності у формулі визначення струму самовільного підключення величиною 2квт., яка є договірною гарантованою потужністю (п. 1 Договору) являється безпідставним, оскільки відповідно до приписів п.п. 2.7. 3.3 Методики у формулі визначення розміру збитків має застосовуватися величина потужності самовільного підключення ( Рс.п.), що розраховується за відповідною формулою.

Визначена таким чином потужність самовільного підключення складає 5.54 квт., що з врахуванням табличного значення довготривалого струму, добового використання електроустановки та періоду використання з часу останьої технічної перевірки дає сумоване значення спожитої безобліково електроенергії розмірі 22531 квт.

Вартість спожитої, але не облікованої за цей період електроенергії складає 14581 грн.77 коп.

Посилання у рішенні на лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України також є безпідставним, оскільки його висновки ґрунтується лише на тих матеріалах, які надані відповідачкою, і без врахування усієї сукупності доказів, які досліджувалися у судовому засіданні.

І до того ж такий лист не є обовязковим приписом чи вимогою, відповідно до повноважень зазначеного органу влади.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд цих обставин та вимог закону належним чином не врахував, наявним доказам відповідної оцінки не дав.

Встановлене свідчить про необгрунтованість висновків суду та невідповідність їх дійсним обставинам справи, що відповідно до приписів ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасуваня рішення та ухвалення нового про часткове задоволення позовних вимог постачальника.

Ухвалюючи нове рішення колегія суддів виходить з таких встановлених фактів та вимог закону.

Актом від 29.10.2013 р., який складено двома представниками енергопостачальника зафіксовано факт самовільного підключення прихованої електропроводки до електричної мережі споживача, поза розрахунковим засобом обліку з порушенням схеми обліку, що неможливо було виявити підчас проведення контрольного огляду приладу обліку

Зазначений акт підписано уповноваженою споживачем особою.

При цьому було виявлене улаштування під шпалерами перемикача, за допомогою якого при вимкнених після облікових автоматах на лічильнику, електроенергія в усіх кімнатах будинку споживається безобліково.

Той факт, що самовільне підключення мало місце саме до електричної мережі власника будинку, крім даних акту та схеми підтверджується продемонстрованою контролерами процедурою відключення після облікових автоматів та увімкнення самовільно встановленого під шпалерами у спальній кімнаті перемикача, після чого електроенергія споживалася усіма встановленими струмоприймачами, перелік яких наведено в акті.

Підчас перевірки перемикач демонтовано, а кінці самовільної проводки ізольовано та замуровано.

При цьому уповноважена особа не надала дозволу на частковий демонтаж оздоблення стіни для відключення самовільної проводки у стіні.

Постачальником за результатами розгляду акту та повторного заміру перерізу дроту самовільної проводки прийнято рішення про нарахування збитків у звязку з порушенням ПКЕЕн, з урахуванням величини довготривалого струму, за добовою величиною розрахункового споживання електроенергії, за тарифами, що діяли на час виявлення порушення та кількістю днів починаючи з часу останньої перевірки до дня виявлення порушення.

Відповідачі зазначене рішення не оскаржили.

Формулювання дій споживача, яке зазначено в акті, по суті відповідає змісту встановлених порушень, що згідно з наведеними приписами вимагає нарахування збитків.

Їх розмір та правильність розрахунків енергопостачальника відповідають положенням пунктів 2.7,2.8,3.1 3.3. 3.5 Методики

Що стосується вимог позивача до ОСОБА_4 то на думку колегії суддів, вона не несе солідарної відповідальності за порушення ПКЕЕн за відсутності ознак неподільності зобовязання, оскільки особою, яка несе відповідальність за порушення договору є власник обєкту побутового споживача. Він на час вирішення спору набув повної дієздатності та може нести цивільну відповідальність за порушення правил користування електроенергією.

З врахуванням встановленого колегія суддів приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково та стягнення з відповідача ОСОБА_8 на користь енергопостачальника 14581 грн.77 коп. у відшкодування збитків.

Правових підстав, передбачених ст.. 617 ЦК України для звільнення його від відповідальності за порушення зобовязання при судовому розгляді не встановлено.

В задоволенні позову до ОСОБА_4В слід відмовити.

Підлягають також відшкодуванню на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати позивача у розмірі 511 грн. 56 коп (243, 60+267, 96), які складаються з витрат понесених на сплату судового збору у обох судових інстанціях.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.11.2016 р. скасувати та постановити нове рішення.

Позовні вимоги ПАТ «Миколаївобленерго» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго на розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання 260303011353 Банк ОПЕРВ ОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Миколаїв ЗКПО: 24789699 МФО 326461 у відшкодування збитків 14581 грн.77 коп. та на розрахунковий рахунок 26002392418001 в МФ КБ Приватбанк, МФО 326610, ОКПО24789699 511 грн. 56 коп (243, 60+267, 96) у відшкодування судових витрат.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго до ОСОБА_4 Валентинівни- відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І.Галущенко

Судді: П.П. Лисенко

ОСОБА_2