Ухвала суду № 64744061, 13.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/8861/16-к

Провадження №11-кп/772/179/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Чезганова А. М.

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

суддів: Рупака А.А., Федчука В.В.

за участю секретаря: Доценко М.І.

розглянув «13» січня 2017 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020010002123 від 22.03.2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2,

народження ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Ухта Республіки Комі РФ,

українця, громадянина України, раніше судимого:

- 03.06.1999 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі;

-04.03.2003 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч.3 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі;

-02.07.2007 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;

-02.10.2008 року постановою Вінницького районного суду Вінницької області скасовано звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням за вироком суду від 02.07.2007 року та направлений для відбування призначеного покарання на 5 років;

-11.05.2016 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, встановлений 3 річний іспитовий строк,

У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Миколайчука Д.Г.

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2016 року, -

В с т а н о в и в :

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06.10.2016 року ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і йому призначено покарання у виді 3 місяців арешту.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 11 травня 2016 року щодо ОСОБА_2 виконувати самостійно.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 440 грн.20 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду, 21 березня 2016 року, приблизно о 13 год. 41 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні магазину « Лучанка» за адресом: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 62, підійшов до холодильника, де на прилавку зі сторони продавця побачив мобільний телефон марки«LenovoS 750» ІМЕІ НОМЕР_1, в корпусі чорно-помаранчевого кольору, який належить ОСОБА_3, та у нього виник умисел на таємне викрадення даного мобільного телефону.

ОСОБА_2, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне збагачення, підбурюваний жагою до легкої наживи, діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «Lenovo S-750» imil НОМЕР_1 , ринкова вартість якого, відповідно до висновку експерта № 503 від 14 квітня 2016 року, становить 2 572 грн. 73 коп., який поклав до кишені своєї куртки та покинув місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Не погодившись із вироком суду обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про зміну вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 06.10.2016 року щодо нього, та виходячи із принципу гуманізму правосуддя, призначене йому ОСОБА_2 судом першої інстанції покарання пом'якшити, застосувавши щодо нього ст. 74-77 КК України та призначити покарання у виді штрафу.

Свої вимоги обвинувачений ОСОБА_2 мотивує тим, що суд при призначенні покарання не врахував тих обставин, що в скоєному він щиро розкаявся, свою вину визнав у повному обсязі, позитивно характеризується за місцем роботи, за місцем проживання компрометуючих матеріалів на нього не має, потерпілій матеріальна шкода відшкодована, тому вважає, що є всі підстави застосувати до нього вимоги ст. 69 КК України та призначити основне покарання нижче від найнижчої межі.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду щодо ОСОБА_2, дослідивши доводи апеляційної скарги, та матеріали кримінального провадження, суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 розглядалось відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, тому суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні першої інстанції обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, детально розповів про обставини злочину.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України, - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно , є правильною, учасниками судового провадження не оспорюється.

Суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують його відповідальність, та обґрунтовано дійшов до висновку, що призначене покарання у виді арешту буде достатнім для його виправлення та перевиховання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06.10.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України, - залишити без змін.

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

Ващук В.П. Рупак А.А. Фечук В.В.

Згідно з оригіналом: