Ухвала суду № 64743099, 14.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1326/16

Категорія: 11.5Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, у справі за позовом Березнегуватської районної ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Березнегуватська районна рада звернулась до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управлінню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 07 червня 2016 року та постанови про накладення штрафу від 07 червня 2016 року у ВП № 50947428.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок про задоволення позовних вимог, так як позивачем не виконано рішення суду у справі № 814/1675/15, яким його зобов'язано вжити організаційні заходи щодо приведення протирадіаційного укриття у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

В свою чергу, факт укладання договору на виконання ремонтних робіт у згаданому укритті ще не є належним виконанням рішення суду.

Тому, через невиконання позивачем без поважних причин рішення суду, у встановлений державним виконавцем строк, останнім правомірно прийнято оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року, у справі № 814/1675/15 зобов'язано Березнегуватську районну раду вжити організаційні заходи щодо проведення протирадіаційного укриття, яке вбудоване в чотириповерхову будівлю на території селища на площі Леніна 1-а в смт. Березнегувате Миколаївської області у придатний стан для використання за цільовим призначенням.

Рішенням Березнегуватської районної ради № 7 від 29 березня 2016 року «Про внесення змін до районного бюджету Березнегуватського району на 2016 рік» виділено кошти для проведення поточного ремонту вищевказаного протирадіаційного укриття.

При цьому, 06 квітня 2016 позивачем укладено договір на поточний ремонт противорадіаційного укриття з комунальним підприємством «Послуги-2».

В свою чергу, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального юстиції у Миколаївській області 27 квітня 2016 року відкрито виконавче провадження № 50947428 з виконання вищевказаного судового рішення

При цьому, позивачем 06 травня 2016 повідомлено державного виконавця про виділення з бюджету необхідних коштів для ремонту противорадіаційного укриття та укладання договору на його ремонт.

Проте, 07 червня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з Березнегуватської районної ради виконавчого збору, у сумі 2040 гривень, а також постанову про накладення на Березнегуватську районну раду штрафу, у сумі 680 грн., за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду.

Не погоджуючись з отриманими постановами позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок, з яким погоджується судова колегія, про задоволення позовних вимог, так як позивачем виконано вимоги судового рішення, що набрало законної сили, а тому виконавчою службою протиправно прийнято оскаржувані постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та накладення штрафу, з огляду на наступне.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження»,у разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Згідно 1 ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження»,у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судовою колегією встановлено, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року, у справі № 814/1675/15, зобов'язано Березнегуватську районну раду вжити організаційні заходи щодо проведення протирадіаційного укриття у придатний стан для використання за цільовим призначенням, за адресою: Миколаївської області, смт. Березнегувате, пл. Леніна 1-а

Так, з вищевказаних норм вбачається, що постанови про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

З метою добровільного виконання вказаного судового рішення, позивачем виділено необхідні кошти та 06 квітня 2016 укладено договір про поточний ремонт противорадіаційного укриття з комунальним підприємством «Послуги-2».

При цьому, 27 квітня 2016 року на виконання вказаного рішення суду відкрито виконавче провадження № 50947428.

В даному випадку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем виконано необхідні організаційні заходи з метою належного виконанню судового рішення шляхом укладення вищевказаного договору до відкриття виконавчого провадження.

В свою чергу, хід виконання ремонтних робіт не залежить від дій боржника, а тому не є підставою для притягнення його до відповідальності за навмисне невиконання судового рішення.

Більш того, позивачем повідомлялось виконавчий орган про затримку виконання ремонтних робіт на укритті, з незалежних від нього підстав, відповідними листами від 06 травня 2016 року та 23 травня 2016 року.

При цьому, Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області 14 червня 2016 року проведено комплексну перевірку укриття та встановлено його готовність до експлуатації.

Тому, колегія суддів вважає передчасними оскаржувані постанови від 07 червня 2016 року про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу за невиконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло