Постанова № 64742495, 13.02.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.02.2017 справа №913/509/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: при секретарі судового засідання:Будко Н.В. Ушенко Л.В., Геза Т.Д. Рудик Т.С.за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Савенко В.В. - довіреність № 775/03 від 30.01.2017р.; Федорова О.А. - довіреність № 14/1/90/Гс/Лк від 08.11.2016р.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська областьна рішення господарського суду Луганської областівід10.11.2016 р.у справі№ 913/509/16 (суддя: Іноземцева Л.В.)за позовомПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київдо Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область прозобов'язання виконати певні дії

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк", позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (ділі - Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області, відповідач) про визнання ПАТ "Брокбізнесбанк" кредитором Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області з кредиторськими вимогами в сумі 1 954 098 грн. 26 коп. та зобов'язання Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" у загальній сумі 1 954 098 грн. 26 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.11.2016 р. позовні вимоги задоволено частково:

- визнано ПАТ "Брокбізнесбанк" кредитором Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області з кредиторськими вимогами в сумі 696 617 грн. 48 коп.;

- зобов'язано Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" у загальній сумі 696 617 грн. 48 коп.;

- з відповідача на користь позивача стягнуто судовий збір у сумі 491 грн. 24 коп.

В частині задоволення позову рішення суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 10.11.2016 р., відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Відповідач вважає, що копія, зроблена з копії факса листа ліквідаційної комісії в тому вигляді, в якому її залучив позивач до матеріалів справи, не може бути належним і допустимим доказом у цій справі при вирішенні питання щодо дотримання позивачем місячного строку, встановленого ч. 3 ст. 112 ЦК України, тому, на його думку, висновок місцевого господарського суду про те, що позивач звернувся з позовом до суду з дотриманням місячного строку, встановленого згаданою нормою, є безпідставним.

Скаржник стверджує, що в оскаржуваному рішенні не відображено заявлення та відхилення його клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України у зв'язку з тим, що позовну заяву підписано від імені ПАТ "Брокбізнесбанк" особою, яка не має на це права.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що застосування Національним банком України заходів впливу до ПАТ "Брокбізнесбанк" (у вигляді запровадження тимчасової адміністрації та процедури ліквідації) стало наслідком діяльності саме Банку, а не відповідача, відтак не є підставою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності та покладення на нього додаткових цивільно-правових обов'язків майнового характеру (санкцій).

15.12.2016 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про визнання недійсним укладений між відповідачем та позивачем договору застави № 17/13-ЗЮ від 12.10.2013 р.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 р. відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів у порядку статті 38 ГПК. У такому разі суд апеляційної інстанції за відповідним клопотанням сторони самостійно витребує необхідні додаткові докази.

Розглянувши вказане клопотання відповідача судова колегія дійшла висновку про його відхилення тому, що, по-перше, не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог та визнання за власною ініціативою вказаного договору застави недійсним, по-друге, така процесуальні дія має бути оформлена як позовна заява (зустрічний позов) з подальшим дотриманням заявником вимог, встановлених процесуальним законодавством: надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів стороні, сплата судового збору у встановленому порядку і розмірі та ін.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що визнання договору застави недійсним не звільняє відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором овердрафту № 001-13/О від 31.07.2013 р. та за кредитним договором № 14/13-Ю від 12.10.2013 р. Крім того, оскаржуваним рішенням суду не визнано та не включено до складу кредиторських вимог штраф за договором застави як вид відповідальності за порушення виконання зобов'язання.

Одночасно, відхилення зазначеного клопотання не позбавляє відповідача права звернення до господарського суду з відповідним позовом у встановленому законом порядку.

Також, 19.12.2016 р. через канцелярію суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача додаткових документів, яке судовою колегією залишається без задоволення, оскільки в обґрунтування заявленого клопотання відповідачем не наведено жодних підстав неможливості подання ним даного клопотання під час розгляду справи судом першої інстанції та, крім того, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 р. витребувано у позивача вказані в ухвалі суду документи, тому витребування документів за заявленим клопотанням відповідача є недоцільним.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2016 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Будко Н.В., судді - Сгара Е.В., М'ясищев А.М.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 1718 від 15.12.2016 р. внаслідок припинення повноважень судді М'ясищева А.М. на підставі рішення Вищої ради юстиції від 08.12.2016 р. про його звільнення у зв'язку з поданням ним заяви про відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 913/509/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.12.2016 р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий - Будко Н.В., судді - Ушенко Л.В., Сгара Е.В.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 220 від 08.02.2017 р. у зв'язку з неможливістю розгляду справи суддею Сгара Е.В. через перебування у відпустці на дату слухання справи, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 913/509/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.02.2017 р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий - Будко Н.В., судді - Ушенко Л.В., Геза Т.Д.

Представник позивача у судових засіданнях проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у запереченнях на апеляційну скаргу та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судових засіданнях підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 811 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2013 р. між ПАТ "Брокбізнесбанк", як банком, та Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області, як позичальником, укладено договір про надання овердрафту № 001-13/О, за умовами якого банк надає позичальнику овердрафт на поточний рахунок з лімітом 1 100 000 грн. 00 коп., строком користування до 30.11.2013 р. на засадах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання з максимальним періодом безперервного користування овердрафтом не більше ніж 30 календарних днів.

Згідно з пунктом 1.6 договору процентна ставка за користування овердрафтом є фіксованою і становить 21% річних.

Умовами п. 1.7 договору встановлено, що овердрафт надається на поповнення обігових коштів та виплату заробітної плати.

Відповідно до пункту 2.8 договору проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Відповідальність сторін за порушення умов договору визначена розділом 5. Так, згідно із пунктом 5.1 у випадку порушення строків погашення заборгованості за овердрафтом та/або непогашення заборгованості за овердрафтом в день закінчення періоду безперервного користування овердрафтом та/або за порушення строків сплати процентів за користування овердрафтом та/або комісії, банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. Для розрахунку пені використовується фактична кількість днів у місяці та році.

Згідно із пунктом 5.3 договору позичальник сплачує на користь банку наступні штрафи:

- в сумі 1 000 грн. 00 коп. за кожний випадок несвоєчасного повернення овердрафту, сплати процентів та інших грошових зобов'язань у встановлені договором строки (пункт 4.2.5 договору);

- в сумі 500 грн. 00 коп. за кожний випадок неповідомлення банку про зміну найменування, місцезнаходження, складу посадових осіб, зміни до установчих документів позичальника, про прийняття рішення щодо злиття, поділу, приєднання, перетворення, виділу чи про ліквідацію юридичної особи - позичальника (пункт 4.2.6 договору);

- в розмірі 0,1 % від суми ліміту (але не менше 500 грн. і не більше 10 000 грн.) за кожний випадок отримання без попереднього погодження з банком кредитів в інших банківських установах, надання гарантій та поручительств (пункт 4.2.7 договору).

До договору овердрафту № 001-13/О від 31.07.2013 р. сторонами укладено :

- додаткову угоду №1 від 31.10.2013 р., якою з 25.10.2013 р. змінили розмір процентів річних за користування овердрафтом, встановивши їх на рівні 16 %;

- додаткову угоду №2 від 02.12.2013 р., якою продовжили строк користування овердрафтом по 03.03.2014 р. і визначили, що у разі якщо на 30 календарний день з дня початку періоду безперервного користування овердрафтом, або в день, визначений пунктом 1.5 договору, позичальник не здійснить погашення заборгованості по поточному рахунку, заборгованість позичальника по поточному рахунку вважається простроченою з робочого дня, наступного за датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом або за датою, визначеною пунктом 1.5 договору, і банк здійснює нарахування процентів на суму овердрафту за фіксованою процентною ставкою в розмірі 21% річних.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за договором овердрафту № 001-13/О від 31.07.2013 між сторонами укладено договір застави № 17-13/ЗЮ від 12.10.2013 майнових прав вимоги на грошові кошти, з укладанням договору уступки права вимоги (з відкладальною умовою) за наступними договорами:

- договір № 5-м/559 від 27.03.2013, що укладено з Виконавчим апаратом Луганської обласної ради;

- договір № 5-с/407/479 від 30.09.2011, що укладено з ПрАТ "Луганський патронний завод";

- договір № 12-с/445 від 01.01.2012, що укладено з ФО-П Михайленко Д.О.;

- договір № 5/мс/521 від 28.01.2013, що укладено з Луганським обласним художнім музеєм;

- договір № 5-с/186 від 01.10.2007, що укладено з ПрАТ "ІЗУМРУД";

- договір № 5-с/313 від 01.12.2010, що укладено з ТОВ "Луганський обласний центр очних хвороб".

Загальна, узгоджена сторонами, вартість майна, яке було передане в заставу АТ "Брокбізнесбанк" становить 1 584 221 грн. 59 коп.

12.10.2013 р. між ПАТ "Брокбізнесбанк", як банком, та Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області, як позичальником, укладений кредитний договір № 14/13-Ю, за умовами якого банк надає позичальнику кредит в загальній сумі 976 800 грн. 00 коп. на умовах забезпеченості, цільового характеру використання, строковості, повернення та платності.

Відповідно до розділу 1 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом є фіксованою, становить 19% річних, у разі непогашення позичальником кредиту у встановлені договором строки згідно узгодженого графіку, нарахування процентів за простроченим кредитом здійснюється на рівні 24% річних.

Строк користування кредитом до 10.10.2014 р. включно. Кредит надається на придбання транспортних засобів.

Згідно із пунктом 2.6 договору днем надання кредиту банком вважається день перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника на підставі його заяви.

Повернення кредиту відбувається шляхом здійснення платежів на рахунок для погашення заборгованості, в строки та в сумах, встановлених графіком, та не пізніше 10.10.2014 р. (пункт 2.7 договору).

Відповідно до пункту 2.10 договору позичальник сплачує проценти за користування кредитом щомісяця до 7 місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості в повному обсязі.

Відповідальність сторін за порушення умов кредитного договору встановлена розділом 6 договору.

Так, згідно пункту 6.1 договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій, інших грошових зобов'язань позичальника, банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. Для розрахунку пені використовується фактична кількість днів у місяці та році.

Згідно з пунктом 6.3 договору позичальник сплачує на користь банка штраф:

- в сумі 1000 грн. 00 коп. за кожний випадок невиконання прийнятих зобов'язань за договором, що визначені у пункті 4.2.5 кредитного договору, а саме:

а) щоквартально до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному кварталі (в тому числі баланс (форму №1), звіт про фінансові результати (форму №2));

б) щорічно до 20 лютого наступного за звітним роком надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному році (в тому числі баланс (форму №1), звіт про фінансові результати (форму №2), звіт про рух грошових коштів (форма №3));

в) щоквартально до 7 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку довідки (або завірені банком виписки) з інших банків, в яких у позичальника відкриті поточні рахунки та/або існує кредитна заборгованість, про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, процентам та штрафним санкціям) за попередній квартал;

г) щоквартально до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку розшифровку дебіторів та кредиторів за встановленою банком формою;

д) щоквартально до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку розшифровку основних засобів за встановленою банком формою.

У пункті 6.4 договору сторони дійшли згоди, що за вимогами про сплату пені, штрафів застосовується позовна давність у три роки та нарахування пені здійснюється за цей же строк.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 14/13-Ю від 12.10.2013 р. між сторонами укладено договір № 17/13-ЗЮ від 12.10.2013 р. застави транспортних засобів, за умовами якого Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області передає в заставу ПАТ "Брокбізнесбанк" 10 одиниць транспортних засобів, перелік яких наведено у пункті 1.2.1 договору застави, загальна узгоджена оціночна вартість предмета застави становить 1 221 000 грн. 00 коп.

Згідно із пунктом 1.2.2 договору заставодержатель не рідше ніж один раз на рік здійснює перегляд вартості предмету застави. Перегляд вартості предмету застави здійснюється заставодержателем на підставі звіту про оцінку майна, складеного оцінювачем (експертом), який має відповідне кваліфікаційне свідоцтво (при необхідності свідоцтво про підвищення кваліфікації, інші документи при необхідності (в т.ч. сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання), для чого заставодавець не пізніше 11.10.2014, кожного року зобов'язаний за власний рахунок (чи за рахунок третьої особи) оплатити вартість робіт (послуг) з оцінки майна, що надане у заставу за договором, з метою перегляду його вартості.

За невиконання заставодавцем прийнятих зобов'язань за пунктом 1.2.2 в частині оплати вартості робіт з оцінки майна, переданого у заставу, він на підставі пункту 5.2 договору застави зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 0,2% від суми узгодженої сторонами оціночної вартості предмету застави (але не менше 500,0 грн.) за кожний календарний місяць. Сплата штрафу не звільняє заставодавця від належного виконання зобов'язань, викладених у пункті 1.2.2 договору.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перебування юридичної особи - Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області з 16.11.2015 р. в стані припинення, строк для заявлення кредиторами вимог встановлено по 19.01.2016 р.

Оприлюднення відомостей про ліквідацію було здійснено в "Бюлетені державної реєстрації" (№ 336 (31) 2015 рік), строк для заявлення кредиторами своїх вимог - до 19.01.2016 р.

30.12.2015 р. ПАТ "Брокбізнесбанк" направило голові ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області письмову вимогу з кредиторськими вимогами на загальну суму 1 954 098 грн. 26 коп., що виникли на підставі:

- договору овердрафту № 001-13/О від 31.07.2013 р. в сумі 22 302 грн. 82 коп., яка складається з наступних сум:

3 663 грн. 10 коп. - пеня за прострочення сплати процентів за період з 08.03.2014 р. по 12.11.2015 р.;

4 344 грн. 82 коп. - втрати від інфляції за прострочення сплати процентів за період з квітня 2014 року по жовтень 2015 року;

294 грн. 90 коп. - 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 08.03.2014 по 12.11.2015;

14 000 грн. 00 коп. - штраф, що нарахований на підставі п. 5.3(а) договору за ненадання фінансової інформації.

- кредитного договору № 14/13-Ю від 12.10.2013 р. та укладеного в забезпечення його виконання договору застави №17/13-ЗЮ від 12.10.2013 р. в сумі 1 931 795 грн. 44 коп., яка складається з наступних сум:

651 200 грн. 00 коп. - заборгованість по кредиту;

266 755 грн. 61 коп. - заборгованість за процентами за період з 28.02.2014 р. по 15.11.2015 р.;

370 459 грн. 20 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту за період з 26.03.2014 р. по 15.11.2015 р.;

97 944 грн. 28 коп. - пеня за прострочення сплати процентів за період з 08.03.2014 р. по 15.11.2015 р.;

482 114 грн. 11 коп. - втрати від інфляції за простроченою заборгованістю за період з квітня 2014 року по жовтень 2015 року;

32 880 грн. 24 коп. - 3% річних за період з 26.03.2014 р. по 15.11.2015 р.;

28 000 грн. 00 коп. - штраф, що нарахований на підставі п. 6.3(б) договору за ненадання фінансової та бухгалтерської інформації;

2 442 грн. 00 коп. - штраф за порушення умов договору застави.

Листом № 14/1-25/гс/лк від 24.02.2016 р. за підписом голови ліквідаційної комісії, отриманим банком 01.03.2016 р., Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області відхилило кредиторські вимоги банку у повному обсязі, посилаючись на затверджений реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Брокбізнесбанк", згідно якого грошові вимоги Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області до банку акцептовані у суму 749 206 грн. 30 коп., на припинення зобов'язання за кредитом в сумі 651 200 грн. 00 коп. шляхом зарахування зустрічних вимог та нарахування банком пені, штрафних санкцій всупереч Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі по тексту - Закон 1669).

Внаслідок прийняття ліквідаційною комісією Управління Державної служби охорони при ГУМВС України рішення про відмову у задоволенні вимог кредитора у сумі 1 954 098 грн. 26 коп. позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до статті 104 ЦК України однією із форм припинення юридичної особи є її ліквідація. Юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про її припинення.

Відповідно до статті 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісія з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з частиною 3 статті 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Встановлено, що позивач звернувся з позовом до суду з дотриманням місячного строку, визначеного частиною 3 статті 112 ЦК України, оскільки спірне рішення за результатом розгляду вимоги кредитора № 14/1-25/гс/лк від 24.02.2016 р. отримано позивачем саме 01.03.2016 р.

Доводи відповідача про те, що надана позивачем копія вказаного листа не є належним та допустимим доказом при вирішенні питання щодо дотримання позивачем місячного строку, встановленого ч. 3 ст. 112 ЦК України, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки позивачем на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 19.12.2016 р. у судовому засіданні 13.02.2017 р. надано для огляду оригінал листа № 14/1-25/гс/лк від 24.02.2016 р., в ході дослідження якого у судової колегії не виникло сумнівів щодо ідентичності оригіналу та наявній в матеріалах справи копії даного листа (т. 1, а.с. 75). У судовому засіданні 13.02.2017 р. позивачем також подано заяву про долучення до матеріалів справи копії зазначеного листа, яке судовою колегією задоволено.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції послався на ст. 35 ГПК України, встановивши, що правовідносини сторін за договором про надання овердрафту № 001-13/О від 31.07.2013 р. та кредитним договором № 14/13-Ю від 12.10.2013 р. були предметом судового розгляду у справах № 913/53/15, № 913/62/15.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.2016 р. у справі № 913/53/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2016, скасоване рішення господарського суду Луганської області і постановлено нове рішення, яким частково задоволений позов ПАТ "Брокбізнесбанк", стягнуто з Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 31.01.2014 р. по 26.02.2015 р .в сумі 154 570 грн. 79 коп., 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 26.03.2014 р. по 26.02.2015 р. в сумі 12 444 грн. 17 коп., 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 08.03.2014 р. по 26.02.2015 р. в сумі 2 092 грн. 69 коп., втрати від інфляції за прострочення повернення кредиту за період з 01.04.2014 р. по 31.01.2015 р. в сумі 104 561 грн. 24 коп., втрати від інфляції за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 01.03.2014 р. по 31.01.2015 р. в сумі 18 437 грн. 09 коп., пеню за прострочення повернення кредиту за період з 26.03.2014 р. по 13.04.2014 р. в сумі 550 грн. 84 коп., пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 08.03.2014 р. по 13.04.2014 р. в сумі 138 грн. 48 коп., відмовлено у задоволенні позовних вимог банку про стягнення пені за прострочення сплати кредиту за період з 14.04.2014 р. по 26.02.2015 р. в сумі 109 105 грн. 01 коп., пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 14.04.2014 р. по 26.02.2015 р. в сумі 18 561 грн. 61 коп., штрафу за порушення кредитного договору № 14/13-Ю в сумі 16 000 грн. 00 коп. та за порушення договору застави № 17/13-ЗЮ в сумі 12 210 грн. 00 коп., як таких, що нараховані в порушення Закону 1669. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 651 200 грн. 00 коп. припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку із зарахуванням зустрічних вимог за заявами Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області від 03.09.2015 р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2016 р. у справі № 913/62/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 р., скасоване рішення господарського суду Луганської області від 25.02.2016 р. і постановлено нове рішення, яким частково задоволений позов ПАТ "Брокбізнесбанк", стягнуто з Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області 3% річних за прострочення сплати процентів за користування овердрафтом за період з 08.03.2014 р. по 26.02.2015 р. в сумі 170 грн. 70 коп., втрати від інфляції за прострочення сплати процентів за користування овердрафтом за період з березня 2014 року по січень 2015 року в сумі 1617 грн. 02 коп. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості по процентам за користування овердрафтом за період з 05.08.2013 р. по 27.02.2014 р. в сумі 5 833 грн. 97 коп. припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку із зарахуванням зустрічних вимог Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області на підставі його заяв від 11.09.2015 р. № 14/1-1416/ос та № 14/1-1415/ос.

Рішення господарського суду Луганської області від 22.06.2015 р. у справі № 913/62/15 в частині відмови у задоволенні позову ПАТ "Брокбізнесбанк" до Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області про стягнення 1 348 грн. 21 коп. пені за прострочення сплати процентів за період з 08.03.2014 р. по 26.02.2015 р., 39 684 грн. 40 коп. штрафу постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.08.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2015 р. залишено без змін.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором овердрафту № 001-13/О від 31.07.2013 р. та кредитним договором № 14/13-Ю від 12.10.2013 р. встановлено господарськими судами у справах 913/53/15, 913/62/15, доказів проведення розрахунків у повному обсязі відповідачем суду не надано.

На виконання судових рішень у справі № 913/62/15 відповідач сплатив позивачу платіжним дорученням № 9118 від 12.11.2015 р. - 7 612 грн. 69 коп., з яких: 170 грн. 70 коп. проценти річних за період з 08.03.2014 р. по 26.02.2015 р., 1 617 грн. 02 коп. втрати від інфляції за період з березня 2014 року по січень 2015 року, що стало підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.11.2015 р. ВП №49342445.

Вбачається, що збільшення розміру кредиторських вимог за договором овердрафту № 001-13/О від 31.07.2013 р. та кредитним договором № 14/13-Ю від 12.10.2013 р. у даній справі відбулося за рахунок збільшення заявленого позивачем періоду прострочення виконання грошових зобов'язань.

Так, у справі № 913/53/15 період прострочення за кредитним договором позивачем визначено з січня 2014 року по 26.02.2015 р., період прострочення за кредиторськими вимогами у даній справі обчислено з 28.02.2014 р. по 15.11.2015 р.

У справі № 913/62/15 період прострочення за договором овердрафту позивачем визначено з березня 2014 по 26.02.2015 р., період прострочення за кредиторськими вимогами у справі № 913/509/16 обчислено з 08.03.2014 р. по 12.11.2015 р.

У зв'язку із заліком зустрічних вимог за заявою відповідача від 03.09.2015 р. зобов'язання відповідача з повернення заборгованості за кредитом в сумі 651 200 грн. 00 коп. є припиненим, тому позовні вимоги в частині включення до кредиторських вимог заборгованості за кредитом в сумі 651 200 грн. 00 коп. є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Таким чином, обґрунтовано заявленими є вимоги:

- нараховані проценти за користування кредитом за період з 28.02.2014 р. по 03.09.2015 р. в сумі 235 498 грн. 01 коп.;

- проценти річних за прострочення повернення суми кредиту за період з 26.03.2014 р. по 03.09.2015р. в сумі 22 566 грн. 75 коп.;

- проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 08.03.2014 р. по 15.11.2015 р. в сумі 5 655 грн. 62 коп., у задоволенні решти позовних вимог в сумі 750 грн. 67 коп. слід відмовити за необґрунтованістю нарахування;

- втрати від інфляції за прострочення повернення кредиту за період з квітня 2014 року по серпень 2015 року в сумі 358 919 грн. 14 коп.;

- втрати від інфляції за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з квітня 2014 року по жовтень 2015 року в сумі 71 602 грн. 88 коп., у задоволенні решти позовних вимог в сумі 9 503 грн. 83 коп. слід відмовити;

- пеня за прострочення повернення кредиту за період з 26.03.2014 р. по 13.04.2014 р. в сумі 550 грн. 84 коп.;

- пеня за прострочення сплати процентів за період з 08.03.2014 р. по 13.04.2014 р. в сумі 138 грн. 48 коп.

У задоволенні позовних вимог про включення до кредиторських вимог сум нарахованої пені за період прострочення з 14.04.2014 р. по 15.11.2015 р. по кредиту в сумі 369 908 грн. 36 коп., по процентах в сумі 97 805 грн. 80 коп., штрафів в загальному розмірі 30 442 грн. 00 коп., слід відмовити як таких, що нараховані в порушення Закону 1669, яким на час проведення антитерористичної операції введено мораторій на нарахування пені та штрафів на суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 р.

У зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог зобов'язання в частині погашення заборгованості по процентам в сумі 5 833 грн. 97 коп. за договором овердрафту № 001-13/О господарським судом у справі № 913/62/15 визнано припиненим з 11.09.2015 р.

Враховуючи зазначене, неправомірним є нарахування позивачем втрат від інфляції, процентів річних після 11.09.2015 р. та включення до кредитних вимог сум сплачених відповідачем на виконання рішення суду у справі № 913/62/15, зокрема, втрат від інфляції за період з березня 2014 року по січень 2015 року в сумі 1 617 грн. 02 коп., процентів річних за період з 08.03.2014 р. по 26.02.2015 р. в сумі 170 грн. 70 коп. За цих обставин, до суми кредиторських вимог за договором овердрафту № 001-13/О підлягає включенню сума 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 27.02.2015 р. по 10.09.2015 р. в сумі 93 грн. 98 коп., втрат від інфляції за прострочення сплати процентів за період з березня 2015 року по серпень 2015 року в сумі 1 591 грн. 78 коп.

Позовні вимоги в частині включення до складу кредиторських вимог пені та штрафів за прострочення сплати процентів за період з 08.03.2014 р. по 12.11.2015 р. задоволенню не підлягають у зв'язку із наявністю судового рішення у справі № 913/62/15, яким відмовлено у задоволенні пені за прострочення сплати процентів за договором овердрафту № 001-13/О за період з 08.03.2014 р. по 26.02.2015 р. та дією мораторію на нарахування пені та штрафів за Законом 1669.

Отже, позовні вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" до Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області підлягають частковому задоволенню - лише в сумі 696 617 грн. 48 коп., а у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю нарахування.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

Уповноважена особа Фонду має право:

1) призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їхні службові обов'язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю;

2) здійснювати інші повноваження, встановлені цим Законом, та делеговані їй Фондом.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону України уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За приписами ч. 4 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду:

1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку;

2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку;

3) звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду.

Таким чином, вищезазначене клопотання відповідача є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на рішення господарського суду Луганської області від 10.11.2016 р. у справі № 913/509/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 10.11.2016 р. у справі № 913/509/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.В. Будко

Судді: Л.В. Ушенко

Т.Д. Геза