Ухвала суду № 64742178, 15.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

15 лютого 2017 р.Справа № 818/747/16

Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Бартош Н.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2016р. по справі № 818/747/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області третя особа Бездрицька сільська рада Сумського району Сумської області

про визнання протиправною та скасування відмови,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2016р. задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області третя особа Бездрицька сільська рада Сумського району Сумської області про визнання протиправною та скасування відмови.

На зазначену постанову суду Головне управління Держгеокадастру у Сумській області подало апеляційну скаргу. Також апелянтом заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідач посилається на неможливість сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених для цієї мети.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, для усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника. Доказів незадовільного майнового стану відповідача, що спричиняє неможливість сплати судового збору матеріали справи не містять.

Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Наведене узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена у постанові Пленуму від 05.02.2016 р. № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 року по справі К/800/41360/15 (№ 2а-10730/10/1570)

Також, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. (заява № 70297/01).

Крім того, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, що викладена в ухвалі від 25.09.2015 р. по справі №21-5401а15.

Виходячи з наведеного, вказані заявником апеляційної скарги обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому апеляційна скарга, відповідно до вимог ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України має бути залишена без руху.

Положеннями ч. 6 ст. 187 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

Оскільки предмет даної справи носить немайновий характер, то сплата судового збору повинна справлятися відповідно до положень Закону України "Про судовий збір", а саме відповідно до ч. 1 ст. 4 вище зазначеного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2016 р. складає 1378,00 грн.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.). Таким чином, при поданні даної апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися у розмірі 606,32 грн. (1378,00 грн.*110%).

Згідно ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 у розмірі 606,32 грн.

Також суд зазначає, що відповідно ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Матеріалами справи підтверджено, що оспорюване відповідачем рішення суду першої інстанції ухвалене 05.10.2016 р., а копію рішення суду першої інстанції відповідач отримав 24.10.2016 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. В свою чергу, апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 27.01.2017 р., тобто з проуском строку, встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач по справі послався на те, що відповідач не брав участі у розгляді даної справи у зв'язку з великою завантаженістю, що унеможливило своєчасне ознайомлення з постановою суду. Також відповідач зазначив, що у в Головному управління Держгеокадастру у Сумській області проводиться ліквідація територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, карторафії та кадастру, а тому відповідач вважає заначені обставини поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду.

Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Посилання відповідача на велику завантаженість у зв'язку з розглядом справ у різних судових інстанціях не поважною причиною пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки надання відповідачем переваги участь в одній судовій справі не є об'єктивно непереборною осбтавиною, яка перешкоджала поданню апеляційної скарги в межах даної справи. Не є такою обставиною і те, що у в Головному управління Держгеокадастру у Сумській області проводиться ліквідація територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, карторафії та кадастру.

За умови відсутності інших обґрунтувань чи доказів, наданих разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд вбачає підстави для залишення поданої апеляційної скарги без руху та встановлення апелянту відповідного терміну для надання додаткових пояснень з приводу поважності пропуску строків, встановлених ст. 186 КАС України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 108, ч. 6 ст. 187, ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2016р. по справі № 818/747/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області третя особа Бездрицька сільська рада Сумського району Сумської області про визнання протиправною та скасування відмови - залишити без руху.

Надати Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити заявнику апеляційної скарги, що зазначені недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 606,32 грн. та шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

Роз'яснити Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику або відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: (підпис) Бартош Н.С.