Ухвала суду № 64741516, 15.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.02.2017

Справа № 910/2275/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс»

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" ПАТ "Укрзалізниця"

про стягнення безпідставно списаних коштів 25 078,00 грн. та визнання відсутнім права

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» ПАТ «Укрзалізниця» про стягнення безпідставно списаних коштів у розмірі 25 078,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, всупереч умов укладеного між сторонами договору № 1033/52-2012 від 23.03.2012, здійснено безспірне списання грошових коштів з рахунку позивач.

Суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та дійшов висновку про порушення провадження у справі.

Крім того, судом встановлено, що 14.02.2017 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої останній просить суд:

- стягнути з відповідача безпідставно списані кошти у розмірі 25 078,00 грн.;

- визнати відсутнім право на списання коштів за договором № 1033/52-2012 про організацію перевезення вантажів у власних платформах для перевезення лісу та проведення розрахунків за надані послуги, пов’язані із перевезенням від 23.03.2012 у розмірі понад 700000,00 грн.

Судом прийнято до розгляду заяву про зміну предмету.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2017 порушено провадження у справі № 910/2275/1, розгляд справи призначено на 14.03.2017.

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс» подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» ПАТ «Укрзалізниця» здійснювати списання грошових коштів із відкритих ТОВ «Метрудтранс» в установах банків і розподільчого рахунку № 9319266 (відкритого в філії «Центр транспортної логістики») або у інший спосіб отримувати грошові кошти за послуги, пов'язані з перевезенням експортних, імпортних та транзитних вантажів (користування вагонами, зберігання вантажів, подача й забирання залізничних вагонів (напіввагонів), в тому числі за простій (затримку) з товаром залізничних вагонів (напіввагонів) :

- №915033227 по накладній №537555;

- №91503839 по накладній №537563;

- №91502565 по накладній №540997;

- №91503847 по накладній №541730;

- №91503243 по накладній №547703;

- №91503730 по накладній №547711, всього у розмірі 777 497 грн. 10 коп. та за іншими перевезеннями, де платником є ТОВ «Метрудтранс» за період травень - жовтень 2016 року.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 66 ГПК Украйни, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Забезпечення позову, за своєю правовою природою, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 16 червня 2011 року № 5-рп/2011 викладено правову позицію, згідно з якою судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Відтак, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист.

Зі змісту постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" вбачається, що забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись на будь-якій стадії процесу, а питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом без проведення окремого судового засідання.

В пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз’яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову, в тому числі, з ініціативи суду, господарський суд, має здійснити оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (зазначене узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постановах від 21.12.2006 по справі №30/322-06-9805 та від 25.01.2006 по справі №2/282).

В пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз’яснено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність підстав у відповідача для безспірного списання коштів з рахунків позивача, відкритих відповідно до укладеного між сторонами договору № 1033/52-2012.

23.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс», Державним підприємством «Український транспортно-логістичний центр» та Державним підприємством «Український Державний центр транспортного сервісу «Ліски» укладеного Договір №1033/52- 2012 про організацію перевезення вантажів у власних платформах для перевезення лісу та проведення розрахунків за надані послуги, пов’язані із перевезеннями.

Додатковою угодою №8 від 01.12.2015 року до Договору №1033/52-2012, у зв'язку з утворенням Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», сторони дійшли згоди викласти договір у новій редакції, якою було змінено державне підприємство «Український транспортно- логістичний центр» та державне підприємство «Український Державний центр транспортного сервісу «Ліски» на Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» ПАТ «Укрзалізниця».

Підставою для звернення позивача з даним позовом до суду стало, на думку позивача, самостійне, вже здійснене безспірне списання відповідачем з рахунку позивача за кодом 9319266, грошових коштів, що не передбачено умовами договору №1033/52-2012 від 23.03.2012.

Як вбачається з доказів, доданих позивачем до заяви про забезпечення позову, а саме листів відповідача, останній має намір списати з особового рахунку ТОВ «Метрудтранс» по договору №1033/52-2012 від 23.03.2012 грошові кошти (листи від 10.01.2017 № ЦТЛ-19/39, від 10.01.2017 № ЦТЛ-19/40, від 10.01.2017 № ЦТЛ-19/41, від 10.01.2017 № ЦТЛ-19/42, від 10.01.2017 № ЦТЛ-19/43, від 10.01.2017 № ЦТЛ-19/44.

Наведені відомості достатньо обґрунтовано підтверджують припущення про можливість подальшого безспірного списання відповідачем грошових коштів з рахунків позивача на підставі Договору №1033/52-2012.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову в частині заборони відповідачу вчиняти дії щодо списання грошових коштів з особових рахунків позивача, відкритих на підставі договору № 1033/52-2012 від 23.03.2012 (з урахуванням Додаткової угоди № 8 від 01.12.2015) і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами.

Вжиття наведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість його виконання.

Навпаки, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення господарського суду, оскільки грошові кошти вже будуть списані.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Щодо інших вимог, зазначених у прохальній частині заяви про забезпечення позову, то суд зазначає, що зазначення в ухвалі про забезпечення позову конкретних вагонів (напіввагонів) та залізничних накладних, є недоцільним, оскільки усі вони стосуються одного договору - № 1033/52-2012 від 23.03.2012 (з урахуванням Додаткової угоди № 8 від 01.12.2015).

Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 67 ГПК). Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 22.03.2012 року № 6, ухвали господарського суду набирають законної в день їх винесення.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили, вжити заходи до забезпечення позову, а саме: заборонити Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код 40075815) в особі філії «Центр транспортної логістики» ПАТ «Укрзалізниця» (03150, м. Київ, вул. Федорова, буд. 32, код філії 40123465) вчиняти дії щодо списання грошових коштів із рахунків, відкритих Товариством з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 14, оф. 8, код 34980991), на підставі договору № 1033/52-2012 від 23.03.2012 (з урахуванням Додаткової угоди № 8 від 01.12.2015).

3. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 14, оф. 8, код 34980991);

Боржник: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код 40075815) в особі філії «Центр транспортної логістики» ПАТ «Укрзалізниця» (03150, м. Київ, вул. Федорова, буд. 32, код філії 40123465);

Дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 15.02.2017 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Строк пред'явлення ухвали господарського суду від 15.02.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить три роки, тобто до 15.02.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня, наступного за днем прийняття.

Суддя С.О. Турчин