Рішення № 64741368, 07.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017

Справа №910/23972/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЄЙ-ПІ Інженірінг”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Інфраструктура Технолоджі Сервісіз та Інжиніринг Україна”

про стягнення 1 230 533,61 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЄЙ-ПІ Інженірінг” до товариства з обмеженою відповідальністю “Інфраструктура Технолоджі Сервісіз та Інжиніринг Україна” про стягнення 1 230 533,61 грн., з яких 600 894,72 грн - сума основного боргу, 575 657,14 грн – інфляційні втрати, 53 981,75 грн – 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2016 року порушено провадження у справі № 910/23972/16.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за Договором на виконання робіт №5 від 10.10.2013 року.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання 07.02.2017 року не з’явився, правом на надання відзиву не скористався.

У судовому засіданні 07.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄЙ-ПІ ІНЖЕНІРІНГ» (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інфраструктура технолоджі сервісіз та інжиніринг Україна» (замовник) укладено договір на виконання робіт №5 від 10.10.2013 року (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1., 1.3. Договору замовник доручив, а виконавець за плату зобов’язався для замовника виконати роботи з налагодження обладнання КИПиа та АСУТП цеху розливу вуглеводню виробництва етилену та поліетилену ТОВ «КАРПАТНЕФТЕХІМ».

Згідно з п.2.3. Договору виконавець зобов’язався виконати всі роботи та передати їх результат замовнику в строк до 30.12.2013 року включно.

Відповідно до п.3.1. Договору загальна вартість робіт складає 751 118,40 грн.

Згідно з п.3.3. Договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт, складених за типовою формою №КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, складених за типовою формою «КБ-3.

Відповідно до п.3.4. Договору сторони погодили, що замовник оплачує роботи виконавцю на протязі 10 банківських днів від дати підписання сторонами на виконані роботи актів КБ-2в та довідок КБ-3 згідно передбачених в них сум, а в цілому - в межах загальної вартості робіт.

Судом встановлено, що позивачем у грудні 2013 року виконано роботи на суму 751 118,40 грн, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року №01 ЄП КИП 12/13 від 12.12.2013 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт ат витрат за грудень 2013 року від 12.12.2013 року.

Відповідачем 27.12.2013 року частково оплачено виконані позивачем роботи на суму 150 223,68 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1997 від 27.12.2013 року.

Враховуючи те, що позивачем виконано роботи на суму 751 118,40 грн, відповідачем сплачено 150 223,68 грн, неоплаченими залишилися роботи на суму 600 894,72 грн.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних робіт відповідачем в повному обсязі не виконано.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду доказів оплати заборгованості за Договором, наявність заборгованості не спростовано, в зв’язку суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 600 894,72 грн.

У зв’язку з невиконанням відповідачем грошового зобов’язання за Договором позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 53 981,75 грн. за період з 27.12.2013 року по 23.12.2016 року та інфляційні втрати в розмірі 575 657,14 грн. за період з січня 2014 року по вересень 2016 року.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних, у зв’язку з чим вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат частково в розмірі 543 368,25 грн та 3 % річних в розмірі 53 981,75 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33, 49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Інфраструктура Технолоджі Сервісіз та Інжиніринг Україна” (04071, м.Київ, вул.Верхній Вал, будинок 68, код ЄДРПОУ 37825821) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЄЙ-ПІ Інженірінг” (65009, Одеська обл., місто Одеса, Фонтанська дорога, будинок 33/1, офіс 6 Н, код ЄДРПОУ 31277611) 600 894 (шістсот тисяч вісімсот дев’яносто чотири) грн 72 коп – суму основного боргу, 53 981 (п’ятдесят три тисячі дев’ятсот вісімдесят одну) грн 75 коп - 3 % річних, 543 368 (п’ятсот сорок три тисячі триста шістдесят вісім) грн 25 коп - інфляційні втрати ти 17 973 (сімнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят три) грн 67 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Шкурдова Л.М.

Повне рішення складено: 13.02.17р.