Рішення № 64741076, 15.02.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.2017 Справа № 904/8015/16

За позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» (м. Дніпро)

до комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради (м. Нікополь, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості

Головуючий колегії суддя: Татарчук В.О.

Члени колегії судді: Загинайко Т.В., Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання: Білан О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №151/1001 від 01.04.16

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Дніпрообленерго» звернулось з позовом до комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 27.01.2017 № 6625/1001) 3457530,46грн, з яких:

-379231,58грн 3% річних за прострочення оплати за активну електричну енергію;

-792,33грн 3% річних за прострочення оплати отриманих послуг по компенсації перетоків реактивної електроенергії;

-2111111,15грн - інфляційні втрати, нараховані за прострочення оплати за активну електричну енергію;

-964081,22грн пеня, нарахована за прострочення оплати за активну електричну енергію;

-2314,18грн пеня, нарахована за прострочення оплати отриманих послуг по компенсації перетоків реактивної електроенергії.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобовязань за договором № 212 від 01.02.2011 щодо своєчасної та повної оплати використаної електроенергії.

Відповідач заперечує проти позову (з урахуванням заяви ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» про зменшення позовних вимог від 27.01.2017 № 6625/1001) з огляду на наступне:

-позивачем здійсненій невірний розрахунок пені;

-частина рахунків була отримана від позивача не уповноваженими особами, а тому є неправомірними розрахунки пені, втрат від інфляції та 3% річних;

-є безпідставним нарахування спірних сум, оскільки протягом всього строку дії договору №212 від 01.02.2011 щорічно укладались договори про організацію взаєморозрахунків та протокольні рішення, якими фактично були змінені порядок строки проведення розрахунків за електроенергію;

-неправомірність нарахування спірних сум підтверджується судовою практикою (постанови Верховного Суду України від 25.03.2015 по справі №924/1265/13, від 16.09.2015 по справі №917/2520/14, Вищого господарського суду України від 29.10.2014 по справі №924/428/14, від 24.05.2016 по справі №910/21435/14).

У судовому засіданні 09.02.2017 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

01.02.2011 між ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (Постачальник), правонаступником якого є позивач та КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради (Споживач) укладено договір № 212 про постачання електричної енергії.

Згідно з п. 1.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 4270кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка (точки) продажу електричної енергії межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та «Загальна схема електропостачання», які є невідємними частинами даного договору.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

Як зазначалось вище, позивач обґрунтовує свої вимоги порушенням відповідачем зобовязань за договором №212 від 01.02.2011 щодо своєчасного та повного розрахунку за поставлену електроенергію, що було підставою для нарахування станом на 25.01.2017 379231,58грн 3% річних за прострочення оплати за активну електричну енергію, 792,33грн 3% річних за прострочення оплати отриманих послуг по компенсації перетоків реактивної електроенергії, 2111111,15грн - інфляційних втрат за прострочення оплати за активну електричну енергію, 964081,22грн пені за прострочення оплати за активну електричну енергію, 2314,18грн пені за прострочення оплати отриманих послуг по компенсації перетоків реактивної електроенергії.

Однак, слід погодитись з твердженням відповідача про безпідставність нарахування спірних сум, оскільки протягом всього строку дії договору №212 від 01.02.2011 в тому числі сторонами по справі щорічно укладались договори про організацію взаєморозрахунків та приймались протокольні рішення, якими фактично були змінені порядок та строки проведення розрахунків за електроенергію.

Так, 13.12.2013 між Головним управлінням Державної казначейської служби (сторона перша), Департаментом фінансів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (сторона друга), Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (сторона третя), Фінансовим управлінням Нікопольської міської ради (сторона четверта), Управлінням житлово-комунального господарства Нікопольської міської ради (сторона пята), КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради (сторона шоста), ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» (сторона сьома), ДП «Енергоринок» (сторона восьма), ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (сторона остання) був укладений договір № 167Е/269 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013.

Предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» і порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (п. 1.1 вказаного договору).

Умовами цього договору передбачалося не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості, але також змінювалися порядок і строки виконання боржником грошових зобовязань перед кредитором, які виникли на підставі договору про постачання електричної енергії.

За змістом підпункту 2 пункту 3.1 договору про організацію взаєморозрахунків сторони зобовязалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Відповідні положення містяться і в укладених в тому числі сторонами по справі договорами про організацію взаєморозрахунків № 30Е/97 від 27.05.2014, № 30Е/147 від 13.06.2014, № 1305/30 від 12.12.2014, № 1327/30 від 12.12.2014, № 375Е/105 від 19.08.2015, № 297/375-в від 09.12.2015.

Отже, уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за поставлену електроенергію відповідно до договору №212 від 01.02.2011 про постачання електричної енергії.

Договори про організацію взаєморозрахунків не передбачали можливості існування між сторонами інших грошових зобовязань і підстав для інших грошових вимог.

З урахуванням викладеного, для застосування санкцій, визначених умовами договору №212 від 01.02.2011 про постачання електричної енергії, а також наслідків за порушення грошового зобовязання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених договорами про організацію взаєморозрахунків.

Оскільки розрахунок за поставлену електроенергію відбувся у порядку та строк, передбачені у договорах про організацію взаєморозрахунків, а сторони у справі у пунктах 5.4 цих договорів засвідчили, що після виконання договорів вони не матимуть одна до одної жодної претензії стосовно предмету договору, тому правових підстав для задоволення позову не має.

Наведене узгоджується з висновками щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, викладеними у постановах Верховного Суду України ві 25 березня 2015 року у справі № 924/1265/13, від 30 вересня 2014 року у справі № 5011-35/1534-2012-42/553-2012, від 16 вересня 2015 року у справі № 917/2520/14.

Також, суд враховує, що за період з 11.02.2015 по 17.10.2016 Головним управлінням Державної казначейської служби (сторона №1), Департаментом фінансів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (сторона №2), Фінансовим управлінням Нікопольської міської ради (сторона №3), Управлінням праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради (сторона №4), КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради (сторона №5), ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» (сторона №6), ДП «Енергоринок» (сторона №7) за погодженням з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України підписані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України.

Слід погодитись з твердженням відповідача про те, що вказаними протокольними рішеннями передбачалося не лише надання державою коштів на погашення заборгованості, а і змінювалися порядок і строки виконання грошових зобовязань КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради перед ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» на підставі договору №212 від 01.02.2011 про постачання електричної енергії.

Матеріалами справи підтверджується і позивачем не спростовано те, що розрахунок за поставлену електроенергію відбувся у порядку та строки, передбачені у договорах та протокольних рішеннях про організацію взаєморозрахунків, а тому відсутні підстави для нарахування спірних сум заборгованості.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Також, суд вважає за необхідне у звязку зі зменшенням позовних вимог повернути позивачу з державного бюджету судовий збір в сумі 60131,25грн (платіжні доручення № НОМЕР_1 від 17.11.2016 та № НОМЕР_2 від 09.09.2016 знаходяться в матеріалах справи).

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В позові відмовити.

Повернути з Державного бюджету України публічному акціонерному товариству «ДТЕК Дніпрообленерго» (49107 м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, ідентифікаційний код 23359034) 60131,25грн (платіжні доручення № НОМЕР_1 від 17.11.2016 та № НОМЕР_2 від 09.09.2016 знаходяться в матеріалах справи).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.02.2017.

Суддя В.О. Татарчук

Суддя Т.В. Загинайко

Суддя Н.Г. Назаренко