Постанова № 64738015, 09.02.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2017 рокусправа № 804/15958/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Дніпродзержинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво» про стягнення з відповідача суму витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період з 01.11.2012 по 31.03.2013, станом на 01.04.2013, в розмірі 178047,66 грн. на користь позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2015 року, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво» задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво» суму витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період з 01.11.2012 року по 31.03.2013 року в розмірі 178 047, 66 грн. (сто сімдесят вісім тисяч сорок сім гривень шістдесят шість копійок) на користь Дніпродзержинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають

значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що наданий розрахунок не є належним доказом понесенням УПФУ витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки він не є розрахунковим документом, що підтверджує факт сплати органом УПФУ пільгових пенсій та витрати на їх доставку. Інших документів понесення витрат позивачем не надано. Крім того, позивачем без будь-яких обґрунтувань включено до розрахунків осіб, які досягли пенсійного віку, а суд не надав цьому оцінки. Також позивачем замовчаний факт та не надано жодних пояснень щодо часткового погашення відповідачем суми заборгованості, а судом належним чином не перевірено наявність та розмір заборгованості.

Сторони належним чином повідомлені про дату, місце і час апеляційного розгляду справи, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, у судове засідання не прибули.

Позивачем також подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неотриманням підписаного акту звірення заборгованості.

Відповідачем подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи на березень 2017 року, яке обґрунтовано тим, що на зимовий період з 01.01.2017 по 28.02.2017 підприємство вимушене зупинити виробництво і на цей період працівники підприємства відправлені у відпустки.

Враховуючи відсутність будь-яких документальних доказів наявності поважних причин неможливості прибуття представників сторін у судове засідання, відсутність у заявлених клопотаннях жодних доводів щодо необхідності надання сторонами додаткових доказів або встановлення нових обставин, що не містяться у матеріалах справи, а також наявність у матеріалах справи достатніх доказів про права та взаємовідносини сторін, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вказані клопотання визнано необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Відповідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що за обліковими даними Управління ПФУ в Баглійському районі міста Дніпродзержинська, заборгованість ПАТ «Будівельні матеріали та будівництво» складається з недоїмки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №1 - 112 453,80 грн., по Списку №2 - 65 593,86 грн., яка утворилась відповідно розрахунків позивача станом на 01.04.2013 року. Загальна сума заборгованості ПАТ «Будівельні матеріали та будівництво» перед Управлінням ПФУ в Баглійському районі м. Дніпродзержинська станом на 01 квітня 2013 року по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій списком №1 та списком №2 складає 178 047,66 грн. (112 453,80 грн. + 65 593,86 грн.).

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 серпня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

До набрання чинності Законом № 1058-IV питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б» - «з» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII, було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до положень якого позивач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-XII.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до абз. 4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б» - «з» частини 1статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Як було зазначено пільгові пенсії особам, призначені на підставі пунктів «а», «б» - «з» частини 1статті 13 Закону № 1788-XII, підлягають відшкодуванню підприємствами, на яких ці особи отримали відповідний стаж, до моменту досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV (у редакції станом до 01 жовтня 2011 року), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Аналогічна норма існувала і у Законі України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до статті 12 якого право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08 липня 2011 року, яким до наведеної статті було внесено зміни, та, зокрема, було здійснено підвищення пенсійного віку для жінок та чоловіків.

Так, відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV в редакції після 01.10.2011, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Судом встановлено, що з урахуванням Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» в ОСОБА_1 - пенсійний вік наступає ІНФОРМАЦІЯ_1 року. У інших осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 пенсійний вік настав до 01 листопада 2012 року, у зв'язку з чим фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по вказаним особам за період з 01 листопада 2012 року по 31 березня 2013 року, управлінням до відшкодування не включалось, лише значаться з нульовою сумою до відшкодування, що підтверджується розрахунками.

Щодо доведення реально понесених позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, суд апеляційної інстанції, дослідивши відомості зарахування пенсій вважає, що ці документи є достатнім підтвердження факту понесених витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, незважаючи на те, що такий обов'язок для позивача не передбачено.

Таким чином, обов'язок підприємства відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій судом першої інстанції обґрунтовано, але станом на час прийняття рішення (21 квітня 2016 року), суд першої інстанції не перевірив факт часткової сплати відповідачем витрат, за стягненням яких позивач звернувся до суду.

Дослідивши надані сторонами письмові докази судом встановлено, до прийняття рішення судом першої інстанції, відповідачем сплачено 100000грн. в рахунок відшкодовування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 листопада 2012 року по 31 березня 2013 року. 29.11.2016 сплачено ще 10000 грн. Таким чином, залишок несплаченої суми складає 68047,66 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції в частині сплаченої суми, та прийняття у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в сумі 110000 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до статті 202 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення сплаченої суми заборгованості у розмірі 110000грн. з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.ст.205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво» суму витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період з 01.11.2012 по 31.03.2013 в розмірі 110000,00 грн.(сто десять тисяч гривень 00 копійок) скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову.

Відмовити Дніпродзержинському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Дніпропетровської області у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво» суму витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період з 01.11.2012 по 31.03.2013 в розмірі 110000,00 грн.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво» суму витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період з 01.11.2012 по 31.03.2013 в розмірі 68047,66 грн.(шістдесят вісім тисяч сорок сім гривень 66 копійок) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко