Ухвала суду № 64737693, 10.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/789/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Бобровник О.В.

Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Присяжнюка О.Б.

секретаря судового засідання Орліченко О.Ю.

за участю прокурора Перова А.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

(за допомогою відеоконференцзв'язку)

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 26 січня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено частково клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гуменного О.В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, а саме до 13 год. 32 хв. 24. 03. 2017 року із визначенням застави у межах 15 625 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 50 000 000 (п'ятдесят мільйонів) гривень у національній грошовій одиниці та з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Новоборовиці Свердловського району Луганської області, українця, громадянина України, що має вищу економічну освіту, одруженого, який має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його матеріальне становище, доведеність прокурором всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, прийшов до висновку про доцільність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу з метою уникнення ризиків переховування його від органів досудового розслідування та суду.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 26 січня 2017 року.

Так, захисник ОСОБА_1, в поданій апеляційній скарзі, просить ухвалу слідчого судді скасувати як незаконну і необґрунтовану та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, захисник зазначає, що слідчим суддею не враховано, що органом досудового розслідування не наведено жодної обґрунтованої підстави про наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Далі в апеляційній скарзі захисник зазначає, що за два роки здійснення даного кримінального провадження, ОСОБА_3 жодного разу не порушив обраного відносно нього запобіжного заходу та не пропустив жодного судового засідання, що, на думку апелянта, свідчить про його належну процесуальну поведінку. Додає, що підозрюваний неодноразово виїжджав за кордон, проте з'являвся за кожним викликом та надавав детективу покази і не намагався уникнути допиту.

Також апелянт стверджує, що протягом всього часу здійснення кримінального провадження, ОСОБА_3 на робочому місці не було. В приміщення ПАТ «Укргазвидобування» він не заходив, а доказів, того що він намагався сховати або спотворити будь - яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в органів досудового розслідування не має. Додає, що підозрюваний навпаки добровільно надав речі, які знаходились за місцем його проживання детективам під час проведення обшуку.

Крім того, апелянт зазначає, що посилання детектива на те, що свідок ОСОБА_6 отримував від координаторів, без зазначення конкретних осіб, погрози своєму життю та здоров'ю не має відношення до ОСОБА_3, оскільки дана особа ОСОБА_3 невідома, а у своїх показах ОСОБА_6 не вказує про надходження погроз його життю та здоров'ю.

Далі апелянт зазначає, що підозрюваний фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, яка належить матері його дружини і до неї ані він, ані його дружина жодного відношення не мають, а мешкають без права розпорядження майном.

Одночасно зазначає, що клопотання фактично задоволено повністю, що додатково свідчить про те, що при ухваленні даного рішення, вказаний слідчий суддя не намагався проаналізувати подані документи, а копіював ухвалу із попереднього судового рішення.

Захисник ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати як незаконну та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає, що викладені в оскаржуваній ухвалі висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та вказує, що рішення ухвалене з істотними порушеннями вимог кримінально процесуального закону.

Так, на думку захисника, слідчий суддя безпідставно задовольнив клопотання детектива, при повній відсутності доказів, які підтверджують існування обставин, зазначених в статті 194 КПК України, оскільки підозра, висунута ОСОБА_3 не є обґрунтованою, базується виключно на припущеннях сторони обвинувачення, які протерічать доданим до клопотання матеріалам, а тому, як зазначає апелянт, не може переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_3, можливо, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Крім того, захисник зазначає, що протоколи обшуків, про які йде мова у клопотанні детектива не були додані до матеріалів, які обґрунтовують вимоги клопотання і тому є недопустимими доказами, а зазначення цих протоколів в якості документів, які обґрунтовують пред'явлену ОСОБА_3 підозру, на думку апелянта, означає, що рішення слідчим суддею прийнято не на підставі свого внутрішнього переконання, а на підставі інших не процесуальних чинників.

Також апелянт зазначає, що твердження слідства про те, що ОСОБА_3 не вжив заходів до припинення злочинної діяльності службових осіб підприємств - операторів шляхом скасування довіреностей, виданих на ім'я керівників операторів спільної діяльності, не має доказового значення, оскільки вжиття заходів до припинення злочинної діяльності відноситься до виключної компетенції співробітників правоохоронних органів, та взагалі не може ставитися в вину будь яким посадовим особам суб'єктів господарювання.

Далі в апеляційній скарзі, захисник вказує, що слідчим суддею не була надана оцінка обставинам та доказам, які наводила сторона захисту для спростування твердження щодо існування обґрунтованості висунутої ОСОБА_3 підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому, на думку апелянта, зазначене свідчить про недоведеність стороною обвинувачення неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначений в клопотанні детектива.

Крім того, апелянт вказує, що розмір застави є завідомо для непомірним для підозрюваного та суперечить статті 182 КПК України.

Одночасно, автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування пропущення строку зазначає, що резолютивна частина ухвали проголошена 26.01.2017 року, повний текст ухвали - 30.01.2017 року, а тому вважає, що пропущення строку на апеляційне оскарження є таким, що допущено з поважних причин. Додає, що після ознайомлення з повним текстом ухвали захисник зміг з'ясувати мотиви прийняття даного судового рішення та підготувати апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін,вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, щоапеляційні скарги захисників підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Клопотання захисника ОСОБА_2 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає такими, що підлягають задоволенню, оскільки, на переконання колегії суддів, цей строк пропущений з поважних причин.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52015000000000002, відомості про яке 04.12.2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, 4.4 ст.28 4.2 ст.366, ч,4 ст.28 ч,2 ст.205-1, ч.1 ст.388, ч.2 ст.364 KK України.

24.01.2017 року о 13 годині ОСОБА_3 затримано у порядку п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

24.01.2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

Детектив Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гуменний О.В., за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я., звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від26 січня 2017 року дане клопотання задоволено частково та застосовано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, а саме до 13 год. 32 хв. 24. 03. 2017 року із визначенням застави, що становить 50 000 000 (п'ятдесят мільйонів) гривень у національній грошовій одиниці та з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України щодо

Під час розгляду зазначеного клопотання, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не є доведеними.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_3 на свободу.

Враховуючи наведене, доводи сторони захисту щодо недоведеності обґрунтованості підозри ОСОБА_3 та відсутність ризиків його неналежної процесуальної поведінки містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами.

Твердження захисника ОСОБА_1 про належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки він з'являвся на у судові засідання, неодноразово виїжджав за кордон, добровільно надав речі, які знаходились за місцем його проживання, не є визначеними законом підставами для застосування щодо особи запобіжного заходу саме у вигляді домашнього арешту.

Посилання захисника ОСОБА_1 на показання свідків та посилання захисника ОСОБА_2 на протоколи обшуків, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження, проте стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри, що вбачається з доданих до клопотання матеріалів.

Крім того, не є предметом розгляду на даному етапі і доводи захисника ОСОБА_2 про твердження слідства щодо невжиття заходів до припинення злочинної діяльності службових осіб підприємств, оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті.

Посилання на місце проживання підозрюваного, а саме за адресою його матері, слідчим суддею суду першої інстанції взято до уваги при розгляді даного клопотання.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи захисника ОСОБА_2 щодо непомірного розміру застави.

Так, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі, який перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та становить 10 000 000, 00 (десять мільйонів) гривень, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

До такого висновку колегія судів дійшла з огляду на майновий стан підозрюваного, який повною мірою не був з'ясований під час розгляду клопотання слідчим суддею та з огляду на розмір заподіяних кримінальними правопорушеннями збитків і кількості підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що, у відповідності до ч. 3 п. 2 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою клопотання детектива Гуменного О.В. необхідно задовольнити, застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою, та визначити підозрюваному заставу в розмірі, який перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та становить 10 000 000, 00 (десять мільйонів) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити захиснику Степанову, який діє в інтересах ОСОБА_3, строк на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 26 січня 2017 року, якою задоволено частково клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ГуменногоО.В. та застосовано щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, а саме до 13 год. 32 хв. 24 березня 2017 року із визначенням застави у межах 15 625 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 50 000 000 (п'ятдесят мільйонів) гривень у національній грошовій одиниці та з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гуменного О.В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, а саме до 13 год. 32 хв. 24 березня 2017 року.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі, який перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в сумі 10 000 000 (десяти мільйонів) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ. вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у зазначеному розмірі на депозитний рахунок Апеляційного суду м. Києва.

В разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що

дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ______ ____

МасенкоД.Є. Глиняний В.П. Присяжнюк О.Б.