Постанова № 64737685, 10.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА

Справа №33/796/324/2017 Постанова винесена суддею Агафонов С.А.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Суддя в суді апел. інст..: Кепкал Л.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 16.12.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродження Житомирської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 16.12.2017 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у розмірі 600 н.м.д.г., що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Згідно постанови суду, ОСОБА_3 17.09.2016 року о 07 год. 55 хв. керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Києві по вул. В. Гетьмана, 27-Д, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія проводився у прису4тності двох свідків із застосуванням приладу «Драгеру» ARHK 0514 тест № 82 результат тестування, 0, 98%, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На постанову суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 16.12.2017 року скасувати ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП .

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на те, що суд першої інстанції порушив законні права на безпосередню участь під час судового засідання та на захист своїх прав та інтересів, оскільки розглянув справу по суті за його відсутності. Більше того, суд виніс судове рішення без повного та об'єктивного з'ясування обставин справи так, як не допитав свідків події, інспекторів патрульної служби, не вислухав пояснення ОСОБА_3, не дослідив жодного доказу крім постанови і протоколу.

Щодо обставин події, то ОСОБА_3 в апеляційній скарзі зазначає, що в день складення протоколу про адміністративне правопорушення ніяких алкогольних напоїв не вживав і був у тверезому стані, а випив лише розчин валеріани, який придбав в аптеці як заспокійливе, оскільки дуже сильно посварився з дружиною та перебував у стані сильного душевного хвилювання. Тому після випитого розчину валеріани, міг виникнути підозрілий запах з порожнини рота.

Звертає увагу апеляційного суду на ту, обставину, що автомобіль використовує в робочих цілях і позбавлення права керування ним ставить ОСОБА_3 у дуже скрутне становище, по скільки він не має іншого способу заробітку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта, який підтримав апеляційну скаргу просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 був належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, про що свідчить його розписка ( а.с. 11).

Разом з тим, з долученої до апеляційної скарги копії клопотання ОСОБА_3 вбачається, що він 15 грудня 2016 року до Солом'янського районного суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тривалим його захворюванням. Однак, оригінал даного клопотання в матеріалах справи відсутній, відповідно судом таке клопотання не розглядалось.

Вказані обставини свідчать про порушення судом першої інстанції вимог ст.. 268 КУпАП. Разом з тим зазначені обставини не є безумовними підставами для скасування постанови суду, оскільки в повному обсязі права, передбачені ст. 268 КУпАП ОСОБА_3 були реалізовані в суді апеляційної інстанції, в тому числі шляхом надання пояснень, заявлення клопотань та ін.

Що стосується правильності притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, то винуватість ОСОБА_3 у тому, що він 17.09.2016 року о 07 год. 55 хв. по вул.В.Гетьмана, 27-Д в м. Києві керував автомобілем «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «А» ПДР України, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення, висновком тесту Драгер та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом ( відео реєстратора) № АА00301 працівників патрульної поліції, що відзняті при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення АП2 №039988 від 19.09.2016 р.

При цьому правильність проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер в присутності двох свідків, фактично не оспорюється і самим ОСОБА_3, як і не оспорюються результати такого тесту. ОСОБА_3 посилався в апеляційній скарзі лише на те, що такий результат тесту могло показати вживання ним кардіо - седативних препаратів ( валеріани), проте, належних та допустимих в цій частині доказів, останній ні суду першої, ні апеляційної інстанцій не надав.

На підставі наведеного, притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності є законним та обґрунтованим.

Що стосується накладеного на ОСОБА_3 адміністративного стягнення, правильність якого оспорюється апелянтом, то як вбачається з приписів ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують стягнення.

Цих вимог закону дотримався суд першої інстанції, та враховуючи характер вчиненого, конкретні обставини вчинення останнім правопорушення та дані про особу правопорушника, за відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано прийшов до висновку про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 600 н.м.д.г., що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На думку апеляційного суду, адміністративне стягнення на ОСОБА_3 накладене з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_3 на те, що автомобіль ним використовується у робочих цілях, а тому, позбавлення його права керування транспортними засобами ставить його у дуже скрутне становище, не є підставою для зміни чи скасування постанови суду, адже стягнення накладено з дотриманням вимог закону та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, і крім того, чинним КУпАП не передбачено можливості накладення більш м'якого стягнення, ніж те, що передбачене санкцією статті.

Що стосується прохання в апеляційній скарзі про закриття провадження у справі в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, то вони також є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. З матеріалів справи ж вбачається, що правопорушення ОСОБА_3 вчинено 17 вересня 2016 року, а адміністративне стягнення накладено 16 грудня 2016 року, тобто в межах трьох місяців з дня вчинення.

Зважаючи на вищевикладене, підстав для зміни чи скасування постанови суду та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 не вбачаю.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И Л А :

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 16.12.2017 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва Л.І. Кепкал