Ухвала суду № 64737531, 09.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/10435/16-ц Головуючий у 1 - й інстанції: ПарамоновМ.Л.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/1529/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Панченка М.М.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» Щербака Гліба Ілліча на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року про відмову в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Діта ЕстФарм», -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року відмовлено в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко ІнниВіталіївни, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Діта ЕстФарм».

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» Щербак Гліб Ілліч подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду обставинам справи не відповідають. Поза увагою суду залишилося те, що скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» в межах наданого державним виконавцем строку для добровільного виконання рішення про стягнення коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діта ЕстФарм» перерахувало необхідну суму за вказаними державним виконавцем реквізитами, тобто, добровільно виконало рішення в повному обсязі, без застосування будь-яких примусових заходів виконання. Вказаний факт підтверджується рядом документів та встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили, а саме ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року. Зазначив, що за таких обставин у державного виконавця не було правових підстав для винесення постанови про арешт майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» та додаткового стягнення 2 303 974,40 грн., як недоплаченої в порядку виконання рішення суми заборгованості і виконавчого збору. Судом першої інстанції не було враховано, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору наразі вже скасована іншим судовим рішенням, а тому наявні правові підстави для повернення стягнутих на її підставі сум на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна».

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» Щербак Гліб Ілліч повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазур Геннадій Іванович проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, так як вона є законною та обґрунтованою.

Представник заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Діта ЕстФарм» в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебував виконавчий лист № 753/180609/15, виданий Дарницьким районним судом м. Києва на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 23 червня 2015 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діта ЕстФарм» 571 968,08 доларів США.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни від 22 грудня 2015 року було відкрито виконавче провадження № 49710876 з виконання виконавчого листа № 753/180609/15.

Супровідним листом від 23 грудня 2015 року копію постанови від 22 грудня 2015 року було направлено на адресу боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» з повідомленням про необхідність добровільного погашення боргу в семиденний строк з моменту отримання постанови.

25 грудня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» направило на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлення про повне самостійне виконання рішення за виконавчим листом № 753/180609/15 з оригіналом платіжного доручення від 24 грудня 2015 року про сплату на реквізити, зазначені державним виконавцем в повідомленні про добровільне виконання від 23 грудня 2015 року, суми коштів в розмірі 13 153 721,53 грн., що, станом на дату сплати, за офіційним курсом НБУ еквівалентно 571 968,08 доларів США.

Вказане повідомлення отримано Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 28 грудня 2015 року.

Розпорядженням державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 385/13 від 11 січня 2016 року зобов'язано перерахувати кошти в сумі 13 153 721,53 грн. на рахунок Міністерства юстиції України в АТ «Укрексімбанк» для подальшого конвертування в долари США та перерахування на рахунок стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діта ЕстФарм».

Листом від 22 лютого 2016 року АТ «Укрексімбанк» повідомило Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про отримання від Національного Банку України повідомлення про не підтвердження можливості здійснення операцій з купівлі іноземної валюти за розпорядженням № 385/13 від 11 січня 2016 року, у зв'язку з недостатністю ряду документів.

16 березня 2016 року АТ «Укрексімбанк» здійснено операцію з купівлі іноземної валюти за розпорядженням державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, конвертовано 13 153 721,53 грн. в іноземну валюту - долари США за офіційним курсом НБУ станом на дату конвертації, та отримано суму в розмірі 488 009,91 доларів США, яку перераховано на реквізити стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діта ЕстФарм».

23 березня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діта ЕстФарм» повідомило Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про неповне виконання за виконавчим листом № 753/180609/15. Стягувач повідомив, що в порядку виконання рішення отримано 487 683,05 доларів США, таким чином, залишок суми, яка підлягає стягненню, становить 84 285,03 доларів США.

20 квітня 2016 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко ІннаВіталіївна, у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» в добровільному порядку рішення про стягнення коштів в визначений строк та наявність боргу в розмірі 84 285,03 доларів США, виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 8 428,50 доларів США.

13 травня 2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника.

07 червня 2016 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу ПАТ «Сітібанк» направлено платіжні вимоги про стягнення коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна».

Розпорядженням державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 385/13 від 15 червня 2016 року кошти в сумі 2 322 585,83 грн., які надійшли на рахунки відділу в порядку примусового виконання виконавчого листа № 753/180609/15, в розмірі 2 111 441,73 грн. зобов'язано перерахувати на рахунок Міністерства юстиції України в АТ «Укрексімбанк» для подальшого конвертування в долари США та перерахування на рахунок стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діта ЕстФарм», в розмірі 211 144,10 грн. - на рахунок казначейської служби в якості виконавчого збору.

29 червня 2016 року АТ «Укрексімбанк» здійснено операцію з купівлі іноземної валюти за розпорядженням державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, конвертовано 2 111 441,73 грн. в іноземну валюту - долари США за офіційним курсом НБУ станом на дату конвертації, та отримано суму в розмірі 83 958,17 доларів США, яку перераховано на реквізити стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діта ЕстФарм».

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13 липня 2016 року знято арешт з коштів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна», у зв'язку з надходженням на депозитний рахунок відділу суми коштів, достатньої для повного погашення боргу та виконавчого збору.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13 липня 2016 року закінчено виконавче провадження № 49710876 у зв'язку з повним фактичним виконанням виконавчого документу.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року, задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» на дії і рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, визнано неправомірним дії державного виконавця по стягненню з боржника виконавчого збору в розмірі 8 428,50 доларів США та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни від 20 квітня 2016 року у виконавчому провадженні № 49710876 про стягнення виконавчого збору.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни у виконавчому провадженні № 49710876, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» просило визнати неправомірною і скасувати постанову державного виконавця від 13 травня 2016 року про арешт коштів боржника, визнати неправомірними дії по стягненню з боржника додаткових коштів в розмірі 2 303 974,40 грн. та зобов'язати їх повернути, визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо не закінчення виконавчого провадження № 49710876. В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що боржником у встановлений виконавцем строк було добровільно та в повному обсязі виконано рішення про стягнення коштів на користь ТОВ «Діта ЕстФарм», що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а тому накладення арешту на кошти товариства та стягнення в порядку виконання рішення додаткових сум і виконавчого збору є безпідставним і незаконним.

Відмовляючи Товариству з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем в ході здійснення виконавчого провадження не було допущено порушень законодавства, накладення арешту на майно боржника і додаткові стягнення відбулися у зв'язку з неповним виконанням рішення про стягнення коштів, що підтверджується матеріалами справи, а тому, правові підстави для визнання дій і рішень виконавця неправомірними відсутні.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає наявним в матеріалах справи доказам та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги його не спростовують, з наступних підстав.

Так, право державного виконавця накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках,

інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей, закріплене в статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, який був чинним на момент вчинення оскаржуваних виконавчих дій.

Стаття 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року встановлює, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

У відповідності до частини 2 цієї статті, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у

банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Як вказано в пунктах 4.1.8, 4.1.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, в редакції, що діяла станом на час винесення оскаржуваної постанови державного виконавця про арешт коштів боржника, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.Виходячи з сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства, вбачається, що державний виконавець виносить постанову про накладення арешту на кошти боржника у випадку провадження виконавчих дій в порядку примусового виконання рішення про стягнення коштів.

Як встановлено з наявних у справі та досліджених судом копій матеріалів виконавчого провадження № 49710876, станом на дату винесення оскаржуваної постанови державного виконавця від 13 травня 2016 року про накладення арешту на кошти боржника, рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діта ЕстФарм» коштів в розмірі 571 968,08 доларів США в повному обсязі виконано не було, оскільки, як вбачається з листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Діта ЕстФарм» від 23 березня 2016 року, в порядку виконання рішення на рахунки стягувача надійшло лише 487 683,05 доларів США.Таким чином, оскільки фактичне виконання рішення в повному обсязі у відповідності до визначених у виконавчому листі сум не відбулося, то у державного виконавця виникли правові підстави для здійснення виконавчих дій з примусового виконання, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного і обґрунтованого висновку про те, що, приймаючи оскаржувану постанову від 13 травня 2016 року про накладення арешту на кошти боржника, державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та не допустив порушення вимог законодавства.

Підстави для закінчення виконавчого провадження визначені в статі 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року.

Однією із таких підстав є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. (пункт 8 частини 1)

До моменту фактичного виконання рішення, тобто, до стягнення на користь кредитора в повному обсязі всіх належних за виконавчим документом сум, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (стаття 11 Закону)

Так як, внаслідок коливань офіційного курсу валют, сплачена боржником в національній валюті сума коштів виявилася недостатньою для погашення всієї суми боргу за виконавчим документом № 753/180609/15, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження № 49710876, здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, зокрема, стягнення недоотриманої суми коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна», є законним, а тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правові підстави для визнання таких дій неправомірними відсутні.

Частина 3 ст. 387 ЦПК України визначає, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки в ході судового розгляду з'ясовано, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було обґрунтовано накладено арешт на кошти боржника в виконавчому провадженні № 49710876 Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» та стягнуто кошти з рахунків боржника для забезпечення реального виконання рішення суду в повному обсязі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що в ході вчинення оскаржуваних виконавчих дій не було допущено порушень закону та правильно відмовив у задоволенні скарги.

Доводи апеляційної скарги про те, що в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року, суд зазначив про повне виконання боржником виконавчого документа № 753/180609/15 шляхом сплати грошових коштів в розмірі 13 153 721,53 грн., що свідчить про неправомірність дій державного виконавця по вчиненню заходів з примусового виконання рішення в виконавчому провадженні № 49710876, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на наступне.

Так, як вбачається зі змісту ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2016 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року, предметом оскарження в даній цивільній справі була постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20 квітня 2016 року про стягнення виконавчого збору. В процесі розгляду вказаної справи питання правомірності винесення постанови державного виконавця від 13 травня 2016 року про накладення арешту на кошти боржника та правомірності додаткового списання коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» не досліджувалося та не перевірялося.

За таких обставин, вбачається, що у вказаних справах предмети оскарження є різними, а тому встановлені ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2016 року та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року обставини не мають визначеного ст. 61 ЦПК України преюдиційного значення для розгляду цієї скарги.

Доводи апеляційної скарги про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» в повному обсязі виконало рішення про стягнення коштів, оскільки у визначений виконавцем строк перерахувало на рахунок ДВС належну до стягнення суму, що є безумовною підставою для закінчення виконавчого провадження, колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.

Як вбачається з виконавчого листа № 753/180609/15, борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Діта ЕстФарм» складає 571 968,08 доларів США.Саме про такий обсяг фінансових зобов'язань перед стягувачем був повідомлений боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження № 49710876.

Разом з тим, визначивши на власний розсуд порядок виконання свого зобов'язання, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» також самостійно обрало і валюту виконання.

При цьому, сплачуючи суму стягнення не в валюті зобов'язання - доларах США, а в національній валюті - гривні, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» добровільно прийняло на себе можливі валютні ризики, пов'язані з її подальшою конвертацією та можливим знеціненням до моменту безпосереднього зарахування на рахунки стягувача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» не було позбавлено можливості і права погасити свій борг у визначеній в виконавчому листі валюті - доларах США, проте не вчинило таких дій.

З огляду на таке, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що сплата ним 13 153 721,53 грн. свідчить про фактичне виконання рішення в повному обсязі.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» Щербака Гліба Ілліча відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» Щербака Гліба Ілліча відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: