Рішення № 64737393, 06.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Волошиної В.М., Кирилюк Г.М.

при секретарі: Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року

в справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення завдатку за неналежне виконання обов'язків.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до фізичної особи - підприємця (надалі - ФОП) ОСОБА_1 про стягнення завдатку за неналежне виконання зобов'язання, в подвійному розмірі, в сумі 188 628 грн.

Зазначала, що 21 листопада 2015 року нею в касу ФОП ОСОБА_1, на забезпечення договору купівлі-продажу перуки «Киноно» № 2278 вартістю 3500 дол. США, було внесено грошові кошти, в сумі 600 Євро та 2850 дол. США, що разом склало 3500 дол. США, на підтвердження чого їй було видано товарний чек, в якому зазначено суму завдатку, вартість перуки, її ідентифікуючі ознаки.

За усною домовленістю виготовлення перуки повинно було складати три тижні, між тим, станом на 16 січня 2016 року замовлення виготовлено не було, у зв'язку з чим вона звернулася з вимогою до відповідача, проте зобов'язання виконано не було, не повернуто їй і грошові кошти.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 188628 грн. завдатку та 1886 грн. 28 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність рішення суду вимогам матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення районного суду та постановити по справі нове рішення про відмову у позові.

Колегія суддів, вислухавши представника відповідача, яка підтримала апеляційну скаргу, ОСОБА_2, яка просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, враховуючи таке.

Як убачається з матеріалів справи та долученого до справи скріншоту, в мережі Інтернет на сайті hairhop.com.ua ФОП ОСОБА_1 розмістив інформацію про здійснення ним послуг по реалізації перук (а.с.87).

Встановлено, що 21 листопада 2015 року ОСОБА_2 з метою придбання перуки «Николь» № 2278, а не «Киноно», як помилково вказано позивачкою, вартістю 3500 дол. США., в касу ФОП ОСОБА_1 було внесено грошові кошти, в сумі 600 Є та 2850 дол. США, що відповідало сумі грошових коштів 3500 дол. США.

Вказані обставини підтверджено поясненнями представника відповідача, а також даними, які містяться в долученому до матеріалів справи товарному чеку від 21 листопада 2015 року, виданому ФОП ОСОБА_1, оригінал якого долучено до справи в суді апеляційної інстанції (а.с.5,85).

Зі змісту товарного чеку не вбачається дата виконання зобов'язання, проте позивачка, даючи пояснення, вказувала, що під час сплати грошових коштів, працівник ФОП ОСОБА_1, який оформляв чек, повідомив її про строк виконання замовлення через три тижні.

Встановлено, що зобов'язання боржником не виконано, ОСОБА_2 не видано перуку, не повернуто й сплачених нею грошових коштів (а.с.9-14).

Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з доведеності сплати позивачкою в касу відповідача грошових коштів, на суму 3500 дол. США., та невиконання боржником зобов'язання.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що в наданому ОСОБА_2 чеку не міститься посилання на те, кому він виписаний та не вказано коли перуку мали передати, колегія суддів визнає таким, що не спростовують висновків районного суду про сплату позивачкою відповідачу грошових коштів, у сумі 3500 дол. США, та відсутності доказів виконання зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

Враховуючи положення ст. 545 ЦК України, відсутність у товарному чеку інформації про те, на ім'я кого він виписаний та строк виконання зобов'язання колегією суддів трактуються на користь позивачки, остільки саме у неї знаходився оригінал товарного чеку, а ця обставина свідчить про невиконання боржником зобов'язання.

Долучений до справи відповідачем товарний чек від 23 листопада 2015 року не свідчить про те, що саме на виконання замовлення ОСОБА_2 було видано перуку особі, яка на чеку вказала : ОСОБА_3 і поставила підпис, остільки, як пояснив представник ФОП, вказану особу не було ідентифіковано, до того ж відповідно до змісту чеку, було видано перуку «Николь» 2278 блонд, в той час як позивачкою сплачено кошти за перуку «Николь» 2278 (а.с.85,86).

Враховуючи ту обставину, що оригінал чеку про сплату ФОП ОСОБА_1 3500 дол. США за перуку «Николь» знаходився у позивачки, а доказів виконання зобов'язання боржником не надано, тому колегія суддів визнає законними висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав до стягнення з боржника на користь ОСОБА_2 сплачених нею грошових коштів.

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки районного суду про необхідність стягнення внесених позивачкою коштів в сумі 2850 дол. США, що еквівалентно 76494 грн. та 600 Євро, що еквівалентно 17820 грн., а всього 94314 грн., у подвійному розмірі.

Згідно із ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до положень ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або нерухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Отже, завдаток є доказом самого факту існування зобов'язання та способом забезпечення виконання зобов'язання.

Сума завдатку може бути будь-якою, проте вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання.

Матеріалами справи доведено, що позивачкою на виконання умов договору купівлі-продажу перуки «Николь» у касу ФОП внесено вартість товару у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Отже, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникнути на підставі договору купівлі-продажу.

Разом з тим, порушення вимоги про письмову форму правочину про завдаток тягне його нікчемність ( ч. 2 ст. 547 ЦК).

Тому, здійснення правочину щодо завдатку не може доказуватися навіть розпискою одержувача завдатку.

З огляду на викладене, внесена позивачкою сума грошових коштів, у сумі 2850 дол. США та 600 Євро, що правомірно визначена районним судом на загальну суму 94314 грн., не є завдатком, а тому вважається авансом (ч. 2 ст. 570 ЦК України), який і підлягає стягненню з боржника.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції, як постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає зміні шляхом зменшення суми грошових коштів, що підлягають стягненню з ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 з 188628 грн. до 94314 грн.

Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України, підлягають зменшенню й судові витрати по справі з 1886 грн. 28 коп. до 943 грн. 14 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313 - 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року змінити шляхом зменшення суми грошових коштів, що підлягають стягненню з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 з 188 628 грн. до 94 314 грн. й судові витрати по справі з 1886 грн. 28 коп. до 943 грн. 14 коп.

Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Справа № 759/4357/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/15170/2016; 22-ц/796/1847/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Величко Т.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.