Ухвала суду № 64736146, 25.01.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

25 січня 2017 р. Справа № 804/3830/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі Попович Н.М.

за участі сторін:

представника заявника Бібленко І.В.

прокурора Фіночко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про розстрочення виконання судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2016 року представник Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" за довіреністю Клімовська О.В. звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про розстрочення виконання постанови від 03.11.2016 р. по справі № 804/3830/16 за позовом Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування вказаної заяви, заявник зазначив, що у зв'язку з важким фінансовим станом, відсутністю достатнього обсягу грошових коштів, наявністю заборгованості перед ДПП «Кривбаспромводопостачання», НАК «Нафтогаз України», ДТЕК «Дніпрообленерго» та іншими контрагентами, ДП "Криворізька теплоцентраль" не має можливості сплатити податковий борг з податку на додану вартість згідно постанови суду від 03.11.2016 року, тому просить розстрочити її виконання на 60 місяців, починаючи з 01.01.2017 року.

В судовому засіданні 25.01.2017 р. представник заявника підтримав подану заяву та просив її задовольнити.

Прокурор проти вказаної заяви заперечував, зокрема зазначивши, що боржником не доведено наявності підтверджених відповідними доказами виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочення виконання судового рішення, а також обставин, які підтверджують, що запропоновані умови розстрочки є реальними та обґрунтованими, та не призведуть до ухилення від своєчасного виконання рішення суду. Крім того, прокурор зазначив, що за період з 01.11.2016 р. по 18.01.2017 р. за надані послуги з виробництва та постачання теплової енергії на рахунок ДП «Криворізька теплоцентраль» надійшли кошти в сумі 79 412 163,34 грн., з яких 10 106 775,61 грн. перераховано на рахунок НАУ «Нафтогаз України», що свідчить про платоспроможність підприємства. Враховуючи вказані обставини, просив суд відмовити у задоволенні заяви.

Представник стягувача - Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надав клопотання про розгляд заяви без його участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 804/3830/16 за позовом Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення податкового боргу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 року позовні вимоги Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області задоволено повністю, стягнуто з ДП «Криворізька теплоцентраль» податковий борг з ПДВ в розмірі 11 423 409,00 грн.

Зазначена постанова суду сторонами не оскаржувалась, та набрала законної сили.

22.12.2016 року представник боржника - Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" за довіреністю Клімовська О.В. звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про розстрочення виконання постанови від 03.11.2016 р. на 60 місяців, починаючи з 01.01.2017 року.

При вирішенні поданої заяви, суд виходить з наступного.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 р. визначено, що судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права і згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства є обов'язковим до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Також, ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

З аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що застосування як відстрочення, так і розстрочення виконання судового рішення є можливим лише як виняток із загальних правил виконання судових рішень, та лише за наявності обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення або ускладнюють його виконання, підтверджених документально. При цьому, такі заходи мають застосовуватися лише з метою створення оптимальних умов для належного та якісного виконання судового рішення в адміністративній справі. Суд також зазначає, що сама по собі відсутність коштів або скрутне фінансове становище боржника не є достатньою підставою для надання йому переваг у вигляді перенесення строку виконання обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань на інший час, оскільки підприємство зобов'язане належним чином стежити за фінансовими потоками і зобов'язаннями, управляти грошовими надходженнями і витратами, включаючи сплату податків.

Проаналізувавши надані суду документи та вивчивши зазначені у заяві обставини, суд зазначає, що вказаних обставин не достатньо для того, щоб дійти висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

Так, посилання заявника на Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217, не може вказувати на об'єктивні обставини неможливості своєчасно виконати рішення суду, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 Порядку, цей Порядок визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки. А відтак, прийняття цього нормативно-правового акта не може безпосередньо впливати на виконання судового рішення про примусове стягнення з підприємства податкового боргу.

З вказаною позицією погоджується і Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 08.06.2016 р. по справі № 804/4180/15 за позовом Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» про стягнення заборгованості.

Таким чином, для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення особа, яка звернулась з відповідною заявою, повинна довести суду наявність підтверджених відповідними доказами виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а також обставин, які підтверджують, що запропоновані умови відстрочки, розстрочки, зміни способу виконання судового рішення є реальними та обґрунтованими, та не можуть призвести до ухилення від виконання рішення суду.

Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» таких доводів у своїй заяві про розстрочення виконання постанови суду не навело, відповідних доказів на їх підтвердження не надало.

Суд також враховує позицію прокурора, яким зазначено, що за період часу з 01.11.2016р. по 18.01.2017 р. на рахунок ДП «Криворізька теплоцентраль» від населення, організацій, промислових підприємств і бюджетних установ в якості оплати надійшли кошти в сумі 79 412 163,34 грн. за надані послуги з виробництва та постачання теплової енергії, а також в рахунок стягнення заборгованості в інтересах підприємства. Однак, за вказаний період ДП «Криворізька теплоцентраль» провела лише одну транзакцію, а саме 17.11.2016 р. на рахунок НАК «Нафтогаз України» перераховано кошти у розмірі 10 106 775.61 грн., що свідчить про платоспроможність підприємства, наявність коштів на його рахунках та можливість сплачувати заборгованість у більшій сумі, ніж відповідач зазначає у заяві про розстрочення постанови суду.

Представником ДП «Криворізька теплоцентраль» у судовому засіданні додаткових пояснень чи обґрунтованих доводів, які б спростовували зазначені прокурором обставини, надано не було.

Відповідно до приписів статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» про розстрочення виконання судового рішення по справі № 804/3830/16 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про розстрочення виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 р. - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений 01.02.2017 р.

Суддя В.В. Чорна