Ухвала суду № 64735400, 07.02.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/1340/16Головуючий у 1-й інстанції Варневич Л.Б. Провадження № 22-ц/789/130/17 Доповідач - Бершадська Г.В.Категорія - 30

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бершадської Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Ткач О. І.,

з участю секретаря Бріль В.Л.,

у відсутності сторін

розглянула в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду від 29 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю магазин "Оріон" про визнання договору дійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Кременецького районного суду від 29 листопада 2016 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу суду на те, що відповідачка визнала позов повністю, а тому наведені ним факти набувають безспірного характеру і не підлягають доказуванню.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про день та час слухання справи, в судове засідання не з'явилися та не повідомили про причини своєї неявки.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ магазин «Оріон», який укладено 16 квітня 2016 року між ним та ОСОБА_2; визнати за ним право власності на частку в статутному капіталі товариства в розмірі 65 % статутного капіталу, що складає 13 000 гривень, посилаючись на те, що на підставі вищевказаного договору, ОСОБА_2 продала йому свою частку в статутному капіталі в розмірі 65% статутного капіталу, проте відмовилася від нотаріального посвідчення даного договору, а тому він не може зареєструвати його.

До позовної заяви позивач долучив лише фотокопію вищезазначеного договору, вірність якої належним чином не посвідчена (а.с.9).

Згідно даного договору частка ОСОБА_2 у статутному капіталі ТзОВ магазин "Оріон" становить 65% та складає 13 000 грн. В договорі вказано про п'ятьох засновників товариства (розмір їх часток відсутній), в числі яких ОСОБА_1 не значиться.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не брали участі в попередньому судовому засіданні 3 жовтня 2017 року (а.с.56), однак в цей день у канцелярії суду зареєстрована заява ОСОБА_1, в якій він просить розгляд справи здійснювати без його участі, зазначає, що позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити (а.с.53) та заява ОСОБА_2 про повне визнання нею позовних вимог і розгляд справи у її відсутності (а.с.54).

В судове засідання суду першої інстанції сторони також не з'явились.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.

Колегія погоджується з таким висновком.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 53 ЗУ "Про господарські товариства" та ст. 147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Відповідно до ст.ст. 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України докази для підтвердження своїх вимог та заперечень подаються до початку розгляду справи по суті.

В матеріалах справи відсутні установчі документи товариства.

Вказівка у фотокопії договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі щодо частки в статутному капіталі та її розміру, щодо числа засновників та про небажання їх скористатись переважним правом на придбання частки в статутному капіталі не є належним доказом зазначених фактів.

За вказаних обставин, суд вірно, за наявними доказами відмовив у задоволенні позову.

Посилання апелянта на те, що заява відповідачки про визнання позову є достатньою для задоволення його позовних вимог і відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини справи не підлягають доказуванню, не заслуговують уваги суду.

Відповідно до ч.ч. 2,4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

Таким чином, суд повинен з'ясувати обставини справи та вирішити питання про наявність чи відсутність правових підстав для його задоволення та в залежності від встановленого вирішити питання визнання відповідачем позову. Тобто, у разі неприйняття визнання відповідачем позову, суд відмовляє у його задоволенні.

Відсутність ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову, не є тим процесуальним порушенням, яке впливає на законність прийнятого судового рішення та не може бути підставою для його скасування.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Крім цього, колегія зазначає, що визнання відповідачкою позову свідчить про відсутність спору.

Згідно ч. 1 ст. 24 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-які спори.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кременецького районного суду від 29 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.В. Бершадська