Рішення № 64734821, 03.02.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2017 Справа №607/9052/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючого - судді Братасюка В.М.

- за участю секретаря Чичкевич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж Тернопільміськтеплокомуненерго Тернопільської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач КПТМ Тернопільміськтеплокомуненерго Тернопільської міської ради звернулось до суду із уточненими позовними вимогами до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів 6560,73 гривень заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, посилаючись на те, що їм як власникам квартири АДРЕСА_1 надаються послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, однак в добровільному порядку вони не проводять оплату за отримані послуги, в результаті чого утворилася заборгованість.

В судове засідання представник позивача не зявилася, подано заяву про розгляд справи у відсутності представника, уточнені позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, хоча про день та час розгляду справи був повідомленний належним чином, 12.09.2016 року подав заперечення відносно позову, вважає ціну позову завищеною внаслідок необґрунтованого завищення вартості наданих комунальних послуг та вважає за доцільне залучити до участі у справі ОСОБА_2. як особу , котра в пордяку спадкування набула право власності на 1\2 ідеальну частку квартири.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, 30.01.2017 року подала суду письмові пояснення відповідно до яких зазначає, що прибути в судове засідання не має можливості, позовні вимоги не визнає, оскільки з 10.05.2011року в квартирі АДРЕСА_1 не проживає і відповідно не користується послугами з централізованого опалення та постачання гарячої води, договру з позивачем про надання послуг не укладала.

Дослідивши та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 05.04.2011року розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу Серії І-ИД №037571 виданим Відділом ДРАЦСу Тернопільського міського управління юстиції.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 31.05.2011 року у справі № 2-3708/11 проведено розподіл спільного майна подружжя ОСОБА_2, а саме квартири АДРЕСА_2 в М.Тернополі, згідно якого визнано право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частині квартири.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована та проживає з 10.05.2011 року і даний час в квартирі АДРЕСА_3, що підтверджується довідкою Виробничо житлово-експлуатаційного обєднання №2.

Відповідно до довідки, виданої ПП «Вікторія-М» від 30.06.2016 року відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1

Позивач КПТМ Тернопільміськтеплокомуненерго Тернопільської міської ради здійснює забезпечення вказаного житла тепловою енергією.

За період з 01.08.2012 року по 01.04.2015 року відповідачами заборговано підприємству 6560,73 гривень, про що свідчить надана КПТМ Тернопільміськтеплокомуненерго ТМР виписка з особового рахунку від 06.04.2016року.

На попередження про сплату заборгованості, добровільно вказану суму відповідачами не сплачено.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки можуть виникати з актів цивільного законодавства. У випадках встановленими такими актами, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів держаної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З гідно з вимогами ст. 19 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Пунктом 1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений обовязок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Отже умови типового договору, що набули юридично обовязкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обовязковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відсутність письмової форми договору між позивачем та відповідачами не звільняє від належного виконання своїх зобовязань, так як послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води позивачем надаються, відповідачі відповідно до ст.527 ЦК України зобовязані виконувати свій обовязок по оплаті таких послуг.

Договір про надання послуг сторонами не укладався, проте відсутність відповідного договору не є підставою для звільнення від оплати наданих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оскільки згідно зі ст. 11 ЦПК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є надання послуг та їх отримання відповідачем.

Відповідачі від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлялися, однак їх не оплачували у повному обсязі та не подали належних та допустимих доказів того, що вони не користувалися послугами з централізованого опалення та постачання гарячої води.

За нормами ст.160 Житлового кодексу Української РСР, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до вимог ст.162 Житлового кодексу Української РСР, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до положень, викладених у п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 322 Цивільного кодексу України, передбачено, що власник майна зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором і законом.

Якщо жиле приміщення належить особі на праві власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа (ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких витратах визначається його власником і обов'язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст. 156 ЖК УРСР).

З огляду на вище зазначене, обовязок щодо оплати вартості покладається на власника квартири, оскільки за відповідачами визнано право власності по 1/2 частині квартири №263 у багатоквартирному будинку по вул.Курбаса, 6 в Тернополі, який обслуговується позивачем, частково проводиться оплата за надані послуги, тому суд вважає, що між сторонами існують правовідносини.

Відповідачами не надано суду заперечень на позов або доказів, які б спростовували наявність перед позивачем боргу, в судовому засіданні їх не здобуто.

В силу приписів ст. 541 ЦК України, солідарний обовязок виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема в разі неподільності предмета зобов'язання, що і має місце в даному випадку, оскільки хоча квартира належить відповідача на праві спільної часткової власності, однак послуги з опалення та постачання гарячої води є централізованими (неподільними).

Враховуючи вищенаведені обставини справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що в даному випадку мають місце порушення відповідачами прав позивача, а тому позов слід задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів 6560,73 гривень заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води та судові витрати понесенні позивачем по справі в розмірі 1378гривень.

Керуючись ст.ст. 156, 160, 162 Житлового Кодексу Української РСР, п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. № 572, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.с.11, 526, 322 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212, 232, 233 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1), ОСОБА_2 (код невідомий) в користь Комунального підприємства теплових мереж Тернопільміськтеплокомуненерго Тернопільської міської ради 6560,73 гривень заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води та 1378 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяОСОБА_3