Ухвала суду № 64734682, 09.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/6266/14 Головуючий у 1 інстанції: Дубель Р.М.

Провадження № 88-ц/783/2/17 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Приколоти Т.І.

суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.

з участю секретаря Іванової О.О.

з участю представникав позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Городній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Львівської області від 8 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про стягнення шкоди,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ПАТ «Український державний експортно-імпортний банк», з урахуванням змінених та збільшених позовних вимог, прийнятих судом, про стягнення майнової шкоди шляхом стягнення суми вкладу та повернення грошових коштів в розмірі 57 335 доларів США, що еквівалентно 897 120,69 грн., 3 000 Євро, що еквівалентно 58 061,32 грн.

В обґрунтування позову посилався на те, що 12 квітня 2010 року, 20 вересня 2011 року, 27 грудня 2011 року та 28 травня 2012 року у Дрогобицькому відділенні ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» уклав депозитні договори № 38875-28701, № 38875-29721, № 38875-31561 та 138875-31856, відповідно за якими вніс 33 675 доларів США, 13 700 доларів США, З 000 Євро, та 10 000 доларів США на рахунки у банку у повній відповідності до умов вищезазначених договорів. Зазначені договори зі сторони банку були скріплені відтиском печатки та власним підписом крівника відділення ОСОБА_5

Крім цього, отримав квитанції до договорів, в яких містяться підпис та печатка Каса № 1». Зазначає, що спірні кошти хотів розмістити саме в даному банку, оскільки такий є державним, має бездоганну репутацію та вклади у ньому гарантовані бюджетом України. Він не мав жодних сумнівів щодо правильності процедури оформлення вкладу та дій керівника установи. Йому видали всі необхідні документи, які підтверджують укладення договору та його виконання в майбутньому. В подальшому, як стало відомо, рахунки ОСОБА_5 не відкрила та не зареєструвала, кошти не повернула. Відкриття банківських рахунків та облікування на них грошових коштів на підставі укладеного договору банківського вкладу є обов'язком банку (ч.3 ст. 1058, ч.2 ст. 48 ЦК України, п. 2.1. Положення про порядок здійснення банками України вкладних депозитних операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року №516). Відсутність реєстрації договору, і як наслідок, необлікування на рахунках грошових коштів, на підставі укладеного договору належить кваліфікувати як невиконання банком своїх обов'язків за договором банківського вкладу.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з відповідача в користь позивача майнову шкоду в розмірі 955 182,01 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» судовий збір в дохід держави в розмірі 3 654 грн.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 8 квітня 2015 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовуОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про стягнення завданої майнової шкоди шляхом стягнення суми вкладу та повернення грошових коштів в розмірі 57 335 доларів США, що еквівалентно 897 120,69 грн., та 3 000 Євро, що еквівалентно 58 061,32 грн., - відмовлено.

25 жовтня 2016 року ОСОБА_4 звернувся досуду із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 8 квітня 2015 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що у цій справі суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.

Однак обставини і докази у справі по-іншому оцінені апеляційним судом. Зокрема судом було вказано, що оскільки у позивача відсутня ощадна книжка (інший документ, що її замінює), в якій було би зазначено номер рахунку, дата вчинення банківських операцій, печатка банку та підпис касира про прийняття грошей у відповідній сумі, відтак відсутні докази того, що грошові кошти були внесені позивачем на рахунок; тому немає підстав презюмувати його чинність. Копії квитанцій, долучені позивачем, не спростовують наведеного та не є належними доказами підтвердження позовних вимог, оскільки стосуються виплати відсотків, а відтак не можуть бути належними та допустимими доказами внесення позивачем коштів на вкладні рахунки згідно договорів банківського вкладу.

Після ухвалення рішення апеляційним судом 10 жовтня 2016 року він виявив квитанції про внесення коштів на депозитні вклади. Зокрема було виявлено квитанцію по договору № 38875-32452 від 25 вересня 2012 року про внесення коштів в сумі 33 675 доларів США на депозитний рахунок відповідно умов договору банківського вкладу, квитанцію до договору № 38875-35485 від 25 вересня 2012 року про внесення коштів в сумі 13 700 доларів США на депозитний рахунок відповідно до умов договору банківського вкладу, квитанцію до договору № 38875-31856 від 28 травня 2012 року про внесення коштів в сумі 10 000 доларів США на депозитний рахунок відповідно до умов договору банківського вкладу та квитанцію до договору№ 38875-31561 від 28 травня 2012 року про внесення коштів в сумі 3 000 Євро на депозитний рахунок відповідно до умов договору банківського вкладу. Факт укладення вказаних договорів саме ОСОБА_5 підтверджується висновками почеркознавчої експертизи №6/583 від 25 листопада 2013 року, проведеної в межах кримінального провадження №12013150110002346 від 6 жовтня 2013 року. Квитанції про внесення коштів він виявив під час ремонту в квартирі.

Перераховані квитанції відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України вважає нововиявленими обставинами, котрі є істотними для правильного вирішення справи, особливо з врахуванням позиції суду, викладеної у рішенні від 8 квітня 2015 pоку.

Просить скасувати рішення Апеляційного суду Львівської області від 8 квітня 2015 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та залишити в силі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2014 року.

У судовому засіданні представник ОСОБА_4 заяву підтримав, додатково пояснив що квитанції про внесення коштів його довіритель отримував в банку під час внесення коштів.

Представник Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», посилаючись на безпідставність заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, просить заяву відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи щодо наявності підстав перегляду рішення за нововиявленими обставинами; колегія суддів вважає, що заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами належить залишити без задоволення.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. У п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно п.п. 1-4 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Тобто йдеться про обставини, які існували на момент вирішення справи, але з різних причин не були відомі заявникові.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1991 року № 1 «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» не можуть бути визнані нововиявленими обставинами нові обставини, тобто такі, що виникли чи змінилися після ухвалення судового рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, апеляційній (касаційній) скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст.10 ЦПК України.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч.2 ст. 361 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 362, 364 цього Кодексу.

Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені ч.2 ст. 361 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені ч.2 ст. 361 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Колегія суддів прийшла до висновку, що не можна визнати нововиявленими обставинами надані заявником квитанції, оскільки ці квитанції він одержував сам при внесення коштів. Ці обставини існували на час розгляду справи і про них було відомо заявникові, оскільки квитанції про внесення коштів видаються безпосередньо під час здійснення операції з коштами.

Відповідно до ч.2 ст.365 ЦПК України розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Колегія суддів прийшла до висновку, що заяву Карп'яка М.Г. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами належить залишити без задоволення, оскільки у ній не наведено доказів про існування таких обставин.

Керуючись ч.3 ст.209, ст.ст. 361-365 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Львівської області від 8 квітня 2015 року залишити без задоволення.

Ухвалаапеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: