Ухвала суду № 64733165, 13.02.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/801/17-а

Пр. 2-а/336/110/2017

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 лютого 2017 р. м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А. розглянувши адміністративний позов

ОСОБА_1 до Поліцейського роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції капралі поліції ОСОБА_2, Управління патрульної поліції у м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2017 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Поліцейського роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції капралі поліції ОСОБА_2, Управління патрульної поліції у м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Вивчивши адміністративний позов, суддя встановив, що провадження в справі не може бути відкритим, бо позовна заява не відповідає вимогам ст.106 КАС України за наступними підставами:

Як встановлено ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до статті 1,2 Закону України «Про судовий збір»,за подання заяв,скарг до суду на всій території України справляється судовий збір,платниками якого є,зокрема,громадяни України,які звертаються до суду.

Статтями 3,4 цього ж Закону встановлено,що судовий збір справляється за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу у місячному розмірі,встановленої законом на 1 січня календарного року,в якому відповідна заява подається до суду.

За змістом позову, ОСОБА_1 посилаючись на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року просить суд звільнити її від сплати судового збору з підстав визначених ч. 4 ст. 288 КУпАП.

Перевіривши доводи викладені в позову та їх обґрунтованість доказами, суд встановив, що підстав для звільнення позивача від сплати судового збору не вбачається,виходячи з наступного.

Судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує,зокрема, компенсаційну і превентивну функцію,які полягають у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії,а також попереджає необґрунтовані звернення до судів, забезпечує виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов'язків.

Європейський суд з прав людини у рішенні по "Справа "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland)" від 19.06.2001 року окремо наголосив, що характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено і в справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду.

Проте Європейський суд з прав людини вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у справах (Рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979 року).

Таким чином, "право на суд" не є абсолютним. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення помірного судового збору.

Законодавством України зазначене правове положення знайшло своє відображення в ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану.

Відповідно до ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки,тобто,під поняттям "майновий стан" розуміється сукупність належних особі майнових прав та обов'язків.

Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Доказами рівня майнового стану фізичної особи можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про відсутність доходу тощо,які належним чином підтверджують, що майновий стан особи перешкоджає сплаті судового збору у встановлених законом розмірах і в строки. Аналізуючи наведене,суддя дійшов до висновку,що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Посилаючись на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року позивач вказує, що він звільнена від сплати судового збору.

Перевіряючи доводи позивача про звільнення його від сплати судового збору, суд встановив, ч. 4 ст. 288 Кодексу про адміністративні правопорушення України передбачено звільнення особи, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, від сплати державного мита.

Проте 08 липня 2011 року вступив в силу Закону України № 3674-УІ «Про судовий збір» та згідно його редакції № 484-VІІІ від 22.05.2015 року який чинний з 01.09.2015 року. Відповідно до ст. 5 цього Закону встановлено вичерпний перелік осіб які звільнені від сплати судового збору, до яких позивач не відноситься.

Жодних підтверджень саме майнового стану позивача,відсутності доходів,інвалідізації,які обґрунтовували б об'єктивні причини, що обумовлюють неможливість оплати судового збору,позивачем не зазначено та до клопотання не долучено.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік»,на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу встановлено у розмірі 1600 гр. на місяць.

Позивачем квитанції про сплату судового збору до позову не долучено, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору у суду відсутні.

Перевіряючи зарахування сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суд встановив, що відомості про зарахування суми судового збору до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі, відсутні, відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач від сплати судового збору не звільнений.

Виходячи із зазначених вище приписів законодавства, доплаті підлягає судовий збір в сумі 551,20 грн., який необхідно сплатити на розрахунковий рахунок 31218206700009, ЄДРПОУ 38025367, одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, найменування установи банку ГУ ДКС у Запорізькій області.

За таких умов суддя вважає, що провадження по справі не може бути відкрито, позивачу необхідно надати строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», для позовних заяв немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст. 108 КАС України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Поліцейського роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції капралі поліції ОСОБА_2, Управління патрульної поліції у м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху, з наданням строку для усунення недоліків протягом пяти днів з моменту отримання ухвали.

Ухвала може бути оскаржена у пятиденний термін з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Ю.А. Галущенко