Рішення № 64732352, 06.02.2017, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5253/16-ц

2/310/138/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Бердянського обєднаного управління ОСОБА_3 фонду України в Запорізькій області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, Бердянського обєднаного управління ОСОБА_3 фонду України в Запорізькій області про відшкодування моральної шкоди, вказуючи, що вона звернулась до начальника Бердянського об'єднаного управління ОСОБА_3 фонду України в Запорізькій області ОСОБА_2 на особистому прийомі за роз'ясненнями, чому їй перестали виплачувати надбавки та перестали робити перерахунок трудового стажу, порушуючи Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне

страхування», оскільки вона з 08.09.2005 року є пенсіонеркою по пільговому стажу, та більше десяти років доглядає свого батька - ОСОБА_4А, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є інвалідом ВВВ І групи та надає йому соціальні послуги. У відповідності до порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року №558 з 02.02.2007 року їй призначено компенсацію, яку на картковий рахунок №262550076684816 в ПАТ АК «Промінвестбанк» перераховувало Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради. Її звинуватили в шахрайстві та винесли незаконне рішення №6 від 03.12.2015 року відповідно до якого почали утримувати з пенсії кошти, чим порушували її моральний стан та сімейний бюджет, в неї не вистачало коштів на ліки їй та її батьку, який постійно потребує медикаментозного лікування та збалансованого харчування. ОСОБА_2 категорично не хотів її слухати, постійно кричав, ображав нецензурною лайкою, чим принижував її та доводив до нервового зриву. Та крім того, їй потрібно знаходить коло батька, який є хворою лежачою людиною, а вона повинна була витрачати свій час, здоров'я на приниження ОСОБА_5. Її звернення з вищезазначеного питання до начальника об'єднаного управління ОСОБА_3 фонду України в Запорізькій області ОСОБА_5, продовжувались до 12.04.2016 року, потім вона змушена була звернутись до Бердянського міськрайоного суду Запорізької області де розглядалась справа за її позовом до Бердянського об'єднаного управління ОСОБА_3 фонду України в Запорізькій області про визнання рішення неправомірним, повернення коштів. В зв'язку з тим, що при розгляді справи постало питання, що Бердянське об'єднане управління ОСОБА_3 фонду України в Запорізькій області звинуватило її в наданні недостовірних відомостей, а саме довідки з мокрими печатками Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради, тому вона повинна була повернути кошти в сумі 3672 грн.

З 2009 року управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Бердянської міської ради проводило виплату компенсації за надання соціальних послуг та сплачувало за неї страхові внески до ПФУ, а Бердянське об'єднане управління ОСОБА_3 фонду України в Запорізькій області на підставі довідок виданих управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради та у відповідності до ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» кожного разу проводило перевірку та робило перерахунок страхового стажу і розмір виплачуваної їй пенсії.

Протягом всього часу, що вона отримувала компенсацію за надання соціальних послуг, кожні роки надавала відповідні довідки до ПФУ і лише в 2015 році їй було повідомлено, що вона не мала права на збільшення страхового стажу.

На підставі рішення №6 від 03.12.2015 року Бердянське об'єднане управління ОСОБА_3 фонду України в Запорізькій області почало утримувати з пенсії кошти в рахунок погашення переплати в розмірі 3672 гривні 20 коп., посилаючись на ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» де вказано, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань пенсіонера, або надання недостовірних даних можуть бути повернуті добровільно або на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку». Вона не порушувала ст. 50 зазначеного закону, оскільки надавала довідки з держустанови Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради з мокрими печатками, тому вважала, що такі дії є незаконними та такими, що порушили її права.

04.07.2016 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області виніс постанову, якою визнав, що рішення №6 від 03.12.2015 року Управління ОСОБА_3 фонду в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області про утримання надміру виплачених сум пенсій в 3672 грн. 20 коп. є незаконним. Та зобов'язав Бердянське об'єднане управління ОСОБА_3 фонду України в Запорізькій області повернути грошові кошти.

Крім того, вона звернулась із заявою до правоохоронних органів та Департаменту пенсійного фонду України, де також визнали протиправними дії ОСОБА_2, але останній не визнав своєї провини, не вибачився перед нею за дії, які спричинили їй душевні страждання.

Зазначає, що моральна шкода спричинена їй незаконними діями Бердянського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, а саме винесенням незаконного рішення №6 від 03.12.2015 року, щодо скасування призначення їй соціальних виплат, та повернення нібито надлишково виплачених коштів, а також діями начальника Бердянського об'єднаного управління ОСОБА_3 фонду у Запорізькій області який безпосередньо приймав вказане рішення і внаслідок незаконних дій якого їй була нанесена моральна (немайнова) шкода.

Майже кожного дня вона змушена була звертатись до різних інстанцій, та доводити свою правоту, що в неї є всі права на отримання допомоги, але вона отримувала відмову. Вважає, що всі ці перешкоди створював ОСОБА_5 навмисно. Постійні моральні знущання ОСОБА_5, як уповноваженої особи представляти інтереси влади, доводили її до моральних зривів, після цих подій вона тяжко душевно страждала, постійно підвищувався тиск, а їй важко переносити такі переживання та стреси.

Внаслідок протиправної поведінки відповідача вона на деякий час була позбавлена можливості реалізувати свої уподобання та бажання як людина, яка вела досить енергійний спосіб життя, що викликало у неї моральні страждання. Вона відчувала себе ошуканою, що негативно відобразилося на її психічному стані, змусило її сильно нервувати та переживати. Крім цього, протиправні дії відповідача спричинили порушення її звичайного життєвого укладу, тому що в неї з'явилась необхідність звертатись до різних організацій, щоб відстоювати свої права у судовому порядку, витрачати на це багато часу.

Відшкодування заподіяної їй моральної шкоди визначила в сумі 50 000 грн., зазначила, що ця сума зумовлена глибиною її душевних страждань, значним погіршенням стану здоров'я та необхідністю захищати свої права в судовому порядку. Вона була змушена прикладати додаткових зусиль для організації та налагодження звичайного режиму життя. Просила стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та Бердянського об'єднаного управління ОСОБА_3 фонду України в Запорізькій області 50000 гривень моральної шкоди.

Позивач у судове засідання не зявилась, подала заяву про розгляд справи в її відсутності.

Представники позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявися, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В наданих суду письмових поясненнях заперечував проти задоволення позову і зазначив, що посилання на душевні страждання, підвищення тиску, яких зазнала позивач у зв'язку з його протиправною поведінкою, є суб'єктивним, ніякими доказами не підтверджуються. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за списком №1, обчислену згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто є непрацездатною особою. До страхового стажу помилково на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу та довідки УПтаСЗН було зараховано час догляду нею за інвалідом. Приведення матеріалів пенсійної справи у відповідність до вимог чинного законодавства призвело до зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 та виникла переплата, в зв'язку з чим управлінням було прийняте рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №6 від 03.12.2015 року у розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 04.07.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано незаконним рішення управління №6 від 03.12.2015 року про утримання надміру виплачених сум пенсій в розмірі 3672,20 грн. з ОСОБА_1 Зобовязано управління повернути грошові кошти, стягнуті на день постановлення рішення суду з ОСОБА_1

В апеляційному порядку рішення суду не оскаржувалось. Сума, утримана за рішенням управління в розмірі 1297,35 грн. була включена в основну відомість за липень 2016 року (відомість сформовано до 25.06.2016) з датою виплати 16 липня 2016 року та виплачена ОСОБА_1 разом з основним розміром пенсії на загальну суму 2628,32 грн.; утримання переплати припинено, тобто рішення виконано в добровільному порядку.

Вимоги про стягнення моральної шкоди безпосередньо з нього, як начальника управління не можуть бути задоволені, оскільки при встановленні факту заподіяння ним такої шкоди при здійсненні повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави.

Дійсно, ОСОБА_1 у жовтні 2015 року зверталась у відділ обслуговування громадян управління стосовно перерахунку пенсії по стажу. 13.10.2016 року позивач була на прийомі у начальника відділу обслуговування громадян ОСОБА_8 23.11.2015 року ОСОБА_1 звернулась до управління з письмовим зверненням, зареєстрованим за М141/Ж-4, але позивач особисто протягом 2014 -2016 років на прийом до нього не зявлялась.

Під час листування з позивачем ОСОБА_3 фонд надавав ОСОБА_1 відповіді на її звернення та пояснював свої дії, приніс вибачення за допущену помилку. Тому, вважає позовні вимоги про стягнення моральної шкоди є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник Бердянського обєднаного управління ОСОБА_3 фонду України в Запорізькій області ОСОБА_9 у судовому засіданні позов не визнала. Надала суду письмові заперечення в яких зазначила, що ОСОБА_1 у жовтні 2015 року зверталась у відділ обслуговування громадян управління стосовно перерахунку пенсії по стажу. 13.10.2016 року вона була на прийомі у начальника відділу обслуговування громадян ОСОБА_8 23.11.2015 року ОСОБА_1 звернулась до управління з письмовим зверненням, але протягом 2014-2016 років на прийом до начальника управління не зявлялась.

Позивач отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за списком № 1, обчислену згідно Закону № 1058, тобто є непрацездатною особою. Проте, до страхового стажу помилково, на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу та довідки УПтаСЗН, було зараховано час догляду за інвалідом.

Приведення матеріалів пенсійної справи у відповідність до вимог чинного законодавства призвело до зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 та виникла переплата, в зв'язку з чим управлінням було прийняте рішення № 6 від 03.12.2015 року про утримання надміру виплачених сум пенсій у розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 04.07.2016 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним рішення управління від 03.12.2015 року № 6 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій в розмірі 3672,20 грн. Зобов'язано управління повернути грошові кошти, стягнуті на день постановлення рішення суду. Сума, утримана за рішенням управління повернута, утримання переплати припинено.

Під час листування з позивачем ОСОБА_3 фонд надавав ОСОБА_1 відповіді на її звернення та пояснював свої дії, приніс вибачення за допущену помилку, та прийняв рішення про повернення утриманих сум ще до винесення судом вказаного рішення.

Крім того, слід врахувати, що дії Бердянського об'єднаного Управління ОСОБА_3 фонду України в Запорізькій області щодо перерахування страхового стажу позивачу стали наслідком коригування сплати страхових внесків Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області за застраховану особу ОСОБА_1, що, в свою чергу, спричинило зменшення розміру пенсії.

Позивачем не зазначено, чим зумовлена моральна шкода та внаслідок чого вона виникла. Позивач визначає, що незаконне рішення № 6 від 03.12.2015 про утримання переплати з пенсії порушило її моральний стан та сімейний бюджет, а дії відповідачів спричинили душевні страждання, підвищення тиску, які самі по собі не є моральною шкодою. Спричинення моральної шкоди ОСОБА_1 ніякими доказами не підтверджується та є результатом її суб'єктивної оцінки обставин, що склались.

Вважала позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Зясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011 затверджено Положення про ОСОБА_3 фонд України, яким визначено, що ОСОБА_3 фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. ОСОБА_3 фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Стаття 1173 ЦК України визначає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_1 вважала, що відповідачі своїми діями та бездіяльністю заподіяли їй моральну шкоду, оскільки її звинуватили в шахрайстві, винесли незаконне рішення №6 від 03.12.2015 року відповідно до якого почали утримувати з пенсії кошти, чим порушували її моральний стан та сімейний бюджет, в неї не вистачало грошових коштів для особистого лікування та лікування її батька, який постійно потребує медикаментозного лікування та збалансованого харчування. ОСОБА_2 категорично не хотів її слухати, постійно кричав, ображав нецензурною лайкою, чим принижував її та доводив до нервового зриву. Їй потрібно знаходитись біля батька, який є хворою лежачою людиною, але вона повинна була звертатися до різних інстанцій та доводити свою правоту, витрачати свій час, здоров'я на захист порушеного права. Вважала, що всі ці перешкоди створював ОСОБА_5 навмисно.

Вказуючи на зазначені обставини, дії та бездіяльність відповідачів позивач зазначила, що моральна шкода полягає в постійних душевних стражданнях, вона на деякий час була позбавлена можливості реалізувати свої уподобання та бажання, як звичайна людина, яка вела досить енергійний спосіб життя. Вона відчувала себе ошуканою, що негативно відобразилося на її психічному стані, змусило її сильно нервувати та переживати. Крім цього, протиправні дії відповідачів спричинили порушення її звичайного життєвого укладу, тому що в неї з'явилась необхідність звертатись до різних організацій, щоб відстоювати свої права у судовому порядку, витрачати на це багато часу.

Разом з тим, посилаючись на ці обставини позивач ОСОБА_1 не надала суду доказів, які підтверджують, що зазначеними діями їй спричинено моральні страждання та сам факт заподіяння моральних страждань.

Так, судом встановлено, що позивач є пенсіонером і їй призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 (а.с.5). Вона доглядає свого батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, інваліда ВВВ І групи та надає йому соціальні послуги. У відповідності до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 р. № 558 з 02.02.2007 року їй призначено компенсацію, яку на її картковий рахунок № 2625050076684816 в ПАТ «АК ПРОМІНВЕСТБАНК» перераховувало Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради.

Управління праці та соціального захисту населення здійснювало сплату страхових внесків до ОСОБА_3 фонду України з належних їй сум компенсаційних виплат. На підставі цього управління ОСОБА_3 Фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі здійснювало перерахунок страхового стажу та відповідне збільшення пенсії, але 03.12.2015 року управління прийняло рішення №6 про те, що сума переплати за період з 01.10.2009 року по 31.12.2015 року у розмірі 3672 гривні 20 копійок підлягає поверненню ОСОБА_1 в звязку з коригуванням індивідуальних відомостей про застраховану особу за період з 2007-2013 управлінням праці та соціального захисту населення.

Листом від 17.06.2016 року №7381/Ж-З ОСОБА_3 фон України повідомив ОСОБА_1 про відсутність законних підстав для утримання переплати пенсії відповідно до рішення територіального органу ОСОБА_3 фонду України, кошти, утримані з пенсії на підставі рішення управління будуть повернуті, утримання переплати припинено. Крім того, рішенням Бердянського міськрайонного суду від 04.07.2016 року визнано незаконним рішення управління ОСОБА_3 Фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області від 03.12.2015 року №6 про утримання надміру виплачених сум пенсій в розмірі 3 672 гривні 20 копійок з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1. Зобов'язано Бердянське обєднане управління ОСОБА_3 фонду України в Запорізькій області повернути грошові кошти, стягнуті на день постановлення рішення суду з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 на підставі рішення управління ОСОБА_3 Фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області від 03.12.2015 року №6 про утримання надміру виплачених сум пенсій (а.с.6-10).

Посилаючись на безпідставність прийняття рішення №6 від 03.12.2015 року позивач не врахувала, що таке рішення було прийнято Бердянським обєднаним управління ОСОБА_3 фонду України в Запорізькій області в звязку з коригуванням індивідуальних відомостей про застраховану особу за період з 2007-2013 роки Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області за застраховану особу ОСОБА_1, тому суд вважає, що відсутня вина відповідачів у прийнятті незаконного рішення.

ОСОБА_1 також посилалась на конкретні дії начальника Бердянського об'єднаного управління ОСОБА_3 фонду ОСОБА_5, який звинуватив її у шахрайстві, категорично не хотів її слухати, постійно кричав, ображав нецензурною лайкою, доводив до нервового зриву, умисне створення ним перешкод в отриманні пенсійного забезпечення, але не надала суду докази, які підтверджують ці обставини

Не надано позивачем також доказів, що їй не вистачало грошових коштів для особистого лікування та лікування її батька, захворювання останнього та його потребу в постійному медикаментозному лікуванні та збалансованому харчуванні, необхідність її постійного знаходження біля батька.

Крім того, судом встановлено, що грошові кошти, які були утримані з пенсії повернуті ОСОБА_1

Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідачів моральної шкоди в розмірі 50000 грн. позивач не зазначив з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та не надав жодного доказу, який підтверджує його розмір.

За викладених обставин позивачем не доведено, що незаконними діями та бездіяльністю відповідачів йому спричинено моральну шкоду, а тому позовні вимоги є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167, 1173, 1174 ЦК України, Положенням про ОСОБА_3 фонд України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя