Ухвала суду № 64731981, 08.02.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11885/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання Бота О.І.

з участю

прокурора - Косаковський В.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Ужгород, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015070030001787 від 03.06.2015 р. про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Ужгородського міськрайонного суду знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015070030001787 від 03.06.2015 р. про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 12.12.2016 р. обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжено дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю, що полягає в забороні обвинуваченому ОСОБА_1 залишати житло за адресою: м. Ужгород, вул. Локоти, 24/1 , в період часу з 20:00 год. по 09:00 год. до двох місяців, а саме датою закінчення домашнього арешту є 09.02.2017 року

У звязку зі спливом строку з дня продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1, суд зобовязаний розглянути питання щодо доцільності продовження строку домашнього арешту.

Відповідно до ст. 331 ч. 3 КПК України суд, незалежно від наявності клопотань зобовязаний розглянути питання доцільності продовження домашнього арешту до спливу двомісячного строку з дня винесення ухвали.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження строку запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

В судовому засіданні прокурор просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 2-ох місяців, оскільки підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не відпали, а також з метою запобігти спробам ухилитися від суду.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1в судовому засіданні не заперечили проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, виходячи з вимог ст.331 КПК України суд приходить до наступного.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків. Застосування таких заходів завжди повязано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповіднодост.177КПКУкраїнизапобіжні заходизастосовуються зметою забезпечення виконання підозрюваним,обвинуваченимпокладенихна ньогопроцесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватисявідорганів досудового розслідуваннята/абосуду;знищити, сховати абоспотворити будь-якузречейчидокументів, якімають істотне значення для встановлення обставинкримінальногоправопорушення; незаконно впливати напотерпілого, свідка, іншогопідозрюваного, обвинуваченого,експерта, спеціаліставцьомуж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженнюіншимчином;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжитикримінальнеправопорушення,уякому підозрюється, обвинувачується.

Запобіжні заходи застосовуються за наявності обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії викладені вище.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків , зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_1, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Аналізуючидоцільністьподальшогозастосуваннязапобіжногозаходувідносно ОСОБА_1, у виглядідомашнього арешту,судвраховуєнаступне.

Судомвстановленонаявністьризиківможливості вчинитиінше правопорушення, переховуватися відсуду, враховуючи,що обвинуваченийраніше судимий, зокрема: 03.12.2012рокуУжгородським міськрайонним судом зач.2ст.307 КК України до5років позбавленняволібез конфіскації майна та на підставі ст.75ККУкраїни звільненийвід відбуттяпокарання звипробуванням зіспитовим строкомна 3роки, проте уже 05.08.2015 року останній був повідомлений слідчимпропідозру увчиненнізлочину,тобто дозакінчення терміну випробування,ОСОБА_1, правоохороннимиоргани ужебувпідозрюваний увчиненнііншого злочину, що,в поєднанні з наявнимиусудіданимипройого особу,непрацюючий,судимий, тобтоне виправдавступіньдовіривиражениййомусудом,свідчить про обґрунтованість наявностітаких ризиків тапронеможливістьїхуникненняпризастосуванні більш м'яких запобіжнихзаходів.

Також,судвраховуєпозиціюЄвропейськогосудузправлюдини,відображенуупункті175рішення від21квітня2011рокуусправі«НечипорукіЙонкалопротиУкраїни»,відповіднодоякої «термін «обґрунтованапідозра»означає,щоіснуютьфактиабоінформація,якіможутьпереконати об'єктивного спостерігачавтому,щоособа,проякуйдеться,моглавчинитиправопорушення (рішенняу справі «Фокс,Кемпбелл іГартліпроти Сполученого Королівства» від30 серпня1990року, п.32,SeriesA,N182).

Судвважає,щообранийвідноснообвинуваченогозапобіжнийзахідзурахуваннямйого тривалості не виходить за межірозумногостроку,відповідаєхарактерутатяжкостідіянь,якійому інкримінуються, тяжкістюпокарання,якейомузагрожує-згідно санкціїстатті Кримінального кодексу України,зазлочин,щойому інкримінується за ч.2 ст.307 КК України , можебутипризначенопокарання увидіпозбавленням волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна кореспондуєтьсязхарактером суспільного інтересу, тобтовизначеними КПКУкраїниконкретнимипідставамиіметоюзапобіжного заходу.

Окрімнаявноїобґрунтованоїпідозри,застосованийзапобіжнийзахідвідповідає характеру та тяжкостівчиненого,австановленіризикиєдійснимитатриваючими,івонивиключають,наданий час, можливістьзміниміризапобіжногозаходущодообвинуваченогонабільшм'який.

Будь-якихіншихобставин, якібсвідчилипроте, щоданийзахідзабезпечення кримінального провадженняневиправдовує такий ступіньвтручанняуправаісвободи обвинуваченого судом, на даномуетапі,невстановленотасторонами недоведено,тожсуд приходить до висновку про доцільність продовження строку домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 до двох місяців.

З урахуванням наявних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід обвинуваченому, буде недостатнім для забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 199, 331, 372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, із забороною йому залишати місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в період часу з 20:00 год. по 09:00 год. до двох місяців, а саме датою закінчення домашнього арешту є 08.04.2017 року, та покласти на нього такі обовязки:

1.прибувати до суду на першу вимогу;

2.не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;

3.повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4.здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Організацію виконання даної ухвали доручити начальнику Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Контроль за виконання даної ухвали покласти на прокурора Ужгородської місцевої прокуратури.

Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3