Рішення № 64730762, 02.02.2017, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/2/17

Номер провадження2/220/127/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Яненко Г.М.;

за участю секретаря - Черняєвої С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Розвитку» від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВБР" ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2017 р. позивач ПАТ «ОСОБА_1 Розвитку» звернувся до суду зпозовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 22770,16 грн.

Вимоги позивача мотивовано неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх договірних зобов'язань.

Представник позивача в судове засідання не зявився, будучи належним чином оповіщеним про день та час розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачв судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення з відиіткою адресата про отримання. Причини неявки суду не повідомила.

При даних обставинах, суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача за правилами заочного розгляду.

Розглшянувши матеріали справи, судом встановлено:

21.01.2013 року між ПАТ «ОСОБА_1 Розвитку» та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № IKСASHSG.87847,001.

Ввідповідно до умов договору, банк (позивач) зобов'язувався надати позичальнику кредит в сумі 20000 грн. для споживчих потреб, а позичальник брав на себе зобов'язання повернути кредит згідно погодженого графіка з остаточним терміном погашення не пізніше 01 січня 2016 року, зі щомісячною сплатою комісії у розмірі 3% від суми кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 0,001% річних.

На виконання умов договору, за заявою на видачу готівки №138809 від 21 січня 2013 року ОСОБА_3 отримала в касі банку 20000грн. (а.с.24).

Зауважень щодо відступів від умов кредитування позичальником не надавалось. Від одержання кредитних коштів остання не відмовлялась.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема наданого позивачем розрахунку позовних вимог, позичальник частково погашав свої зобов'язання.

Однак, з липня 2014 року позичальником вносились кошти в рахунок погашення кредиту не в повному обсязі та з порушенням строків.

Внаслідок неналежного виконання позичальником зобов'язання, за період з липня 2014 року по грудень 2016 року виникла заборгованість в сумі 6743,82 грн. за основним зобов'язанням, 16026,24 грн. по сплаті комісії, 0,10 грн. відсотків річних.

Через допущення позичальником порушення виконання зобов'язання ПАТ "ВБР" зверталось до позичальника з вимогою про погашення заборгованості, що існувала станом на 14 грудня 2015 року.

Невиконання позичальником своїх зобовязань по кредитному договору стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про відновлення його порушених прав.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно доч.1ст. 11ЦПК Українисудрозглядає цивільні справине інакше як за зверненням фізичнихчи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які берутьучасть у справі.

Змістом пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст. 60 ЦПК України визначено, щокожна стороназобовязана довеститі обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Поданими доказами, незапереченими відповідачем належним чином, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, стаття 525 ЦК України, встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Приписи ч.1 ст. 1054 ЦК України встановлюють, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК України, на позичальника покладено обовязок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Доказів на підтвердження внесення передбачених кредитним договором платежів станом на час розгляду справи в суді, чи припинення зобовязання в інший спосіб, відповідачем не представлено.

Зважаючи на усе вищезазначене, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 6743,82 грн. за основним зобов'язанням, 16026,24 грн. по сплаті комісії, 0,10 грн. відсотків слід задовольнити.

Відповідно дост. 88 ЦПК Українисуд також стягує з відповідача судовий збір на користь позивача в розмірі 1378,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,212-215,218,224-226 ЦПК Українисуд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимогизадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (вул. Козацька, 11, с. Андріївка, Великоновосілківського району, Донецької області, код НОМЕР_1) на користьПублічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Розвитку» від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВБР" ОСОБА_2 (01135, вул. В'ячеслава Чорновола, 25, м. Київ, код 36470620) 6743 (шість тисяч сімсот сорок три) грн. 82 коп. боргу за основним зобов'язанням, 16026 (шістнадцять тисяч двадцять шість) грн. 24 коп. по сплаті комісії, 10 (десять) копійок відсотків, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскарженев апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Г.М. Яненко