Ухвала суду № 64729614, 08.02.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7269/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді Матійчук Г.О.,

при секретарі Янчинській Л. А.,

за участю: прокурора Процишена В. М.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Савчука Є. О., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

В С Т А Н О В И В:

02.02.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О. надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Савчука Є. О., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Процишеним В. М., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив,що слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22016101110000217, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.11.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 15 грудня 2016 року, використовуючи ноутбук «Lenovo» в мережі «Інтернет» за допомогою браузера «TOR» зайшов на сайт «Alfa bay», де знайшов необхідний йому товар, а саме: пігулки з вмістом психотропної речовини у кількості 100 штук, та оформив замовлення доставки в Україну з приховуванням від митного контролю на своє ім'я на адресу свого проживання: АДРЕСА_1. Тоді ж, за допомогою електронної платіжної системи «Bit coin» здійснив оплату за придбання і доставку з Нідерландів до України вказаних таблеток з вмістом особливо небезпечної психотропної речовини МДМА, використавши грошові кошти з власної банківської картки, оформленої в банку «ПриватБанк».

31.12.2016 в зоні митного контролю Київської міської митниці ДФС України на території ДОПП УДППЗ «Укрпошта», за адресою: м. Київ, вул. Г. Кірпи, буд. 2, в ході митного огляду міжнародного поштового відправлення «проста бандероль», яке надійшло з Нідерландів до України на адресу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) виявлено приховані від митного контролю у фольгованому поліетиленовому пакеті сріблястого кольору таблетки рожевого кольору.

Після митного оформлення вказане міжнародне поштове відправлення передано до оператора поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта».

07.02.2017 ОСОБА_2 отримав від працівника оператора поштового зв'язку «Укрпошта» зазначене вище замовлене ним міжнародне поштове відправлення «проста бандероль», яке надійшло з Нідерландів до України на його ім'я.

Згідно з висновком спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС № 142005803-0016 від 12.01.17 у складі таблеток рожевого кольору з відтисками у вигляді тварини, що нагадує бика «Red Bul» у кількості 100 штук, виявлено МДМА, який відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (Таблиця І, Список № 2).

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2, за вищевикладених обставин перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 305 КК України.

07.02.2017 ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

08.02.2017ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 305 КК України.

В клопотанні слідчого зазначено, що підозра ОСОБА_2, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України обґрунтовується доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

В обґрунтування наявності ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання пі вартою, сторона обвинувачення вказує на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, являється можливим в подальшому здійснення підозрюваним незаконного впливу на свідків, переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав з підстав викладених у ньому.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, зазначивши про відсутність у ньому належного обґрунтування підстав для обрання найсуровішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 Зокрема, захисник ОСОБА_1 акцентував увагу на позитивній характеристиці підозрюваного, його офіційному працевлаштуванні менеджером у компанії, співпраці підозрюваного з органом досудового розслідування щодо встановлення обставин кримінального правопорушення, і у зв'язку з цим, захисник просив суд обрати підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, заперечував проти задоволення клопотання зазначивши, що не має на меті ухилятися від досудового розслідування та суду.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

07.02.2017 ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

08.02.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 305 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, санкція якої визначає покарання у виді позбавленням волі на строк від п"яти до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення злочину, за викладених у клопотанні обставин.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення дія встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, суспільний інтерес, особу підозрюваного ОСОБА_2, вік та стан здоров'я підозрюваного, сімейний стан, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, майновий стан підозрюваного та приходить до висновку, що докази та обставини на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді прийти до висновку про наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч 5. ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Враховуючи вищевикладені положення закону, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, ч. 2 ст. 276, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Чернігів, громадянину України, не одруженому, з середньою спеціальною освітою, працюючому на посаді менеджера в ТОВ «Люксор БК», фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, до 07.04.2017, 19 год. 30 хв. включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 64 000 грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 07.04.2017.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій підозрюваний тримається під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, в якій підозрюваний тримається під вартою, негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це усно і письмово прокурора відділу прокуратури м. Києва Процишена В. М. та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г. О.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Матійчук Г.О.