Ухвала суду № 64729489, 14.02.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2536/17

1-кс/755/848/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г.

при секретарі Євсєй Ю.М.,

за участі прокурора Козія А.А.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Колесника В.О.., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Колесником О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) вироком Дніпровського районного суду м. Києві від 08 жовтня 2009 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

2) вироком Дніпровського районного суду м. Києві від 15 жовтня 2012 року за ч. 3 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 03 лютого 2016 року на підставі ухвали Березанського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2016 року умовно-достроково, з невідбутим терміном покарання 11 місяців 19 днів,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

14 лютого 2017 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Колесник В.О. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Колесником О.О., отримано ОСОБА_2 14 лютого 2017 року о 10 год. 00 хв.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

За вказаним фактом 12 лютого 2017 року було розпочате кримінальне провадження №12017100040001854 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

12 лютого 2017 року о 04 годині 30 хвилин ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

12 лютого 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий посилається на те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, не має міцних соціальних зв'язків, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення, офіційно не працює, у зв'язку з чим не має стабільного джерела прибутку, а тому виникає необхідність у застосуванні запобіжного заходу підозрюваному у вигляді утримання під ватрою, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить запобігання ризиків, визначених положеннями ст. 177 КПК України.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання з мотивів викладених у клопотанні та вказаних слідчим доводів в судовому засіданні, вислухавши думку захисника та підозрюваного, які просили застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У силу ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події, від 12.02.3017 року, з долученою ілюстративною таблицею; актом перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів, від 12.02.2017 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5, від 12.02.2017 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6, від 12.02.2017 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7; протоколом допиту підозрюваного, від 12.02.2017 року.

Таким чином прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, разом з тим на даний час наявні ризики, які дають підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з відсутністю стабільного джерела доходу, оскільки не працює, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а тому, оцінивши в сукупності ступінь тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_2 згідно вищевказаної норми КК України, обставини вчинення правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність судимостей за вчинення злочинів проти власності, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В той же час, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, за змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Поряд з цим, слідчий суддя не бере до уваги надану адвокатом ОСОБА_1 характеристику про те, що підозрюваний ОСОБА_2 працює, оскільки вона містить суперечливі відомості в частині того, що відповідно до даної характеристики ОСОБА_2 почав працювати в ТОВ «Агро Фуд Сервіс» з 01 лютого 2016 року, в той час як він був звільнений умовно-достроково від відбування покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києві від 15 жовтня 2012 року за ч. 3 ст. 186, ст. 71 КК України, лише 03 лютого 2016 року на підставі ухвали Березанського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2016 року.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Керуючись статями 176-178, 183, 194, 206, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Колесника В.О., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Колесником О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 квітня 2017 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 12 квітня 2017 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що відповідно становить 128000 грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Згідно із ч. 7 ст.182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу на рахунок 37318001003058 УДК у м.Києві, установа 02896696 Дніпровський районний суд м. Києва, МФО 820019.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов'язки:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.;

2. не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури №4 та слідчого суддю Дніпровського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваного ОСОБА_2 він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя М.Г.Сазонова