Рішення № 64728335, 14.02.2017, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/6753/16-ц

2/705/386/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого- судді Мазуренко Ю.В.

при секретарі Щербаковій Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Умань цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2016 року ПАТ КБ «Приват Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В позові позивач вказує, що відповідно до договору № б/н укладеного 12 травня 2008 року, відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В позові вказано, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», складає між нею та банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до п.6.5 Умовами та правилами надання банківських послуг позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених договором. Власник карти зобовязаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно з п. 6.6 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.8.6 кредитного договору - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів, позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф, в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Відповідно до п.5.7 Правил користування платіжною карткою, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у встановленої баком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обовязків за цим договором.

В позові зазначено, що в порушення норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 30.09.2016 року має заборгованість в сумі 24155,20 грн., яка складається з наступного: 1809,81 грн. - заборгованість за кредитом; 17518,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;3200,00 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання батьківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 1126,44 грн. штраф (процентна складова).

Оскільки відповідач добровільно не виконує взяті на себе зобовязання, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 24155,20 грн. за кредитним договором № б/н від 12.05.2008 року в примусовому порядку та покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Представник позивача у судове засідання не зявився, однак на адресу суду подав клопотання, в якому просив справу слухати без участі представника банку, а позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні вказувала, що позовні вимоги вона не визнає повністю. Вона пояснила, що в квітні 2008 року вона влаштувалася на роботу молодшою медичною сестрою в Кочержинській лікарській амбулаторії. Під час видачі картки на отримання заробітної плати її в банку також дали кредитну карту і вказали, що на ній знаходиться 500 грн.. Вона, коли отримувала першу заробітну плату, знімала кошти із кредитки в сумі 500 грн. В послідуючому, в погашення суми коштів по кредитній картці із її заробітної плати систематично проводилися відрахування, і це було видно із суми коштів, яку її виплачували. Вона наполягала, що скористалася кредитною карткою лише один раз і кошти, які вона отримала були відраховані банком із заробітної плати, яку вона отримувала в цьому ж банку. У звязку із викладеним, вона категорично вказувала про те, що ніякого кредиту у банку вона не брала, і нічого їм не винна. З приводу копії паспорту відповідач пояснила, що вона надавалася в банк під час оформлення катки на отримання заробітної плати. Також в своїх поясненнях в суді ОСОБА_2 пояснила, що договорів з банком вона не укладала, і підпис на заяві, що додана до позову ( а.с. 9) їй не належить. 19.12.2016 року відповідач подала до суду заяву, в якій вказувала, що даний позов вона не визнає та має намір вирішити спір в добровільному порядку з банком. Однак, 14.02.2017р. в судовому засіданні вона пояснила, що з того часу у банк не ходила і доказів на підтвердження відсутності правовідносин з банком в даному судовому засіданні вона поки що надати не може.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_2 уклала кредитний договір № б/н від 12.05.2008 року з ПАТ КБ «ПриватБанк» за яким отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач ОСОБА_2 при укладанні договору підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», складає між нею та банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Своїм підписом вона також підтвердила, що ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с. 9). При цьому, в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 вказуючи, що підпис на заяві її не належить доказів на підтвердження відповідних обставин не надала і клопотання про призначення експертизи, на підтвердження відповідних обставин, - не заявляла.

Відповідно до частини першоїстатті 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Заст.60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що жодних кредитних договорів, заяв на отримання кредиту та/чи інших документів, за якими відповідач просила надати їй кредитні кошти нею позивачу не подавалось, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно ч. 2ст. 10 ЦПК Українисторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3ст. 10 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановленихЦПК України.

Згідност. 179 ЦПК Українипредметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для встановлення у судовому засіданні фактів , зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

ОСОБА_2 взяла на себе за кредитним договором зобовязання та у встановлені терміни добровільно їх не виконала і кошти позичальнику не повернула.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п. 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою».

Банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме, - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно із п. 6.6 Умов та правил надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно із п. 6.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала.

Відповідно до п. 5.6 Правил користування платіжною карткою, боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку в т.ч. з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

За п. 6.4 Умов та правил надання банківських послуг за незгодою із зміною Правил та/або Тарифів банку, позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

Як передбачено п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків.

Згідно із п. 4.6 Умов клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 5.7 Правил користування платіжною карткою, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.

Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Згідно статей526,527,530 ЦК Українизобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно дост.530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з положеннями ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (позика), якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти ) у строк і в порядку, що встановлені договором.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами ст.1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Згідно з вимогами ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормоюст. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до вимогст. 625 ч.1 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Станом на 30.09.2016 року має заборгованість в сумі 24155,20 грн., яка складається з наступного: 1809,81 грн. - заборгованість за кредитом; 17518,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;3200,00 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання батьківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 1126,44 грн. штраф (процентна складова).

Таким чином, при викладених обставинах, у зв'язку з тим, що відповідач не повертає кредитодавцю позику у порядку і у строки, відповідно до укладеного між ними кредитного договору, позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і позов підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. Тому документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем при подачі позовної заяви повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 16,509, 526, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 88,208, 209, 212, 214, 215 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.05.2008 року у розмірі 24155,20 (двадцять чотири тисячі сто пятдесят пять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» витрати по оплаті судового збору в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-и днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.В. Мазуренко