Ухвала суду № 64728101, 09.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 639/5259/16-ц Головуючий 1 інстанції Труханович В.В.

Провадження № 22ц/790/1171/17 Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: відшкодування шкоди

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.

при секретарі Дмитренко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 30 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська лікарня №3» про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю у зв'язку з ненаданням медичної допомоги,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська лікарня №3» про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю у зв'язку з ненаданням медичної допомоги.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що в 2010 році вона звернулася до Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська лікарня №3» з проханням надати їй стоматологічну допомогу, проте їй було відмовлено. На неодноразові звернення зі скаргами на неправомірність відмови їй у наданні медичної допомоги відповіді вона так і не отримала. Завідуючий стоматологічним відділенням направив її стати на облік та запропонував провести повну санацію ротової порожнини. Лише наприкінці 2014 року її було поставлено у чергу для протезування, лікар її оглянув та розрахував суму оплати за протезування без квитанції. Вказувала, що вона є ветераном праці та з 2000 року знаходиться на повному державному забезпеченні, тому і протезування має для неї здійснюватися безоплатно. Усі вищевказані дії Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська лікарня №3» вважає незаконними, та такими, що порушують її права, завдали їй моральної шкоди.

В зв'язку з цим просила суд стягнути з Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська лікарня №3» на її користь відшкодування моральної шкоди, спричинену здоров'ю у зв'язку з ненаданням стоматологічної допомоги медичним закладом міської лікарні №3, у розмірі 25 000 грн., судові витрати покласти на відповідача, зобов'язати відповідача провести санацію ротової порожнини з наступним протезуванням у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 30 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, для дачі пояснень викликати працівника, який поставив її у чергу на обстеження та лікування, витребувати бухгалтерські документи, що підтверджують правильність проходження черги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивачка посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі; вказує, що судом першої інстанції не були досліджені усі обставини справи.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано доказів на підтвердження її позовних вимог.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів праці. (а.с. 4).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», ветерани праці мають пільги на першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування із дорогоцінних металів), за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В судовому засіданні сторони пояснили, що 19.11.2014 року ОСОБА_1 була постановлена у чергу осіб на безплатне зубопротезування у КЗОЗ «Харківська міська лікарня №3» під номером №478.

Механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг з зубопротезування визначено Порядком надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389.

Пунктом 2 даного Порядку передбачено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Згідно п. 3 Порядку пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Порядок отримання довідки визначено у п. 8 Порядку, відповідно до якого пільговики, до сукупного доходу сім'ї яких входять доходи, визначені пунктом 5 цього Порядку (крім пенсії та соціальної допомоги), або до складу сім'ї яких входять працездатні особи, подають до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення декларацію про доходи сім'ї пільговика за формою згідно з додатком, а також довідки про доходи свої та членів сім'ї (крім довідок про розмір пенсії та соціальної допомоги) за шість місяців, що передують місяцю звернення, або документи, що підтверджують відсутність доходів за такий період.

У разі коли середньомісячний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг протягом дванадцяти місяців з місяця визначення відповідного права, а у разі визначення права у липні - вересні 2015 р. - протягом дванадцяти місяців починаючи з 1 липня 2015 року. (п. 10 Порядку).

Отже, отримання довідки є необхідною та обов'язковою передумовою отримання особою пільги на безкоштовне протезування зубів.

Представник відповідача в суді першої інстанції пояснила, що під час постановлення ОСОБА_1 у чергу їй було роз'яснено положення законодавства щодо необхідності подання довідки УПСЗН Жовтневого району м. Харкова про наявність у неї податкової соціальної пільги.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що ОСОБА_1 була зобов'язана надати до КЗОЗ «Харківська міська лікарня №3» довідку Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради про наявність у неї податкової соціальної пільги для отримання безкоштовного протезування зубів.

Отже, у КЗОЗ «Харківська міська лікарня №3» не було правових підстав для здійснення безкоштовного протезування зубів позивачки, у зв'язку з чим і відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити санацію ротової порожнини з наступним протезуванням.

Крім того, із заперечень головного лікаря КЗОЗ «Харківська міська лікарня №3» Щедрова О.М., які надійшли до апеляційного суду, вбачається що 19 листопада 2014 року ОСОБА_1 була поставлена на чергу безкоштовного протезування зубів під номером 478, про що їй було повідомлено особисто. Протягом 2014, 2015, 2016 років було запротезовано 44 особи із числа осіб, хто має право на позачергове зубопротезування; станом на 26 грудня 2016 року позивачка знаходиться в черзі за номером 21.

27 грудня 2016 року ОСОБА_1 була оглянута завідувачем стоматологічним відділенням лікарні та їй призначене наступне відвідування для початку санації порожнини рота; за наявності відповідних бюджетних асигнувань та в порядку черговості, за наявності довідки про податкову пільгу позивачці буде проведено безоплатне зубопротезування.

08 лютого 2017 року головний лікар КЗОЗ «Харківська міська лікарня №3» Щедров О.М. надав до апеляційного суду Харківської області довідку, з якої вбачається, що станом на 08 лютого 2017 року ОСОБА_1 на лікування порожнини рота з наступним протезуванням не з'явилася. На неодноразові телефонні дзвінки з боку лікаря-ортопеда-стоматолога позивачка відповідала відмовою з'явитися до лікаря через брак часу. Таким чином, провести протезування ОСОБА_1 неможливо.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позову.

Що стосується рішення суду про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові і в цій частині.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

При цьому під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. (п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р.).

Відповідно до абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Однак, позивачкою, відповідно до вимог ст..60 ЦПК України, не надано доказів на підтвердження своїх вимог і в цій частині позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись п.1ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 30 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді